Ухвала суду № 63059706, 28.11.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8534/16-ц

2-з/296/126/16

У Х В А Л А

"28" листопада 2016 р.м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу Набережний Квартал-Житомир про стягнення коштів.

Одночасно з метою забезпечення позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Житлово-будівельного кооперативу Набережний Квартал-Житомир в сумі, що відповідає ціні позову 3000,00 грн., які знаходяться на банківському рахунку ЖБК Набережний Квартал-Житомир, ЄДРПОУ 38857241, р/р 26004500165751 в ПАТ Креді ОСОБА_2, МФО 300614, або інших банківських рахунках. У разі відсутності коштів на рахунках просить накласти заборону на відчуження майна Житлово-будівельного кооперативу Набережний Квартал-Житомир в кількості, достатній для виконання судового рішення.

Згідно ч.3ст.151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

При цьому, згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.2ст.151 ЦПК Україниу заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України (Постанова № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову), розглядаючи заяву про забезпеченняпозову,суд повинен зурахуванням доказів,наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Однак, у порушення вказаних вимог, звертаючись із вимогою про забезпечення позову, позивач не зазначив, на яке конкретно майно просить накласти арешт, його вартість та місцезнаходження, тобто, відомості, потрібні для забезпечення позову, а також відомості щодо наявності інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.8ст.153 ЦПК Українисуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.151,153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н. М. Анциборенко