Ухвала суду № 63058641, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/15210/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівЄрьоміна А.В. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." (далі - ФГ "Бурка В.В.") до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання дій протиправними за касаційною скаргою ФГ "Бурка В.В." на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ФГ "Бурка В.В." у Львівському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання дій протиправними.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачем протиправно вилучено сітку на вилов риби, а також рибу, виловлену у ставку біля с. Поториця, власником якого є ФГ "Бурка В.В.".

Просило визнати протиправними дії працівників Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області щодо:

- проведення 25 червня 2013 року перевірки ставка біля с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким користується ФГ "Бурка В.В." з 2000 року на підставі Державного акта на право постійного користування землею;

- перебування 25 червня 2013 року на території ФГ "Бурка В.В." на ставку поблизу с. Поториця Сокальського району Львівської області без згоди ФГ "Бурка В.В.";

- проведення на території ФГ "Бурка В.В." на ставку поблизу с. Поториця Сокальського району Львівської області затримання громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без відома та повідомлення представника фермерського господарства;

- вилучення на території ФГ "Бурка В.В." на ставку поблизу с. Поториця Сокальського району Львівської області у громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 риби та сітки, яка належить ФГ "Бурка В.В.".

Також просив:

- зобов'язати Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області повернути

ФГ "Бурка В.В." рибу, сітки які вилучені 25 червня 2013 року на ставку поблизу

с. Поториця Сокальського району Львівської області;

- не проводити перевірки на ставку поблизу с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким користується ФГ "Бурка В.В.";

- встановити наявність чи відсутність повноважень у працівників Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, а саме: чи входить до повноважень працівників відповідача виконання вимог Конституції України, рішень Конституційного Суду України, законів України; чи входить до повноважень працівників перевірка ставка біля с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким користується ФГ "Бурка В.В." з 2000 року на підставі державного акта на право постійного користування землею; чи входить до повноважень працівників перебувати на території ФГ "Бурка В.В." ставка біля

с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким користується ФГ "Бурка В.В." з 2000 року на підставі державного акта на право постійного користування землею, без згоди ФГ "Бурка В.В."; чи входить до повноважень працівників вилучення риби, сітки та човна, які належать ФГ "Бурка В.В.", без згоди ФГ "Бурка В.В."; чи входить до повноважень працівників проведення на території ФГ "Бурка В.В." на ставку біля с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким користується ФГ "Бурка В.В." з 2000 року на підставі державного акту на право постійного користування землею, затримання без відома та повідомлення представника фермерського господарства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної ФГ "Бурка В.В." звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, у користуванні ФГ "Бурка В.В." перебуває ставок, який знаходиться біля с. Поториця Сокальського району Львівської області (державний акт на право постійного користування землею від 15 грудня 1999 року серії ЛВ № 1041).

Позивач уклав усну угоду з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про контрольний вилов риби у ставку біля с. Поториця Сокальського району Львівської області.

Однак, 26 червня 2013 року останні повідомили позивача про те, що коли ними проводився вилов риби у ставку, прибули працівники Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області і повідомили їх про незаконний вилов риби та вилучили рибу й сітки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали на те, що відповідачем вчинені дії відповідно вимог чинного законодавства та у межах компетенції, визначеної законодавством.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про тваринний світ" (далі - Закон) користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку в тому числі зобов'язані безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де утримуються, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.

Статтею 60 цього Закону встановлено права посадових осіб уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, зокрема: вилучати в порядку, визначеному законом, у осіб, які порушують законодавство в галузі охорони і використання тваринного світу, знаряддя добування тварин (у тому числі водних), транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуту продукцію, а також відповідні документи; безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку об'єктів тваринного світу, з метою здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно із положеннями статті 3 Закону України "Про рибне господарство промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" завданням законодавства про рибне господарство є правове регулювання відносин у галузі вивчення, охорони, відтворення, використання та реалізації водних біоресурсів, переміщення через митний кордон України водних біоресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі.

Статтею 10 цього ж Закону визначено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають зокрема такі повноваження: безперешкодного доступу до території (у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна.

Судами встановлено, що жодних перевірок позивача з 25 червня 2013 року по 26 червня 2013 рік відповідачем не проводилося, акт перевірки не складався.

Відповідачем у вказаний період проводився лише рибоохоронний рейд під час якого встановлено незаконний вилов риби сітками громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що є підставою притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача, що проявились у не повідомленні його про затримання громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також у вилученні у останніх сітки, оскільки позивачем у справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Вказані фізичні особи не є позивачами у даній справі, а позивачем до справи не надано жодних належних та допустимих доказів про право представництва позивачем цих же фізичних осіб. Також позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів прав користування чи власності на сітку, прав на виловлену рибу, а також доказів їх вилучення саме у позивача.

З цих же підстав, є вірним висновок про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу рибу й сітки, які вилучені 25 червня 2013 року. Крім того, питання про повернення знарядь і засобів та добутих водних живих ресурсів може вирішуватись судом в порядку розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства.

Також безпідставними є посилання позивача щодо протиправності перебування працівників відповідача, проведення ними перевірки ставка, яким користується позивач та зобов'язання відповідача не проводити перевірки ставку, оскільки такі функції покладені на відповідача наведеними вище законами. Таким чином суд не наділений повноваженнями зупиняти дію Закону.

Щодо вимог позивача про встановлення наявності чи відсутності повноваження відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно з положеннями пункту шостого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Під компетенційними спорами слід розуміти такі спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них як позивачами, так і відповідачами є суб'єкти владних повноважень. Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Таким чином, визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень відноситься до юрисдикції адміністративного суду лише у випадку наявності спору між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, вірним є висновок суду першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Бурка В.В." залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання дій протиправними - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Єрьомін А.В.

Швед Е.Ю.