Ухвала суду № 63058540, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/19165/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Шведа Е.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення останньої від 14.08.2015 року № 807000011/2015/001515/2; від 26.08.2015 року № 807000011/2015/001576/2, № 807000011/2015/001577/2; від 27.08.2015 року № 807000011/2015/001579/2; від 04.09.2015 року № 807000011/2015/001655/2, № 807000011/2015/001654/2; від 08.09.2015 року № 807000011/2015/001691/2, № 807000011/2015/001692/2; від 16.09.2015 року № 807000011/2015/001697/2, № 807000011/2015/001698/2; від 17.09.2015 року № 807000011/2015/001699/2, № 807000011/2015/001700/2, № 807000011/2015/001771/2, № 807000011/2015/001762/2, № 807000011/2015/001763/2, № 807000011/2015/001772/2; від 18.09.2015 року № 807000011/2015/001764/2; від 23.09.2015 року № 807000011/2015/001768/2, № 807000011/2015/001779/2, № 807000011/2015/001780/2, № 807000011/2015/001769/2, № 807000011/2015/001811/2, № 807000011/2015/001812/2; від 25.09.2015 року № 807000011/2015/001832/2; від 28.09.2015 року № 807000011/2015/001816/2, № 807000011/2015/001817/24; від 29.09.2015 року № 807000011/2015/001863/2, № 807000011/2015/001862/2;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110001/2015/00460, № 807110001/2015/00478, № 807110001/2015/00477, № 807110001/2015/00481, № 807110001/2015/00488, № 807110001/2015/00487, № 807110001/2015/00495, № 807110001/2015/00496, № 807110001/2015/00508, № 807110001/2015/00509, № 807110001/2015/00511, № 807110001/2015/00512, № 807110001/2015/00513, № 807110001/2015/00514, № 807110001/2015/00515, № 807110001/2015/00516, № 807110001/2015/00517, № 807110001/2015/00526, № 807110001/2015/00531, № 807110001/2015/00527, № 807110001/2015/00528, № 807110001/2015/00530, № 807110001/2015/00529, № 807110001/2015/00540, № 807110001/2015/00538, № 807110001/2015/00534, № 807110001/2015/00548, № 807110001/2015/00549.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, прийнятті щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі», а саме: від 14.08.2015 року № 807000011/2015/001515/2; від 26.08.2015 року № 807000011/2015/001576/2, № 807000011/2015/001577/2; від 27.08.2015 року № 807000011/2015/001579/2; від 04.09.2015 року № 807000011/2015/001655/2, № 807000011/2015/001654/2; від 08.09.2015 року № 807000011/2015/001691/2, № 807000011/2015/001692/2; від 16.09.2015 року № 807000011/2015/001697/2, № 807000011/2015/001698/2; від 17.09.2015 року № 807000011/2015/001699/2, № 807000011/2015/001700/2, № 807000011/2015/001771/2, № 807000011/2015/001762/2, № 807000011/2015/001763/2, № 807000011/2015/001772/2; від 18.09.2015 року № 807000011/2015/001764/2; від 23.09.2015 року № 807000011/2015/001768/2, № 807000011/2015/001779/2, № 807000011/2015/001780/2, № 807000011/2015/001769/2, № 807000011/2015/001811/2, № 807000011/2015/001812/2; від 25.09.2015 року № 807000011/2015/001832/2;від 28.09.2015 року № 807000011/2015/001816/2, № 807000011/2015/001817/24; від 29.09.2015 року № 807000011/2015/001863/2, № 807000011/2015/001862/2. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110001/2015/00460, № 807110001/2015/00478, № 807110001/2015/00477, № 807110001/2015/00481, № 807110001/2015/00488, № 807110001/2015/00487, № 807110001/2015/00495, № 807110001/2015/00496, № 807110001/2015/00508, № 807110001/2015/00509, № 807110001/2015/00511, № 807110001/2015/00512, № 807110001/2015/00513, № 807110001/2015/00514, № 807110001/2015/00515, № 807110001/2015/00516, № 807110001/2015/00517, № 807110001/2015/00526, № 807110001/2015/00531, № 807110001/2015/00527, № 807110001/2015/00528, № 807110001/2015/00530, № 807110001/2015/00529, № 807110001/2015/00540, № 807110001/2015/00538, № 807110001/2015/00534, № 807110001/2015/00548, № 807110001/2015/00549 прийняті Харківською митницею ДФС щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі».

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС було задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомобілі», не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2016 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що 21.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» (Покупець) та Insurance Auto Auction Inc, США (Продавець) було укладено контракт № 1, за умовами якого продавець виставляє на аукціон лоти (транспортні засоби пошкоджені або бувші у використанні), а покупець приймає участь в Інтернет аукціоні на веб сайті copart.com. У разі перемоги покупець сплачує кошти за лот - автомобілі або інші моторні засоби, вартість яких зазначається у купчий. Лот відправляється морським транспортом покупця на умовах поставки EWX. Згідно із пунктом 5.1 контракту платіж по контракту здійснюється шляхом банківського переказу суми, яка вказана в рахунку-фактурі.

21.04.2015 року між позивачем та Insurance Auto Auction Inc укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою до п. 5 внесені зміни про умови оплати товару, за яким така оплата відстрочується на один календарний рік .

21.04.2015 року між позивачем та «Dnipro LLC» було укладено договір перевезення № 3 за яким останній доставляє товар до митного складу або адреси отримувача.

Відповідно п. 8 договору перевезення сума та ціна договору за поставку одного автомобіля до Одеського чи Іллічівського порту складає 500 дол. США + вартість навантаження за 1 автомобіль 12.50 дол. США.

Для здійснення митного оформлення товару Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» подало до Харківської митниці ДФС митні декларації, а саме: від 13.08.2015 року № 807110001/2015/008011; від 27.08.2015 року № 807110001/2015/008704; від 04.09.2015 року № 807110001/2015/009219; від 08.09.2015 року № 807110001/2015/009352, № 807110001/2015/009353; від 17.09.2015 року № 807110001/2015/009896, № 807110001/2015/009899, № 807110001/2015/009939, №807110001/2015/009955; від 18.09.2015 року № 807110001/2015/009990; від 23.09.2015 року № 807110001/2015/010267, № 807110001/2015/010279, № 807110001/2015/010319, № 807110001/2015/010332; від 25.09.2015 року № 807110001/2015/010525; від 29.09.2015 року № 807110001/2015/010695, № 807110001/2015/010699, відповідно до яких митну вартість товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на підставі рахунка - фактури, а також від 26.08.2015 року № 807110001/2015/008647, № 807110001/2015/008651; від 04.09.2015 року № 807110001/2015/009209; від 16.09.2015 року № 807110001/2015/009845, № 807110001/2015/009870; від 23.09.2015 року № 807110001/2015/010264, №807110001/2015/010329; від 28.09.2015 року № 807110001/2015/010609, № 807110001/2015/010610, по яким декларантом визначено митну вартість за резервним методом - на підставі висновку експерта.

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: контракт від 21.04.2014 року № 1; копію додаткової угоди до контракту від 21.04.2015 року; копію контракту від 21.04.2015 року № 3; висновки експерта; рахунки-фактури; коносаменти; міжнародні товарно-транспортні накладні; екологічні декларації.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митниця дійшла висновку, що рівень митної вартості був нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких було вже здійснено, в наданих позивачем документах містяться розбіжності, декларантом не надана інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частина 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення містять розбіжності.

По МД від 13.08.2015 року № 807110001/2015/008011:

- у графі 44 МД за кодом « 4100» відображено відомості щодо зовнішньоекономічного контракту, за яким даний товар надійшов на адресу позивача, а саме зазначено, що це контракт від 21.04.2015 року № 2. При цьому відповідно до самого контракту № 2 він був укладений 21.04.2014 року. Також декларантом було надано Уточнення до Контракту від 21.04.2015 року №2, яке за своїм І змістом не дозволяє дійти висновку, що воно має відношення до вищезазначеного Контракту № 2 від 21.04.2014;

- до МД додано рахунок-фактуру № 4 (код «3105» у гр.44 МД), у якому не зазначено його дати та не вказано реквізитів вищевказаного зовнішньоекономічного договору, що не надавало можливості співставити його з контрактом від 21.04.2014 року № 2;

- відповідно до пункту 5.1 зовнішньоекономічного контракту від 21.04.2014 року № 2 передбачено наступні умови платежу: «Платіж проводиться шляхом банківського переказу суми, відповідно виставленої купчої (Bill of Sale) на кожен VAHICLE з валютного рахунку покупця на рахунок продавця». Рахунок-фактура (Bill of Sale) № 4 не має посилань на умови оплати товару. Жодного документа, який би підтверджував здійснення позивачем оплати товару саме у розмірі, визначеному в рахунку-фактурі № 4 (3000,00 дол. США), до митниці під час здійснення декларування товару також не надано.

Зазначені обставини унеможливлюють перевірку відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар

Стосовно Додаткової угоди до Контракту від 21.04.2015 року № 2, якою передбачено відстрочення платежу за поставлений товар на 5 років, суд зазначає наступне.

Після укладання Контракту від 21.04.2015 року № 2 було укладено Додаткову угоду 22.04.2015 року, отже вона була наявна у декларанта на час декларування товару за митною декларацією від 13.08.2015 року № 807110001/2015/008011, однак, всупереч вищезазначеним вимогам Митного кодексу України, ця додаткова угода не надавалась декларантом під час митного оформлення.

Додатковою угодою доповнюється розділ 5 Контракта від 21.04.2015 року № 2, а до митного оформлення декларантом надано контракт від 21.04.2014 року № 2;

На підтвердження вартості товару декларантом до МД також було надано висновок експертів за результатами проведення комісійного авто - товарознавчого дослідження від 24.06.2015 року № 10663-10667/15-54 щодо оцінки транспортного засобу (у гр.44 МД код « 3016»). Однак, даний експертний висновок викликає сумніви щодо своєї об'єктивності та не може бути визнаний документом, що належним чином підтверджує вартість товару, висновок щодо пошкоджень автомобіля, які безпосередньо впливають на його вартість, зроблений експертом дистанційно (у м. Києві), на підставі інформації, що міститься у вищевказаному рахунку-фактурі №4 без безпосереднього огляду транспортного засобу.

По ВМД від 26.08.2015 року № 807110001/2015/008647:

- у графі 44 МД за кодом « 4100» зазначено, що це контракт від 21.04.2015 року № 1, при цьому відповідно до самого контракту № 1 він був укладений 21.04.2014 року. Також, декларантом було надано під час митного оформлення Уточнення до Контракту від 21.04.2015 року № 1, яке за своїм змістом не дозволяє дійти висновку, що воно має відношення до Контракту від 21.04.2014 року № 1, та Додаткову угоду до Контракту від 21.04.2015 року № 1, якою зокрема доповнено Розділ 5 контракту від 21.04.2015 року №1, при тому, що сам контракт № 1, наданий декларантом під час митного оформлення, датований 21.04.2014 року;

- до МД додано рахунок-фактуру від 21.04.2015 року № 14030103 (код « 3105» у гр.44 МД), у якому не зазначено реквізитів вищевказаного зовнішньоекономічного договору, що не надає можливості співставити його з контрактом від 21.04.2014 року № 1;

- відповідно до п.5.1 зовнішньоекономічного контракту від 21.04.2014 року №1 передбачено наступні умови платежу: «Платіж проводиться шляхом банківського переказу суми, згідно виставленої купчої (Bill of Sale) на кожен лот с валютного рахунку покупця на рахунок продавця». Рахунок-фактура (Bill of Sale) від 21.04.2015 року № 14030103 не має посилань на умови оплати товару. Документа, який би підтверджував здійснення декларантом оплати товару саме у розмірі, визначеному в рахунку-фактурі від 21.04.2015 року № 14030103 (990,00 дол. США), до митниці під час здійснення декларування товару не було надано.

На підтвердження вартості товару декларантом до МД також було надано висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 26.08.2015 року № т319/15 щодо оцінки транспортного засобу (у гр.44 МД код « 3016»). Разом з тим, даний експертний висновок викликає сумніви щодо своєї об'єктивності та не може бути визнаний документом, що належним чином підтверджує вартість товару, оскільки висновок щодо пошкоджень автомобіля, які безпосередньо впливають на його вартість, зроблений експертом дистанційно (у м. Дніпропетровську), на підставі «зовнішнього візуального огляду фотографій транспортного засобу». Крім цього, висновком експерта визначено вартість товару 1331,57 дол. США, що не підтверджує вартість, зазначену в рахунку-фактурі № 14030103 від 21.04.2015 року - 990,00 дол. США.

На підтвердження транспортних витрат, які мають включатись до митної вартості товару, враховуючи умови поставки «EXW US Roselle NJ», декларантом до митниці були надані: контракт № 3 від 21.04.2015 року між ТОВ «Екомобілі» та «DniproLLC» (у гр.44 код « 4301»); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1 від 21.04.2015 року (у гр.44 код « 3004»); коносамент (Bill of Lading) від 24.03.2015 року № HBOL39029 (у гр.44 код « 2761»); міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 14.05.2015 року № 1464 (у гр.44 код « 2730»).

Однак, зазначені документи мають недоліки. Зокрема контракт № 3, рахунок-фактура № 1 датовані 21.04.2015 року як і рахунок-фактура (Bill of Sale) № 14030103 від 21.04.2015 року. При цьому коносамент (Bill of Lading) № HBOL39029 датований 24.03.2015 року.

Крім цього, декларантом не надано до митного органу документи, якими б підтверджувалось здійснення ним оплати навантаження (12,50 дол. США) та транспортування товару (500 дол. США) саме у розмірі, визначеному в контракті від 21.04.2015 року № 3 та рахунку-фактурі від 21.04.2015 року № 1.

На підтвердження транспортних витрат під час митного оформлення декларантом надавались два рахунка-фактури (інвойси) про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 21.04.2015 року № 1 та від 06.10.2015 року № 2. Інвойс від 21.04.2015 року № 1 на загальну суму 69250 дол. США та інвойс від 06.10.2015 року № 2 на загальну суму 11787,5 дол. США.

Відповідно до п. З Контракту від 21.04.2015 року № 3 між TOB «Екомобілі» та «DniproLLC» передбачено, що «строк погашення кредиту не пізніше 31.12.2015». Тобто, оплата декларантом транспортування автомобілів повинна була відбутись до 31.12.2015 року натомість платіжне доручення датоване 10.02.2016 року. Документа щодо зміни строку оплати за цим договором декларантом не було надано.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що подібні недоліки були виявлені митним органом у документах, наданих до митниці разом з ВМД, для митного контролю та митного оформлення товарів, які надійшли на адресу позивача за зовнішньоекономічним договором № 1 від 21.04.2014 року за яким продавцем виступає INSURIANCE AUTO AUCTIONS, INC, а саме до ВМД: від 26.08.2015 року № 807110001/2015/008651; від 04.09.2015 року № 807110001/2015/009209; від 16.09.2015 року № 807110001/2015/009845; від 17.09.2015 року № 807110001/2015/009896, № 807110001/2015/009916, № 807110001/2015/009939; від 18.09.2015 року № 807110001/2015/009990; від 23.09.2015 року № 807110001/2015/010267; № 807110001/2015/010329; від 28.09.2015 року № 807110001/2015/010610.

Разом з цим, при дослідженні документів, поданих разом з МД для митного контролю та митного оформлення товарів, які надійшли на адресу позивача за зовнішньоекономічним договором № 3 від 02.06.2015 року, окрім вищевикладених також були виявлені недоліки.

В МД від 08.09.2015 року № 807110001/2015/009352 у гр.44 за кодом « 3105» зазначено рахунок-фактуру від 10.06.2015 року № 13749220, тоді як під час митного оформлення було надано копії трьох рахунків-фактур на вказаний транспортний засіб, а саме від 22.10.2014 року № 13749220, від 24.10.2014 року № 13749220 та від 10.06.2015 року №13749220.

В МД № 807110001/2015/009353 від 08.09.2015 року у гр.44 за кодом « 3105» зазначено рахунок-фактуру від 10.06.2015 року № 14280473, тоді як під час митного оформлення було надано копії двох рахунків-фактур на вказаний транспортний засіб, а саме від 30.10.2014 року № 14280473 та від 10.06.2015 року № 14280473.

В МД від 29.09.2015 року № 807110001/2015/010695 у гр.44 за кодом « 3105» зазначено рахунок-фактуру від 10.06.2015 року № 27660424, тоді як до митного оформлення було надано копію рахунка-фактури від 21.10.2014 року № 27660424.

По МД від 08.09.2015 року № 807110001/2015/009352, № 807110001/2015/009353, від 23.09.2015 року № 807110001/2015/010279, № 807110001/2015/010332, від 25.09.2015 року № 807110001/2015/010525, від 29.09.2015 року № 807110001/2015/010695, № 807110001/2015/010699 були відсутні коносаменти, а наявні лише міжнародні автомобільні накладні (СМR) (у гр.44 код « 2730»).

Крім цього, по деяким митним деклараціям митна вартість позивачем визначалася за резервним методом на підставі експертних висновків оцінки автомобілів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що експертні висновки є належним доказом в підтвердження ціни товару, оскільки таке визначення ціни товару не передбачено договором.

На підтвердження транспортних витрат позивачем до митного оформлення були надані рахунки-фактури (інвойси) про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору, а також платіжні доручення.

Між тим, зазначені платіжні доручення не дають можливості беззаперечно встановити здійснення оплати за транспортування саме тих автомобілів, щодо яких винесені рішення про коригування митної вартості, тому як зазначений документ містить лише посилання на контракт № 3, та не містить посилання на реквізити інвойсу або реквізити самих автомобілів, за транспортування яких здійснено оплату.

Отже, у відповідача були обґрунтовані сумніви в об'єктивності наданих документів та відображених них відомостях, оскільки при співставленні зовнішньоекономічного контракту, рахунків - фактури вбачалося, що транспортні засоби були відправлені морським транспортом ще до їх придбання позивачем.

Також, декларантом не було надано до митного оформлення коносаментів.

Враховуючи, що надані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, заявлені відомості не були підтверджені документально та не піддавалися обчисленню, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції, є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» - залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомобілі» до Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Е.Ю. Швед