Ухвала суду № 63058390, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/5362/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2015 року № 504070000/2015/000028/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.06.2015 року № 504070000/2015/00051.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості від 30.06.2015 року № 504070000/2015/000028/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні товарів від 30.06.2015 року № 504070000/2015/00051.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 року апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС було залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Миколаївська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Миколаївської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 25.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (покупець) та Відкритим акціонерним товариствам «Бобруйський завод тракторних деталей та агрегатів» (Білорусія) (продавець) було укладено контракт № 2598м/550д, відповідно до якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити запасні частини до тракторів торгової марки «Беларус» відповідно до номенклатури, по цінам та в кількості, вказаній у специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. У відповідності до специфікації № 4 від 29.04.2015 року вартість запасних частин складає на загальну суму товару 50003,41 доларів США, до специфікації № 5 вартість запасних частин складає на загальну суму товару 53157,05 доларів США.

26.06.2015року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» подало до Миколаївської митниці ДФС митну декларацію № 504070000/2015/003011 для здійснення митного оформлення товару.

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: митну декларацію від 26.06.2015 року № 504070000/2015/003011; контракт від 25.02.2015 року № 2598м/550д; специфікацією від 29.04.2015 року № 4; специфікацією від 27.05.2015 року № 5; рахунок-фактуру від 29.04.2015 року № 2598/4-2; рахунок-фактуру від 22.06.2015 року № 2598/5-1; платіжне доручення в іноземній валюті від 19.05.2015 року № 61; платіжне доручення в іноземній валюті від 22.06.2015 року № 87; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.01.2009 року; міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 23.06.2015 року № 0001896; довідку перевізника ТОВ «Техноторг-Авто» від 25.06.2015 року № 47; копію митної декларації країни відправлення від 24.06.2015 року № 20734/240615/0010463.

Вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної позивачем митної вартості за декларацією ввезеного товару, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (страхування, транспортних витрат); каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог митного органу, декларант листом від 30.06.2015 року № 649 надав митному органу бухгалтерські документи на перевезення вантажу, а саме: заявку № 798 на транспортно-експедиторське обслуговування в міжнародному сполученні від 19.06.2015 року; рахунок на оплату послуг з перевезення № 575 від 30.06.2015 року на суму 15000,0 грн., з яких 3250,0 грн. - вартість перевезення товару до митного кордону України, та 11750,0 грн. - вартість перевезення товару по Україні; прейскурант (прайс-лист) ВАТ «Бобруйський завод тракторних виробів і агрегатів» від 18.05.2015 року; рахунок-фактуру № 2598/4 від 29.04.2015 року та рахунок-фактуру № 2598/5 від 27.05.2015 року.

За результатами перевірки митної декларації Миколаївською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2015 року № 504070000/2015/000028/2, згідно із яким визначено митну вартість за резервним методом, та винесено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 504070000/2015/00051.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частина 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Враховуючи, що позивачем подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності заявленої митної вартості заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України, а митним органом не надано належних доказів наявності у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена, суди дійшли вірного висновку, визнавши протиправними та скасувавши рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості від 30.06.2015 року № 504070000/2015/000028/2 та відмови у митному оформлені товарів від 30.06.2015 року № 504070000/2015/00051.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз