Ухвала суду № 63058345, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/19202/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської митниці ДФС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРСУС ОЕ» до Херсонської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРСУС ОЕ» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів від 12.12.2015 року № 508030303/2015/00004 та рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2015 року № 508030303/2015/000005/2.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Херсонської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.12.2015 року № 508030303/2015/00004. Визнано протиправним та скасовано рішення Херсонської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.12.2015 року № 508030303/2015/000005/2.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року апеляційну скаргу Херсонської митниці ДФС було залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі Херсонська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Херсонської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 05.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРСУС ОЕ» (покупець) та фірмою «ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI.» (Туреччина) (продавець), було укладено контракт № 003/2015-TR на поставку в Україну свіжих овочів, фруктів та ягід врожаю 2015-2016 років.

За умовами цього Контракту ціна, кількість, асортимент та остаточні умови поставки оговорюються в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару; товар постачається переважно на умовах СFR-Скадовськ, CIF-Скадовськ, СFR-Іллічівськ, CIF-Іллічівськ в редакції Інкотермс-2010, а також можливі поставки на інших умовах, які будуть оговорені в рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну партію товару; ціна товару включає вартість митного оформлення на вивіз товару із країни постачальника, вартість тари та інші витрати, пов'язані із доставкою товару до пункту призначення в залежності від умов поставки; оплата за товар здійснюється в доларах США шляхом переказу коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, умовою оплати є відстрочка платежу на 90 календарних днів з моменту випуску товару у вільний обіг на території України; товарно-супровідними документами є фіто-санітарний сертифікат, рахунок-фактура (інвойс), сертифікат походження, товарно-супровідний документ (п.п.1.2, 2.1, 3.2, 4.1, 4.2, 5.2 контракту).

26.11.2015 року продавцем-постачальником виписано рахунок-фактуру (інвойс) № 006786 на товар: «гранати свіжі», вага нетто - 19200 кг, вага брутто - 21200 кг, вартістю 0,60 дол. США за кг, загальна вартість 11520,00 дол. США.

09.12.2015 року, на виконання умов вказаного Контракту, до морського порту «Скадовськ» було доставлено «гранати свіжі», вирощені в Туреччині, врожаю 2015 року, розфасовані у 4160 пластмасових ящика, які розміщені на 26 палетах з деревини, торгівельної марки Eryilmaz Narenciye, фірма виробник - «ERYILMAZ NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK AMB. INSAAT KUYUMCULUK IHR. ITH. SAN. TIC. LTD. STI.».

11.12.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАРСУС ОЕ» подало до Херсонської митниці ДФС митну декларацію № 508030000/2015/003916, в якій зазначено вартість товару - 11520 доларів США (еквівалент 269203,03 грн.). Митна вартість товару визначена за ціною контракту.

На підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи: коносамент (Bill of lading) від 07.12.2015 року; Контракт від 05.12.2015 року № 003/2015-TR; інвойс від 26.11.2015 року № 006786; копію митної декларації країни відправлення від 03.12.2015 року № 15411600ЕХ001981; сертифікат про походження товару форми А від 26.11.2015 року № 0244761; інформацію про позитивні результати проведення ветеринарно-санітарного контролю (державного контролю) всіх харчових продуктів від 07.12.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 07.12.2015 року.

За результатами перевірки поданих позивачем документів митний орган прийшов до висновку про наявність у них розбіжностей, а саме: у інвойсі від 26.11.2015 року № 006786 відсутні умови розрахунку, що зазначені у контракті від 05.11.2015 року №003/2015-ТR, а також виявлено невідповідність згідно акту про невідповідність від 11.12.2015р.

У зв'язку з виявленням розбіжностей, 11.12.2015 року митним органом було витребувано у декларанта додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог митного органу, позивач надав лише комерційну пропозицію (прейскуранта) від 10.12.2015 року та повідомив митний орган про неможливість надання інших витребуваних документів.

12.12.2015 року Херсонською митницею ДФС було прийнято рішення № 508030303/2015/000005/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 508030303/2015/00004.

Відповідно до статтей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частина 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для коригування митної вартості слугували розбіжності у поданих для митного оформлення документах, а саме:

- в контракті 003/2015-TR від 05.11.2015 року, вказані банківські реквізити фірми Продавця товару відмінні від тих, які вказані в рахунку фактурі № 006799 від 21.12.2015 року, а саме у зазначеному контракті від 05.11.2015 року зазначено BANKA BILGILERI: T.IS.BSNKASI ERZIN SUBESI, а в рахунку фактурі №006799 від 21.12.2015 року вказано BANKA: ISBANK;

- в інвойсі № 006786 від 26.11.2015 року відсутні умови розрахунку, що зазначені у Договорі №003/2015-TR від 05.11.2015 року, а також виявлена невідповідність згідно акту про невідповідність від 11.12.2015 року б/н.

При цьому, митний орган також виходив з того, що у п. 3.4 Контракту встановлено, що з метою розширення ринку збуту та збільшення обсягів продажу, товару що постачається, сторони домовились про можливість зменшення ціни нижче, ніж дійсні оптові ціни на внутрішньому ринку країни постачальника.

Усі умови розрахунків визначено розділом 4 Контракту від 05.11.2015 року № 003/2015-ТR. Відповідно до п.п. 4.1,4.2, оплата за товар, що поставляється за даним контрактом, здійснюється у доларах США шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця. Покупець має право внести передоплату на розрахунковий рахунок Продавця. Умови оплати: відстрочка платежу 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту випуску товару у вільний обіг на територію України, але за погодженням сторін строк оплати може бути відстрочений.

«Рахунок-фактура» (англ. invoice, account, final invoice, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - це вид комерційного рахунку, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення, як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний і як супровідний документ.

При цьому, на час виникнення спірних правовідносин затвердженої єдиної форми рахунку-фактури та вимог щодо його заповнення чинним законодавством України не передбачено.

Як вбачається з інвойсу від 26.11.2015 року № 006786, в ньому зазначено: суму, яку потрібно сплатити - 11520 доларів США, спосіб доставки - СІF-Скадовськ, країна походження - Туреччина, банківські реквізити - банк: ІSBANK, рахунок - ACC:6126-0095805, універсальні ідентифікатори для міжнародних платежів - IBAN: TR060006400000261260095805, SWIFT KOD: ISBTRIS. Тобто, наданий позивачем до митного органу інвойс від 26.11.2015 року № 006786 містить всі необхідні дані.

Крім цього, на думку митного органу, розбіжності полягають у тому, що у контракті від 05.11.2015 року № 003/2015-ТR вказано BANKA BILGILERI: T.IS.BANKASI ERZIN SUBESI, а в інвойсі від 26.11.2015 року № 006786 - BANKA: ISBANK.

Проте, при порівнянні змісту Інвойсу та п.12 Контракту щодо банківських реквізитів продавця встановлено ідентичність номера банківського рахунку та найменування банку, в якому він відкритий, а ISBANK ERZIN SUESI є філією ISBANK, скорочено IS.

Враховуючи, що відповідачем не доведено обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до вірного висновку визнавши протиправними та скасувавши картку відмови Херсонської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.12.2015 року № 508030303/2015/00004 та рішення про корегування митної вартості товарів від 12.12.2015 року № 508030303/2015/000005/2.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Херсонської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08.04.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРСУС ОЕ» до Херсонської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення про коригування митної вартості товарів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Е.Ю. Швед