Ухвала суду № 63058040, 29.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Справа № 876/6582/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Захід» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

29.12.2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендком Захід» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

від 20.07.2015 року №0000782210, яким збільшено грошове зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 135 850,00 грн., в тому числі: за основним платежем 1 708 544,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 427 306,00 грн.;

від 20.07.2015 року №0000792210, яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 783 245 грн.;

від 20.07.2015 року №0000802210, яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість на суму 199 541 грн. 25 коп., в тому числі: за основним платежем 159 633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 39 908 грн. 25 коп.;

від 20.07.2015 року №0000812210, яким завищено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на суму 2718,00 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн.;

від 25.09.2016 року №0002562210, яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 022 306 грн. 25 коп., в тому числі: за основним платежем 1 617 709,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 404 597 грн. 25 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області від 25.09.2015 року №0002562210, від 20.07.2015 року №0000782210, №0000792210, №0000802210 та №0000812210.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що реальність здійснення господарських операцій у 2013 році між ТзОВ «Лендком Захід» та його контрагентом ТОВ «Лендком ЮА» на загальну суму 974 105,52 грн., в т.ч. ПДВ 162 350,92 грн. підтверджується наступними первинними документами: актами виконаних робіт (надання послуг), актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, обліковими листами тракториста-машиніста та іншими документами.

Суд першої інстанції зазначає, що у 2013 році позивач провів розрахунок з пайовиками за оренду земельних ділянок на суму 386 594,53 грн. без ПДВ, а в 2014 році провів розрахунок з пайовиками за оренду земельних ділянок на суму 573 094,67 грн. без ПДВ, що підтверджується первинними документами. Частка сільськогосподарського товаровиробництва позивача у 2013 році складає 78,28%, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, оскільки сума в розмірі 573 094,67 грн. без ПДВ була реалізована позивачем у 2014 році, а тому дана сума не повинна була враховуватися відповідачем при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва позивача у 2013 році.

Тобто, у 2014 році позивач правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування - був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Щодо завищення витрат, суд першої інстанції звернув увагу на те, що для обчислення фактичної, повної собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) потрібно обовязково брати до уваги також інші дані бухгалтерського обліку, а саме: дебет рахунку 231 у поєднанні з витратними рахунками 201, 203, 204, 207, 208, 631, 91, 66, 65, 47, 68, 23, що не будо взято до уваги відповідачем.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом зясовано рух активів у процесі здійснення господарських операцій, взято до уваги та досліджено всі первинні документи договори, акти виконаних робіт, акти використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, облікові листи тракториста-машиніста.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ТОВ ««Лендком Захід» безпідставно завищено витрати і факт отримання сільськогосподарських послуг у 2013 році, які надавались ТОВ «Лендком ЮА», не підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Апелянт зазначає, що в актах виконаних робіт (надання послуг), які представлені до перевірки, зазначено: вид робіт - «вприскування», номер поля, площа поля, загальна вартість робіт (послуг). Однак, не вказано якою с/г технікою виконувались роботи, не вказано марку та державний номер транспортних засобів, яким оприскувачем здійснені роботи, марку та державний номер оприскувача. В актах також не конкретизовано вид вприскування (зрошення водою, внесення мінеральних добрив, вприскування від шкідників та інше). Також в актах виконаних робіт не ідентифіковано осіб, які є відповідальними за здійснення господарської операції і правильність її оформлення зі сторони виконавця та замовника. Акти виконаних робіт завірені лише підписами та печатками підприємств з обох сторін. Тобто, акти виконаних робіт, які представлено до перевірки, не підтверджують зв'язок отриманих с/г послуг з господарською діяльністю ТОВ «ЛЕНДКОМ ЗАХІД».

Крім того, ТОВ «Лендком Захід» безпідставно завищено витрати, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування за 2013 рік на суму 334792,00 грн. за рахунок включення до складу валових витрат на збут витрат, які не підтверджені первинними та розрахунковими документами.

Апелянт акцентує увагу, що до складу витрат, які враховуються визначенні обєкта оподаткування в 2013 році (код р. 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), ТОВ «Лендком Захід» безпідставно віднесено собівартість реалізованих товарно-матеріальних цінностей в розмірі 6 074 037,00 грн., хоча до складу витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування в 2013 році, необхідно було відобразити іншу суму, а саме 4 846 957,00 грн., оскільки при: численні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2013 році необхідно брати до уваги тільки ту собівартість, яка відображена в бухгалтерському наступними проведеннями: Дт 90 Кт 27 3 234 673,59 грн. (собівартість реалізованої кукурудзи 3 класу власного виробництва в кількості 3 528,722 т по ціні 916,67 грн. за тонну); Дт 90 Кт 23 1362,00 (собівартість реалізованого подрібненого зерна кукурудзи власного виробництва); Дт 90 Кт 28 1 610 921,32. грн. (собівартість реалізованих ТМЦ: насіння кукурудзи, ПММ, цукру, с/г продукції).

Апелянт звертає увагу, що ТОВ «Лендком Захід» зайво відображено у складі реалізації власної сільськогосподарської продукції вартість пшениці, яку було придбано у листопаді 2013 року від ТОВ «Лендком ЮА» та якою здійснено розрахунки з пайовиками за орендовані земельні ділянки на загальну суму 959 689,20 грн. без врахування ПДВ. Виходячи з цього, частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік складає 71%, що не дає право ТОВ «Лендком Захід» бути платником фіксованого сільськогосподарського податку і позивачу, згідно з вимогами п. 301.1 ст. 301 ПК України, необхідно було подати декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

Крім того, позивачем за період з 15.05.2012 року по 31.12.2014 року безпідставно віднесено до складу податкового кредиту вартість отриманих сільськогосподарських послуг від ТОВ «Лендком ЮА» на загальну суму 974 105,52 грн., в тому числі ПДВ 162350,92 грн. На думку апелянта, відповідно до документів, які були представлені в ході перевірки, не підтверджено факт отримання сільськогосподарських послуг, сільськогосподарської продукції, паливно-мастильних матеріалів, добрив від ТОВ «Лендком ЮА» на вказану суму ПДВ.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Лендком Захід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.05.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт №232/13-23-2210/38208680 від 09.06.2015 року.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Лендком Захід» п.44.1, п.44.3 ст.44, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток на суму 783245 грн за 2013 рік та заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 165 887 грн, не відображення податку на прибуток за 2014 рік на суму 1 542 657 грн; п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 159 633 грн, в т.ч. за листопад 2013 70 738 грн, за грудень 2013 9 867 грн, за червень 2014 25 530 грн, за серпень 2014 53 498 грн та завищення відємного значення ПДВ (р.24 Декларації) за грудень 2014 на суму 2 718 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ Жовківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області 20.07.2015 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000782210, яким ТОВ «Лендком Захід» нараховано грошове зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 135 850,00 грн. (два мільйони сто тридцять пять тисяч вісімсот пятдесят) грн., в тому числі: за основним платежем 1 708 544,00 (один мільйон сімсот вісім тисяч пятсот сорок чотири) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 427 306,00 грн. (чотириста двадцять сім тисяч триста шість) грн.;

- №0000792210, яким ТОВ «Лендком Захід» за платежем податок на прибуток приватних підприємств зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування у розмірі 783 245,00 грн. (сімсот вісімдесят три тисячі двісті сорок пять) грн.;

- №0000802210, на підставі якого ТОВ «Лендком Захід» нараховано грошове зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 199 541,25 грн. (сто девяносто девять тисяч пятсот сорок одна) грн. 25 коп., в тому числі: за основним платежем 159 633,00 (сто пятдесят девять тисяч шістсот тридцять три) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 39 908,25 грн. (тридцять девять тисяч девятсот вісім) грн. 25 коп.;

- №0000812210, у якому зазначено про завищення позиваем відємного значення податку на додану вартість на суму 2 718,00 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ «Лендком Захід» були оскаржені в адміністративному порядку, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДФС у Львівській області 25.09.2015 року прийнято рішення №4577/10/13-01-10-07-05, яким податкове повідомлення-рішення №0000782210 скасовано в частині 90835,00 грн. основного платежу по податку на прибуток та 22708,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення №0000782210 залишено без змін.

На підставі скарг та акту позапланової виїзної перевірки №299/13-23-2201/38208680 від 23.09.2015 року ДПІ у Жовківському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 25.09.2015 року №0002562210, яким ТОВ «Лендком Захід» нараховано грошове зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 022 306,25 грн. (два мільйони двадцять дві тисячі триста шість) грн. 25 коп., в тому числі: за основним платежем 1 617 709,00 (один мільйон шістсот сімнадцять тисяч сімсот девять) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 404597,25 грн. (чотириста чотири тисячі п'ятсот девяносто сім тисяч) грн. 25 коп.

Щодо завищення, на думку ОДПІ, ТОВ «Лендком Захід» витрат, що враховуються при визначені обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств:

Відповідно до пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

За приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

В Акті перевірки зазначено, що позивачем до складу витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування в 2013 році (код р. 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), віднесено собівартість реалізованих товарно-матеріальних цінностей в розмірі 6 074 037,00 грн. Відповідач вважає, що до складу витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування в 2013 році (код р. 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) необхідно відобразити іншу суму, а саме 484 6957,00 грн., відхилення становить 1 227 080,00 грн. Контролюючий орган вважає, що що при обчисленні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в 2013 році, потрібно брати до уваги тільки ту собівартість, яка відображена в бухгалтерському обліку наступними проведеннями:

Дт 90 Кт 27 3 234 673,59 грн. (собівартість реалізованої кукурудзи 3 класу власного виробництва в кількості 3 528,722 т по ціні 916,67 грн. за тонну); ДТ 90 Кт 23 1 362,00 (собівартість реалізованого подрібненого зерна кукурудзи власного виробництва); Дт 90 Кт 28 1 610 921,32. грн. (собівартість реалізованих ТМЦ: насіння кукурудзи, ПММ, цукру, с/г продукції).

Однак таке обчислення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) є неповним. Це повязано з тим, що у бухгалтерському проведенні ДТ 90 Кт 27 відображається не фактична собівартість реалізованої кукурудзи 3 класу власного виробництва, а лише запланована. Для обчислення фактичної, повної собівартості потрібно обовязково брати до уваги також інші дані бухгалтерського обліку, а саме: дебет рахунку 231 у поєднанні з витратними рахунками 201, 203, 204, 207, 208, 631, 91, 66, 65, 47, 68, 23.

Щодо безпідставного завищення ТОВ «Лендком Захід» витрат в результаті отриманих сільськогосподарських послуг (оприскування) від ТзОВ «Лендком ЮА» суд апеляційної інстанції зазначає:

В ході судового розгляду справи позивачем повною мірою було підтверджено реальність проведених спірних господарських операцій з ТОВ «Лендком ЮА» на загальну суму 974 105,52 грн. за період, що перевірявся, зокрема, наданими до перевірки документами: договором від 31.08.2012 року, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «Лендком ЮА») надає, а замовник (ТОВ «Лендком Захід») приймає та оплачує послуги у рослинництві, повязані з вирощуванням продукції включаючи, але не обмежуючись: передпосівними роботами на угіддях, що можуть включати оранку, дискування, культивацію, оприскування, догляд за продукцією в процесі її дозрівання, внесення добрив на угіддя з метою підвищення урожайності, збір урожаю, актами виконання робіт (послуг), актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, обліковими листами тракториста-машиніста, платіжними документами, оборотно-сальдовими відомостями по рах.631 «Розрахунка з вітчизняними постачальниками», картками рахунків 631 по контрагенту ТОВ «Лендком ЮА», розшифровками витрат.

У бухгалтерському обліку ТОВ «Лендком Захід» вартість послуг (оприскування) відображено бухгалтерськими проводками.

Щодо завищення ТОВ «Лендком Захід» витрат, що враховуються при визначені обєкта оподаткування за 2013 рік на суму 334 792,00 грн. за рахунок включення до складу валових витрат на збут витрат, які не підтверджені первинними та розрахунковими документами:

Встановлено, що на формування витрати на збут вплинули витрати на придбання послуг залізничного транспорту, брокерські послуги, послуги перевезення вантажним транспортом, послуги по зберіганню сільськогосподарської продукції.

Вказана сума витрат підтверджена договором від 06.11.2013 року №2РО611, укладеним між ТОВ «Лендком Захід» та ТзОВ «Майстер Карго», актом надання послуг №ОУ-130205 від 17.12.2013 року, підписаного з ТОВ «Майстер Карго» про організацію транспортно-експедиторського обслуговування на суму 264 433,33 грн. (без ПДВ), актом надання послуг №ОУ-130206 від 19.12.2013 року, підписаного з ТОВ «Майстер Карго» про організацію транспортно-експедиторського обслуговування на суму 66 108,33 грн. (без ПДВ, актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №01/12/ТБ від 31.12.2013 року,підписаного з ТОВ «ТЕК «Зектер» про виконане митно-брокерське обслуговування на суму 4250,00 грн.( без ПДВ).

Вищезазначені акти надання послуг є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і під час проведення перевірки були надані контролюючому органу, однак з невідомих причин не були взяті до уваги.

Щодо перебування ТОВ «Лендком Захід» у 2014 році на фіксованому сільськогосподарському податку:

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що позивачем зайво відображено у складі реалізації власновирощеної сільськогосподарської продукції вартість пшениці, яку було придбано у листопаді 2013 року від ТОВ «Лендком ЮА» та якою здійснено розрахунки з пайовиками за орендовані земельні ділянки на загальну суму 959 689,20 грн.(без ПДВ). Виходячи з цього, ДПІ зроблено висновок про те, що частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Лендком Захід» за 2013 рік складає 71%, що не дає право підприємству бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, і, згідно з вимогами п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України, ТОВ «Лендком Захід» необхідно подати декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

Встановлено, що у 2013 році ТОВ «Лендком Захід» проведено розрахунок з пайовиками за оренду земельних ділянок на суму 386 594,53 грн. (без ПДВ), а в 2014 році провів розрахунок з пайовиками за оренду земельних ділянок на суму 573 094,67 грн. (без ПДВ), що підтверджується первинними документами, а саме: відомостями на виплату орендної плати в натуральній формі, які оформлялися при усіх виплатах орендної плати пайовикам в 2014 році у натуральній формі зерном пшениці.

У документах бухгалтерського обліку ТОВ «Лендком Захід», а саме у дебеті рахунку 6856 «Розрахунка з пайовиками» за грудень 2013 року було помилково відображено суму 959 689,20 грн.(без ПДВ) як суму, на яку здійснено розрахунки з пайовиками за орендовані земельні ділянки, оскільки при здійсненні проведення не було враховано, що фактичні розрахунки з пайовиками мали місце не у 2013 році, а у 2014 році. Дана обставина підтверджується відомостями про виплату орендної плати в натуральній формі зерном пшениці і, всі без винятку відомості на виплату орендної плати підтверджують, що виплата орендної плати відбулася у 2014 році.

Допущену помилку при складанні документів бухгалтерського обліку ТОВ «Лендком Захід» було виправлено у лютому 2014 року шляхом виключення проведення за грудень 2013 року.

Відомості на виплату орендної плати в натуральній формі, а також виправлені ТОВ «Лендком Захід» документи бухгалтерського обліку були надані ДПІ у повному обсязі.

Внаслідок допущеної помилки при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Лендком Захід» частку загального обсягу реалізованої продукції у 2013 році безпідставно було збільшено, що в свою чергу зменшило частку сільськогосподарського товаровиробництва до 71%. Тобто, ДПІ прийшла до безпідставного висновку про те, що частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Лендком Захід» у 2013 році складає 71%. Встановлено, що частка сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Лендком Захід» у 2013 році складала 78,28%, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, оскільки сума в розмірі 573 094,67 грн.( без ПДВ) була реалізована позивачем у 2014 році, а тому дана сума не повинна була враховуватися відповідачем при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва ТОВ «Лендком Захід» у 2013 році.

Відповідно до вимог п.п.308.6.2 п.308.6 ст.308 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) однією з підстав скасування реєстрації сільськогосподарського товаровиробника платником фіксованого сільськогосподарського податку є недотримання платником податку вимог ст.301 ПК України, відповідно до якої платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період дорівнює або перевищує 75%. При цьому, такий платник податку зобовязаний перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому було встановлено таке порушення.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що Жовківською ДПІ не було прийнято жодного рішення про скасування реєстрації ТОВ «Лендком Захід», як платника фіксованому сільськогосподарському податку.

Таким чином, ТОВ «Лендком Захід»» правомірно, згідно з вимогами ПК України, перебувало у 2014 році на спрощеній системі оподаткування, а саме було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Щодо віднесення позивачем доскладу податкового кредиту вартості отриманих сільськогосподарських послуг від ТзОВ «Лендком ЮА» на загальну суму 974 105,52 грн., в т.ч. ПДВ 162 350,92 грн.:

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

Вартість отриманих сільськогосподарських послуг від ТзОВ «Лендком ЮА» на загальну суму 974 105,52 грн., в т.ч. ПДВ 162 350,92 грн. підтверджується представленими до перевірки документами, а саме: договором від 31.08.2012 року, оборотно-сальдовими відомостями по рах.631, картками рахунку по контрагенту ТзОВ «Лендком ЮА», податковими накладними, актами виконаних робіт (надання послуг), згідно яких ТзОВ «Лендком ЮА» були виконані наступні роботи оприскування, номер поля, площа поля, загальна вартість робіт (послуг), актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, обліковими листами тракториста-машиніста, в яких зазначено назву культури та виконаної роботи, склад агрегата, прізвище, імя та по батькові тракториста-машиніста, платіжними документами. Позивач сформував податковий кредит на підставі первинних документів.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства. Господарський договір недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавався. Отже, ТОВ «Лендком Захід» правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції, які були здійсненні між позивачем та його контрагентом.

Крім того, на момент укладення договорів між позивачем та його контрагентом, вони були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у справі №813/6575/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком Захід» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.11.2016 року.