Постанова № 63057860, 30.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа №805/782/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 805/782/16-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги від 03.12.2015 №Ю-967-25 на суму 13013538,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Регіонального управління з експлуатації каналу (далі - РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі 1-й відповідач); Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі 2-й відповідач); Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області (далі 3-й відповідач або Інспекція) про визнання протиправним та скасування вимоги від 03.12.2015 № Ю-967-25 на суму 13013538,66 грн. (а.с.41-46), мотивуючи вимоги тим, що позивач знаходиться на території, де проводилася антитерористична операція та Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі ОСОБА_2 № 1669-VII) його звільнено від виконання обов'язків платників єдиного внеску у період проведення АТО, вважає зазначене рішення необґрунтованим, безпідставним та прийнятим всупереч діючому законодавству України, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Просив скасувати рішення 1-ого відповідача від 26.02.2016; скасувати рішення 2-ого відповідача про результати розгляду скарги № 12879/10/05/99-10-03-12-1 від 30.12.2015 та про залишення без розгляду скарги; визнати протиправними дії та скасувати вимогу Інспекції про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 03.12.2015 № Ю-967-25 в сумі 13013538,66 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 за клопотанням представника позивача, адміністративний позов в частині скасування рішення Державної фіскальної служби України від 26.02.2016 № 4260/6/99-99-10-01-07-25 та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про результати розгляду скарги № 12879/10/05/99-10-03-12-1 від 30.12.2015 та про залишення без розгляду скарги, - залишено без розгляду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 805/782/16-а адміністративний позов було задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Інспекції та скасовано вимогу 3-ого відповідача про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 03.12.2015 № Ю-967-25 в сумі 13013538,66 грн.

Постанова мотивована тим, що, на думку суду першої інстанції, безумовне звільнення позивача від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, а саме нарахування штрафних санкцій та пені, ставить це звільнення в залежність від місцезнаходження платника податку, а саме знаходження такого платника податків на території, де здійснювалася антитерористична операція у період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. Зазначене звільнення не залежить від обставин непереборної сили з наданням сертифікату Торгово-промислової палати та подання заяви платника єдиного внеску про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі ОСОБА_2 № 2464-VI). Таким чином, місцевий суд вважав, що положення Закону № 1669-VII (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) є нормами прямої дії, визначають коло суб'єктів і особливості застосування закону та передбачають для платників єдиного внеску, окрім звільнення від виконання своїх обов'язків, заборону застосування відповідальності на час звільнення від виконання своїх обов'язків на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Не погодившись з таким рішенням, 3-й відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, а єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Нормою прямої дії Закону № 1669-VII, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та згідно якого внесені відповідні зміни до Закону № 2464-VI, встановлено, що єдиним документом, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання обовязків платника єдиного внеску є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно копії Сертифікату (висновку) № 1517 ТППУ про настання обставин непереборної сили від 17.11.2014 № 4883/05-4 вбачається, що ТППУ засвідчила настання обставин - непереборної сили з 10.06.2014 РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» відповідно до пунктів 102.6 і 102.7 ст. 102 Податкового кодексу України (далі ПК України). Статтею 102.6 ПК України передбачено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобовязань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків.

Отже, на думку Інспекції Сертифікат (висновок) № 1517 ТППУ про настання обставин непереборної сили від 17.11.2014 № 4883/05-4 не звільняє РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» від сплати податкового боргу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу (код ЄДРПОУ 00191678, вул. К.Лібкнехта, м. Маріуполь, 87547), пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації з 04.09.2007 № 1 266 103 0001 026990, є юридичною особою, зазначене вбачається з Виписки з Єдиного державну реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

На обліку як платник податків/зборів РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу» перебуває у Словянській обєднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області.

08.12.2015 вх. 560 Комунальним підприємством Компанія Вода Донбасу в особі РУЕК КП «Компанія «Вода Донбасу», була отримана вимога від 03.12.2015 № Ю-967-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування 3-ого відповідача, якою було повідомлено про необхідність сплати недоїмки в сумі 13013538,66 грн., яка була нарахована станом на 08.12.2015 вх. № 560.

17.12.2015 РУЕК КП Вода Донбасу звернулось зі скаргою вих. № 1149 на вимогу № Ю-967-25 від 03.12.2015 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до 2-ого відповідача про скасування даної Вимоги.

Рішенням про результати розгляду скарги № 12879/10/05-99-10-03-12-1 від 30.12.2015 Вимогу від 03.12.2015 № Ю-967-25 було залишено без змін, а скаргу від 17.12.2015 № 1149 без задоволення.

Не погодившись із рішенням 2-ого відповідача, прийнятим за результатом розгляду скарги, РУЕК КП Компанія Вода Донбасу звернулось із скаргою вих. № 50 від 21.01.2016 до Державної фіскальної служби України на рішення 2-ого відповідача про скасування зазначеного рішення та скасування Вимоги № Ю-967-25 від 03.12.2015 Інспекції.

01.03.2016 вх. № 269 позивачем було отримане рішення 1-ого відповідача від 26.02.2016 № 4260/6/99-99-10-01-07-25, відповідно до якого вимогу від 03.12.2015 № Ю-967-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування Інспекції залишено без змін, а скаргу РУЕК КП Компанія Вода Донбасу вих. № 48 від 21.01.2016 без задоволення.

Як зазначалось вище, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 за клопотанням представника позивача, адміністративний позов в частині скасування рішення Державної фіскальної служби України від 26.02.2016 № 4260/6/99-99-10-01-07-25 та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про результати розгляду скарги № 12879/10/05/99-10-03-12-1 від 30.12.2015 та про залишення без розгляду скарги, - залишено без розгляду.

Отже, спірним питанням у справі є правомірність винесення податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 03.12.2015 № Ю-967-25 в сумі 13013538,66 грн.

Як було вже вказано раніше, Інспекцією 03.12.2015 сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-967-25 щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 13013538,66 грн..

В спірній вимозі зазначено, що вона сформована станом на 30.11.2015.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, РУЄК КП «Компанія «Вода Донбасу» має сертифікат Торгово-промислової палати України №1517 від 17.11.2014 про настання обставин непереборної сили з 10 червня 2014 року.

Крім того, позивач звернувся до відповідача із заявою вих. №1157 від 21.12.2015 про звільнення від виконання своїх зобовязань, а саме нарахування утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності.

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду, наведеними в судовому рішенні, оскільки спірна вимога стосується недоїмки, а не штрафних (фінансових) санкцій або пені.

У звязку з тим, що заява позивача була подана 21 грудня 2015 року, а вимога Інспекції №Ю-967-25 винесена 03 грудня 2015 року, тобто заява подана вже після винесення вимоги, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з тим, що наявні підстави для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктами 1 та 12 частини другої статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзаців третього та четвертого ч.15 ст.25 вказаного Закону встановлено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до абзацу другого п.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VI вказаної Інструкції передбачено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону №2464-VI та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено місто Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України. Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено місто Маріуполь Донецької області.

Законом України від 02.09.2014 №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі ОСОБА_2 №1669-VII), який набрав чинності 15.10.2014, у Законі №2464-VI розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.".

Згідно з п.101.4 ст.101 ПК України встановлено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Із наведених приписів вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу.

Причому єдиною підставою для цього є заява.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що недоїмка у спірній вимозі була сформована внаслідок подання самим позивачем відповідної звітності з єдиного внеску, що підтверджується карткою особового рахунку, а відповідна заява згідно п. 9-3 (на час виникнення спірних правовідносин) розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI подана платником податків після сформування 3-ім відповідачем оскаржуваної вимоги.

Із системного аналізу абзаців першого, другого та четвертого п.9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI і ст. 101 ПК України вбачаться, що у разі нарахування платником суми єдиного внеску до сплати, його право на звільнення від обовязку сплатити нараховану самим платником суми єдиного внеску, яка є недоїмкою, може бути реалізоване шляхом списання такої недоїмки у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає автоматичне списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Те саме стосується і відсутності в законодавстві автоматичного звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки приписами абзацу другого п.9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI підставою для такого звільнення визначено заяву платника єдиного внеску.

Таким чином, подання заяви щодо звільнення від виконання обовязків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обовязків.

А оскільки позивачем вищевказану заяву було подано вже після сформованої вимоги, то у контролюючого органу на час формування вимоги були відсутні підстави для звільнення позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску. Відтак, оскаржуване рішення 3-го відповідача не може бути визнано протиправним.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що 3-ій відповідач правомірно сформував спірну вимогу про сплату боргу та не встановив в його діях порушень норм діючого законодавства.

З урахуванням викладеного, перевіривши спірну вимогу згідно частини третьої статті 2 КАС України, апеляційний суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не встановив належним чином обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Постанова суду підлягає скасуванню у відповідності до приписів п.4 ч.1 ст. 202 КАС України з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

В повному обсязі ухвала виготовлена 30 листопада 2016 року.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 805/782/16-а - скасувати.

У задоволенні позову Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування вимоги від 03.12.2015 №Ю-967-25 на суму 13013538,66 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

ОСОБА_4