Ухвала суду № 63057835, 29.11.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крівоклякіна Н. В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року справа №433/1633/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на постанову Троїцького районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 р. у справі № 433/1633/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2016 року позивач звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України ( далі Управління) в Троїцькому районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії посилаючись на те, що він звернувся до Управління із заявою і необхідними документами для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п «а» статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі Закон № 1788-ХІІ), але листом Управління від 03.08.2016 року № 2564/02-09 йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки періоди його роботи в якості помічника машиніста тепловозу з 04.01.1983 року по 09.04.1986 року, з 01.12.1986 по 04.08.1987 рік; машиніста тепловозу з 05.08.1987 року по 30.04.1992 року до спеціального стажу не зараховані у звязку із тим, що довідки видані архівною установою. За відсутністю відомостей про ліквідацію підприємства йому було рекомендовано надати пільгову довідку та повідомлено, що згідно з рішенням Комісії з призначення пенсій Управління за № 18 від 03.08.2016 року про результати розгляду заяви станом на 03.08.2016 року він не має підстав для звернення за призначенням пенсії за вислугу років.

Позивач вважає таку відмову необґрунтованою і зазначає, що разом із заявою про призначення пенсії ним були надані усі необхідні для її призначення документи: трудова книжка, пільгова довідка, рішення Троїцького районного суду Луганської області,архівні довідки, довідки про реорганізацію локомотивного депо Валуйки, які надавали йому повне право на пенсію за вислугу років відповідно до положень п «а» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, як машиністу тепловозу.

Крім того вважає,що оскільки у наданій ним трудовій книжці Управлінню містяться всі необхідні записи про його роботу машиністом тепловозу, то надання Управлінню довідок про підтвердження спеціального стажу є зайвим у відповідності зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Щодо наданих ним довідок на вимогу Управління, то в них зазначені періоди його роботи, що зараховуються до спеціального стажу; посада; характер виконуваної ним роботи та первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані довідки.

Позивач просив суд визнати протиправним рішення Комісії з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області за № 18 від 03.08.2016 року про відмову йому у призначенні пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ та зобовязати Управління призначити йому пенсію за вислугу років згідно з п. «а» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ з моменту виникнення права на пенсію.

Постановою Троїцького районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 р. у справі № 433/1633/16-а позов задоволено. Визнано протиправним рішення Комісії з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області за № 18 від 03.08.2016 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугою років згідно п. « а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно з п «а» ст. 55 Закону України « Про пенсійне забезпечення» з моменту виникнення права на пенсію.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає, що періоди роботи в якості помічника машиніста тепловозу з 04.01.1983 року по 09.04.1986 рік, з 01.12.1986 року по 04.08.1987 рік та машиніста тепловозу з 05.08.1987 року по 30.04.1992 рік до спеціального стажу,який давав би право на пенсію за вислугу років, не зараховані ОСОБА_2 у звязку із тим, що довідки видані відомчою архівною установою діючого підприємства не містять записів, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 п.16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-IV) Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосовується тільки в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугою років.

Відповідно до статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до п « а» статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах,- за списком професій і посад, що затверджуються в порядку,який визначається Кабінетом Міністрів України,- після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (далі Список № 2), який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, у розділі ХХХ Транспорт. Залізничний транспорт та метрополітен передбачає, що право на пільгову пенсію мають машиністи та їх помічники і старші машиністи: паровозів, тепловозів, електровозів, дизельпоїздів, моторвагонних (електро) секцій мотовозів.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 ( далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства, установ, організацій або ї правонаступників.

З копії трудової книжки серія АТ-ІІ № 8175621 на імя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дата заповнення 15.08.1980 року Локомотивним депо Россошь ЮВ ж.д вбачається, що позивач ОСОБА_2 на підставі наказу № 777 від 15.08.1980 року був прийняти на роботу до Локомотивного депо Россошь помічником машиніста електровозу , а 27.10.1980 року на підставі наказу № 1093 від 27.10.1980 року звільнений, у звязку із призовом до ОСОБА_3 п.3. ст. 29 КЗпП РСФСР; на підставі наказу Локомотивного депо Валуйки Южної ж.д. № 11 від 04.01.1983 року був прийнятий помічником машиніста тепловозу, а 09.04.1986 року на підставі наказу № 146 був відкомандирований на курси машиністів тепловозу до Бєлгородського технікуму; 01.12.1986 року на підставі наказу № 488 був прийнятий помічником машиніста тепловозу після закінчення Бєлгородського технікуму, а з 05.08.1987 року на підставі наказу № 316 був переведений машиністом тепловозу; з 30.04.1992 року був звільнений по переводу до Локомотивного депо Купянськ за згодою керівників підприємств. Загальний трудовий стаж позивача згідно даних трудової книжки складає понад 35 років. ( а.с. 9-17) .

Колегія суддів зазначає, що із записів трудової книжки позивача вбачається, що у спірний період він працював на посадах, що зазначені у Списку №2.

На вимогу відповідача позивачем було також надано довідки філіалу ВАТ «РЗД» північно-східної залізничної дорого, служби управління справами Бєлгородського обєднаного архіву від 30.09.2015 року № НДАр-2/10-Л-1108, № НДАр-2/10-1109 від 01.03.2016 року, № НДАр-2/10-Л-173 , № НДАр-2/10-Л-174, згідно з якими: на підставі наказу № 11 від 04.01.1983 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 був прийнятий помічником машиніста тепловозу ; 09.04.1986 року на підставі наказу № 146 був відкомандирований на курси машиністів тепловозу до Бєлгородського технікуму; 01.12.1986 року на підставі наказу № 488 був прийнятий помічником машиніста тепловозу після закінчення Бєлгородського технікуму ; з 05.08.1987 року на підставі наказу № 316 був переведений машиністом тепловозу ; з квітня 1992 року був звільнений по переводу до Локомотивного депо Купянськ на підставі наказу № 144 від 30.04.1992 року. ( а.с. 25-29).

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і дії принцип верховенства права. Так, у статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України закріплено, що Конституційні права і свободи гарантуються не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних справах є верховенство права та законність ( ст. 7 КАС України).

Відповідно довідки про реорганізацію № 27 від 04.04.2016 року виданої філіалом ВАТ «РЗД» дирекція тяги північно-східної дирекції тяги експлуатаційне локомотивне депо Старий Оскіл вбачається, що локомотивне депо ст. Валуйки, де працював позивач у спірний період часу, у в теперішній час входить до складу ВАТ «РЗД».

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки оформленими належним чином записами про займану посаду і періоди виконуваної роботи у трудовій книжці позивача та довідками філіалу ВАТ «РЗД» північно-східної залізничної дорого, служби управління справами Бєлгородського обєднаного архіву, саме підприємством до складу якого увійшло локомотивне депо ст. Валуйки, підтверджується факт роботи ОСОБА_2 у періоди: з 04.01.1983 року по 09.04.1986 рік, з 01.12.1986 року по 04.08.1987 рік помічником машиніста тепловозу, з 05.08.1987 року по 30.04.1992 рік машиністом тепловозу, що дає йому право на отримання пенсії за вислугу років на підставі п. «а» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на те, що позивач відповідно до розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1788-ХІІ до заяви про призначення пенсії за вислугу років не надав також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії не заслуговують на увагу, як такі, що суперечать матеріалами справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надано трудову книжку з відповідними записами про наявний спеціальний стаж його робити та довідки, що підтверджують стаж його роботи, який дає право на призначення пенсії.

Відповідно до п.1 статті 45 Закону № 1788-ХІІ, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає з днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося на пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин, позов в частині зобовязання Управління призначити пенсію позивачу з моменту виникнення права на пенсію підлягає задоволенню.

Зазначення судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення про задоволення позову в частині зобовязання Управління призначити пенсію з дати звернення ОСОБА_2 із заявою до відповідача про призначення пенсії, не може бути безумовною підставою для скасування рішення суду з огляду на вимоги ч.2 ст. 200 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на постанову Троїцького районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 р. у справі № 433/1633/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Троїцького районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 р. у справі № 433/1633/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_4