Ухвала суду № 63057738, 29.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 707/2271/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко В.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (далі - Відповідач, Управління) про:

- визнання дій Відповідача щодо відмови у перерахунку 90% довічного утримання судді протиправними та такими, що обмежують право Позивача на належне по закону матеріальне забезпечення;

- зобов'язання Управління провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне довічне утримання із розрахунку 90% грошового утримання працюючого судді з 02.08.2016 року з урахуванням раніше проведених виплат, з доплатною за виконання адміністративних обов'язків;

- постановлення окремої ухвали на адресу Відповідача відносно безпідставного, неодноразового порушення вимог законодавства щодо судді у відставці ОСОБА_2, його права на матеріальне забезпечення, та вжиття заходів з недопущення в майбутньому подібних фактів.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 27.10.2016 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем безпідставно зменшено Позивачу розмір довічного грошового утримання до 80%, оскільки на момент виходу на пенсію останньому було визначено розмір такого утримання - 90%, а Конституцією України не допускається звуження обсягу існуючих прав і свобод.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому звертає увагу на порушення судом норм матеріального права, вказуючи при цьому на неврахування судом 17-річного стажу роботи Позивача на посаді судді, що свідчить про обґрунтованість перерахунку пенсії виходячи з 80% заробітної плати працюючого судді. Крім того, звертає увагу, що доплата за виконання адміністративних обов'язків не була предметом розгляду, у зв'язку з чим Черкаським районним судом Черкаської області безпідставно було покладено на Відповідача обов'язок врахування такої доплати при перерахунку пенсії.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у відкритому судовому засіданні без фіксації технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 року №2762-VI ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Апеляційного суду Черкаської області у відставку. Згідно наказу Апеляційного суду Черкаської області від 21.12.2010 року №98 (а.с. 24) виконуючого обов'язки заступника голови Апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_2 звільнено із займаної посади.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 18.05.2011 року у справі №2а-2520/11 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління - визнано протиправними та скасовані розпорядження від 22.02.2011 року №189207 та від 04.03.2011 року №200019; зобов'язано Відповідача призначити та виплачувати судді у відставці ОСОБА_2 з 22.12.2010 року щомісячне довічне грошове утримання з урахуванням: періоду роботи на посаді судді - 17 років 21 день, періоду роботи прокурором - 9 місяців 14 днів, періоду роботи на посаді слідчого слідчого відділу внутрішніх справ Новозаводського райвиконкому м. Чернігова - 4 роки 10 місяців 27 днів, календарного періоду проходження строкової військової служби - 3 роки 17 днів та половити строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Московського державного університету імені М.В. Ломоносова - 2 роки 5 місяців; зобов'язано Управління призначити та виплачувати судді у відставці ОСОБА_2 з 22.12.2010 року щомісячне довічне грошове утримання із розрахунку 90% заробітної плати у сумі 9 983,43 грн. з урахуванням раніше виплачених сум за цей період.

Крім того, постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.05.2013 року у справі №707/1247/13-а з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду України від 04.09.2014 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління - визнано незаконною бездіяльність Відповідача щодо відмови у перерахунку розміру призначеного Позивачу довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Черкаської області; зобов'язано Управління здійснити з 22.04.2013 року перерахунок ОСОБА_2 довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Черкаської області з доплатою за виконання адміністративних обов'язків.

У зв'язку зі зміною розміру оплати праці працюючого судді Позивач 02.08.2016 року звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії (а.с. 68), до якої додав довідку Апеляційного суду Черкаської області від 28.07.2016 року №158/16-Вих./04-45/16 (а.с. 69). У вказаній довідці визначено, що розмір суддівської винагороди працюючого судді Апеляційного суду Черкаської області станом на 01.05.2016 року складає 15 950,00 грн., надбавка за вислугу років 80% - 12 760,00 грн., що разом становить 28 710,00 грн.

Листом від 23.09.2016 року №7986/03 (а.с. 7-8) Відповідач повідомив Позивача про те, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016 та з урахуванням довідки про заробітну плату проведений у розмірі 80% місячної суддівської винагороди.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 8, 22, 58, 126, Конституції України, а також ряду законів, якими регламентувалося соціальне забезпечення суддів, та рішень Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість відмови Управління у перерахунку пенсії Позивачу у розмірі 90% місячного грошового забезпечення судді, у зв'язку з чим визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який був чинний на момент звільнення Позивача у відставку, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Розмір довічного грошового утримання - 90% заробітної плати судді було визначено ОСОБА_2 постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 18.05.2011 року у справі №2а-2520/11.

Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» Закон України «Про судоустрій і статус суддів» було викладено у новій редакції, у зв'язку з чим питання призначення і виплати пенсії або щомісячного довічного грошового утримання стала регулювати стаття 141 (а не 138) Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Разом з тим, нормативно визначені розміри довічного грошового утримання судді не змінилися.

Крім того, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» було внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частину 3 статті 141 якого викладено наступним чином - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»; абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»» в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, у п. 3 мотивувальної частини даного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що при зменшенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді з 80 до 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а також при виключенні положення, згідно з яким за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання судді збільшується на два відсотки від розміру його заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, відбулося зниження рівня матеріального забезпечення судді у відставці і як наслідок - гарантій незалежності такого судді, що може впливати на здійснення справедливого правосуддя та реалізацію права кожного на захист судом. Виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів.

Виходячи з наведеного, право позивача як судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни суддівської винагороди передбачено ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та визначається в тому розмірі заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, в якому щомісячне довічне грошове утримання було призначено (зі встановлених судами обставин справи позивачу грошове забезпечення призначалось в розмірі 90 %).

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.04.2016 року у справі №664/4625/14-а.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положеннями ст. 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

Конституційний Суд України зазначив, що невід'ємною складовою статусу суддів є їх незалежність, яка забезпечується, у тому числі, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту (пп. 1.1 п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №19-рп/2004).

Отже, як вірно відмітив суд першої інстанції, Позивач мав законні сподівання на забезпечення його, як професійного судді у відставці, отримання від держави в старості грошове утримання належного рівня. Таке право ОСОБА_2 відповідає приписам Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ратифікованими Україною міжнародними актами.

Так, зокрема, Європейська Хартія про статус суддів (п.6.4) передбачає, що судді, які досягли пенсійного віку і які працювали на посаді судді зазначений період, отримують пенсію по старості, рівень якої має бути якомога ближчим до рівня їхньої останньої заробітної плати на посаді судді.

Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Приписи ч. 6 ст. 9 КАС України визначають, що встановлено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як було встановлено раніше, розмір довічного грошового утримання судді - Бурлаки В.О., рішенням суду, яке набрало законної сили, було визначено на рівні 90% заробітної плати працюючого судді. З огляду на викладене, будь-який перерахунок пенсії повинен здійснюватися з урахуванням розміру довічного грошового утримання, встановленого особі при призначенні пенсії.

З огляду на викладене посилання Апелянта на те, що стаж роботи Позивача безпосередньо на посаді судді складає 17 років та 21 день, у зв'язку з чим підстави для перерахунку довічного грошового утримання у розмірі 90% розміру суддівської винагороди, судова колегія оцінює критично, оскільки розмір довічного грошового утримання ОСОБА_2 був визначений судовим рішенням у 2011 році та на момент призначення пенсії і виникнення спірних правовідносин був сталим.

З аналогічних підстав судова колегія відхиляє посилання Управління на те, що доплата за виконання адміністративних обов'язків не була предметом розгляду в суді, оскільки постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 17.05.2013 року у справі №707/1247/13-а, яка набрала законної сили, Відповідача було зобов'язано провести перерахунок пенсії Позивача з доплатою за виконання адміністративних обов'язків.

Крім іншого, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у довідці Апеляційного суду Черкаської області від 28.07.2016 року №158/16-Вих./04-45/16 зазначено максимальний визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» розмір надбавки працюючого судді такого суду - 80%, а не розмір довічного грошового утримання ОСОБА_2 як судді у відставці.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Крім іншого, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року задоволено клопотання Управління та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 27.10.2016 року у розмірі 606,32 грн. до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписи ч. 2 ст. 88 КАС України визначають, що витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Відповідача суми відстроченого до ухвалення рішення судового збору у розмірі 606,32 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 88, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 21366780) суму відстроченого до ухвалення рішення у справі судового збору у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; Банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО): 820019; Рахунок отримувача: 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Шурко О.І.

Кузьменко В. В.