Ухвала суду № 63057586, 25.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"25" листопада 2016 р.справа № 811/2707/13-а

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2013 року позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_3 Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області (далі по тексту УМВС України в Кіровоградській області) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною і скасування наказу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до УМВС України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною і скасування наказу відмовлено.

23 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з заявою про постановлення додаткового ухвали по адміністративним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до УМВС України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною і скасування наказу.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року у постановленні додаткового судового рішення по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до УМВС України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною і скасування наказу відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, оскаржив її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, зокрема: апелянтом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в апеляційній скарзі не зазначено чи бажає апелянт ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, або представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за їх відсутності, а також з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі в неповному обсязі в розмірі 35 грн. 41 коп. (квитанція № 112 від 17 вересня 2016 року).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року залишена без руху, у звязку з не відповідністю вимогам ст. 187 КАС України та апелянту ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, надано строк до 20 листопада 2016 року на їх виправлення, а саме: апелянту ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, пропонувалось в строк до 20 листопада 2016 року зазначити чи бажає апелянт ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, або представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за їх відсутності, а також надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про доплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі на суму 1342 грн. 59 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, 12 листопада 2016 року, про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року в строк до 20 листопада 2016 року виконана апелентом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не в повному обсязі, зазначені недоліки апелентом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в строк до 20 листопада 2016 року усунені частково, з яких вбачається наступне.

24 листопада 2016 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, заява апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, відправлена 20 листопада 2016 року) від апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення, на думку апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, недоліків апеляційної скарги відповідно до змісту якої, на виконання вимог ч. 3 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, зазначено про бажання апелянт взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, апелянтом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не надано документ про доплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі на суму 1342 грн. 59 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Натомість, апелянт ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, в своїй заяві, яка надійшла на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 24 листопада 2016 року, зазначає суду апеляційної інстанції, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки, всі звернення ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до відповідачів повязані з проходженням ним публічної служби, а відтак сплата судового збору за такою категорію справі не передбачена.

Розглянувши заяву апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, яка надійшло на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 24 листопада 2016 року, про звільнення апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі, а також вивчивши наведені у ній підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, з огляду на дату подання апелянтом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, адміністративного позову, а саме 19 серпня 2013 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Кіровоградського окружного адміністративного суду, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, було визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, Однак, зазначаючи в своїй заяві, що є звільнений від сплати судового збору, апелянт ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, фактично посилається на норму Закону, в редакції, що втратила чинність з 01 вересня 2015 року.

Натомість, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 в редакції Закону України «Про судовий збір» з 01 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, Законом України «Про судовий збір» в редакції з 01.09.2015 року не передбачено пільг по сплаті судового збору при зверненні позивача за подання позову, повязаного з проходженням ним публічної служби.

Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

У звязку з тим, що на час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції апелянт ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не був звільнений від сплати судового збору, оскільки Законом України «Про судовий збір» в редакції з 01.09.2015 року не передбачено звільнення від сплати судового збору по даній справі, доводи апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про те що він звільнений від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги саме на ухвалу вважаю безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір подачу апеляційної скарги саме на ухвалу суду, яка є процесуальним документом, підлягає сплаті в установленому законом порядку.

Відтак, вважаю, що заява апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, про звільнення апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі не підлягає задоволенню.

Клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 на адресу суду апеляційної інстанції станом на 25 листопада 2016 року не надійшло.

Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції по адміністративній справі на суму 1342 грн. 59 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 25 листопада 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2

Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2016 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 Міністерства Внутрішніх Справ України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною і скасування наказу вважати неподаною та повернути апелянту ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук