Ухвала суду № 63057499, 29.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2016 рокусправа № 804/2847/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року по справі №804/2847/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В :

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 11.05.2016 року №0000334700 та №0000344700, якими підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість та зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість.

В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки СДПІ щодо нереальності господарських операцій з такими постачальниками як ТОВ ПП Углесорт, ТОВ Світ вугілля, ТОВ ВКП Укрпромпостач, ТОВ БТУ, ТОВ НВК Енергоощадні технології, ПП Фарт, ТОВ Днепр та вказував на реальність цих господарських взаємовідносин, за наслідками яких позивачем визначалися податкові зобовязання та формувався податковий кредит.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем, а також наявністю належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують здійснені позивачем господарські операції, за наслідками яких підприємством визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.

Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП Углесорт, ТОВ Росукрмеханіка, ТОВ Світ вугілля, ТОВ ВКП Укрпромпостач, ТОВ БТУ, ТОВ НВК Енергоощадні технології, ПП Фарт, ТОВ НВП Центротех, ТОВ Днепр за період січень, квітень-липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 04.12.2015р. №154/28-01-47/00186520.

За результатами перевірки встановлено:

- що на порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 з урахуванням норм пункту 44 .1 статті 44 Податкового Кодексу України ПАТ НЗФ завищено податковий кредит всього у сумі 1 610606,28 грн., у тому числі за січень 2015 року у сумі 73304,38 грн., за квітень 2015 року у сумі 1023328,72 грн., за травень 2015 року у сумі 422503,54 грн., за червень 2015 року у сумі 32066,67 грн., за липень 2015 року у сумі 59402,97 грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за січень 2015 року у сумі 73304,38 грн., за квітень 2015 року у сумі 1023328,72 грн., за травень 2015 року у сумі 422503,54 грн., за червень 2015 року у сумі 32066,67 грн., за липень 2015 року у сумі 59402,97 грн.

- завищення відємного значення сум податку на додану вартість в сумі 1477 898,93 грн., яке залишилося непогашеним станом на 01.07.2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200- 1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

З огляду на акт перевірки, такі висновки СДПІ обґрунтовані нереальністю здійснення господарських операцій ПАТ Нікопольський завод феросплавів з постачальниками - ТОВ ПП Углесорт, ТОВ Росукрмеханіка, ТОВ Світ вугілля, ТОВ ВКП Укрпромпостач, ТОВ БТУ, ТОВ НВК Енергоощадні технології, ПП Фарт, ТОВ НВП Центротех, ТОВ Днепр.

На підставі акта перевірки, 17 грудня 2016 року СДПІ прийняті податкові повідомленнярішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

25.12.2015 року позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників із первинною скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2015 року, однак рішенням від 09.02.2016 року № 2822/10/28-10-10-4-33 оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.

24.02.2015 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення від 17.12.2015 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги № 9139/6/99-99-10-01-04-25 від 22.04.2016 року, скарга частково задоволена, а саме частково скасовані податкові повідомлення-рішення від 17.12.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, в частині встановленого перевіркою заниження податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок отриманих товарів від ТОВ РОСУКРМЕХАНІКА та ТОВ НВП ЦЕНТРОТЕХ з відповідною частиною штрафної санкції та у відповідній частині рішення про результати розгляду первинної скарги, в іншій частині оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

11.05.2016 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000334700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 0 грн., за штрафними санкціями 146103,20 грн.;

№ НОМЕР_3, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суму податку на додану вартість за січень, квітень, травень, червень та липень 2015 року у розмірі 1577906 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень СДПІ є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для прийняття СДПІ оскаржених податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ПП Углесорт, ТОВ Світ вугілля, ТОВ ВКП Укрпромпостач, ТОВ БТУ, ТОВ НВК Енергоощадні технології, ПП Фарт, ТОВ Днепр з огляду на позицію податкової служби про нереальність цих господарських операцій.

Тобто, заниження позивачем податкових зобвоязань, завищення відємного значення суми податку на додану вартість повязує з завищенням податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на час здійснення спірних господарських операцій) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару/послуг).

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ПП Углесорт, ТОВ Світ вугілля, ТОВ ВКП Укрпромпостач, ТОВ БТУ, ТОВ НВК Енергоощадні технології, ПП Фарт, ТОВ Днепр.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП Углесорт, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Углесорт, в акті перевірки СДПІ зазначала наступне:

- до перевірки ПАТ НЗФ було надано копія посвідчення відповідності лабораторії ДП Донбасантрацит, №1 від 06.01.2015 року на продукцію вугілля сорту АМ марки А, класу 13-25, вага 136,52 т. виробник (шахта, збагачувальна фабрика) ПП Углесорт, лабораторні аналізи зроблені лабораторією ДП Донбасантрацит, в свою чергу, ПП Углесорт придбало вугілля марки АМ/13-25 мм, вагою 136,520 т. по ціні 2210 грн./т., у ТОВ Астра трей лайн, тобто, платник який у первинних документах вказаний виробником придбає це ж саме вугілля у іншого постачальника у цих же обсягах;

- згідно наявної у податкових органах інформації щодо ТОВ Астра трей лайн - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням стан - 8, працювало у штаті - 1 чол., відсутня реєстрація податкових накладних у ЄРПН.

З цих підстав, СДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП Углесорт.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах договору постачання, укладеного між ПАТ Нікопольський завод феросплавів та ПП Углесорт від 12.09.2012 року №1204448 (Т.2 а.с.28-35) позивачем у ПП Углесорт було придбано вугілля марки АМ/13-25 мм на суму 374 819,81 грн., яке, було доставлено позивачу у січні 2015 року залізничним транспортом.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: залізнична накладна від 06.01.2015 року № 48903264, акт приймання - передачі вугільної продукції від 13.01.2015 року № 146, коригуючи акти від 15.01.2015 року № 14 та № 15 до акту приймання передачі вугільної продукції від 13.01.2015 року № 146, посвідчення про відповідність продукції від 06.01.2015 року № 1 засвідчене ДП Донбасантрацит, податкову накладну від 06.01.2015 року № 5, платіжне доручення від 18.02.2015 року № 172479.

Отже, вказані документи свідчать про транспортування товару від продавця до покупця, його фактичне отримання позивачем, оплату вартості товару, у тому числі сплату ПДВ віднесеного до складу податкового кредиту. При цьому, з вказаних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено сторони господарських операцій, визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Крім цього, судом встановлено, що постачальником товару - ПП Углесорт відображено податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджено наданою СДПІ довідкою.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про отримання позивачем товару саме від ПП Углесорт по взаємовідносинам з яких позивачем і сформовано дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів контролюючого органу про нереальність зазначених господарських операцій.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ СВТ вугілля, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ СВТ вугілля, в акті перевірки СДПІ зазначала наступне:

- в залізничних накладних відсутні дані про власника товару, зокрема, ТОВ СВТ вугілля та участь ТОВ " СВТ вугілля " в процесі руху товару;

- згідно наданих до перевірки документів виробник вугілля є ТОВ ГОФ Дарьевская (код за ЄДРПОУ 32289921), Україна. Остання Податкова декларація з податку на додану вартість подана за червень 2014 р. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.10.2015 Причина анулювання 22 - ненадання декларацій протягом року;

- ТОВ ГОФ Дарьевская не здійснює декларування своєї господарської діяльності з червня 2014 року, характеризувати ТОВ ГОФ Дарьевская виробником вугілля не є можливим за відсутністю персоналу, основних фондів, обладнання та земельних ділянок;

- не можливо встановити чи здійснювало ТОВ ГОФ Дарьевская діяльність по видобуванню вугілля та проведенню лабораторних досліджень вугілля у квітні 2015 року;

- за результатами перевірки встановлено, що номера вагонів, вказаних у посвідченнях відповідності мають розбіжності з номерами вагонів які було вказано у первинних документах залізничних накладних, актах приймання та інших первинних документах ;

- під час проведеного аналізу господарської діяльності постачальника вугілля ТОВ СВТ вугілля встановлено наступне, ТОВ СВТ вугілля придбало у ТОВ РОВЕНЬКІВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ (код за ЕДРПОУ 37713877), вугілля марки АСШ (0-13мм) в обсягах 2085 т на суму - 5431292,34 грн., в т.ч. ПДВ - 905715,39 грн. який в свою чергу поставило ПАТ НЗФ в обсягах 2085 т. на суму - 5431292,34 грн., в т.ч. ПДВ - 905715,39 грн. що свідчить про здійснення платником податків господарських операцій, не спрямованих на реальне настання економічного ефекту, наслідків (відсутність ділової мети), а лише з метою штучного формування витрат або податкового кредиту з податку на додану вартість, тобто, фактичний рух вугілля від ТОВ ГОФ Дарьевская до ПАТ НЗФ не відповідає первинним документам згідно, яких придбання вугілля відбувалось за іншим рухом та від іншого постачальника.

З цих підстав, СДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ СВТ вугілля.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах договору поставки, укладеного між ПАТ Нікопольський завод феросплавів та ТОВ СВТ вугілля від 09.02.2015 року №1500853 позивачем у ТОВ СВТ вугілля (Т.2 а.с.58-66) було придбано вугілля марки АСШ (0-1 3мм), яке було поставлено позивачу у квітні 2015 року.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: акти здачі-приймання товару від 04.04.2015 року, 06.04.2015 року, 07.04.2015 року, 22.04.2015 року, податкові накладні від 04.04.2015 року № 1, від 06.04.2015 року № 3, від 07.04.2015 року №5, від 22.04.2015 року № 7.

Також, на підставі договору поставки від 09.02.2015 №1500853 позивачем у ТОВ СВТ вугілля було придбано вугілля марки АСШ (0-1 3мм), яке було поставлено позивачу у травні 2015 року.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: залізничні накладні, акти приймання-передачі вугільної продукції від 02.05.2015 року, 6 посвідчень відповідності на вугілля, видані лабораторією ТОВ ГОФ Дарївська, податкові накладні від 02.05.2015 року № 1, від 02.05.2015 року № 3.

Розрахунки за вугілля поставки ТОВ Світ вугілля були проведені у червні-вересні 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, вказані документи свідчать про транспортування товару від продавця до покупця, його фактичне отримання позивачем, оплату вартості товару, у тому числі сплату ПДВ віднесеного до складу податкового кредиту.

Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що питання щодо фактичного виконання сторонами умов договору було предметом дослідження судом господарської юрисдикції у справі №904/5208/16 за позовом ТОВ «СВТ вугілля» до ПАТ «НЗФ» про стягнення заборгованості за договором поставки від 09.02.2015 року №1500853. За наслідками розгляду справи судом ухвалено рішення, яким встановлено обставини справи, що свідчать про фактичне виконання сторонами умов договору, що, у свою чергу, стало підставою для стягнення з ПАТ «НЗФ» заборгованості по оплаті за поставлений товару. Позивачем надано суду докази виконання цього судового рішення, з урахуванням ухвали господарського суду від 22.09.2016р. про розстрочку виконання рішення від 22 серпня 2016 року.

Також колегією суддів встановлено, що постачальником товару - ТОВ «СВТ вугілля» відображено податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджено наданою СДПІ довідкою.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів контролюючого органу про нереальність зазначених господарських операцій.

Доводи відповідача про те, що виробник цієї продукції - ТОВ ГОФ Дарьевская не веде господарської діяльності з червня 2014 року, у звязку з чим не міг видобувати вугілля, колегія суддів вважає такими, що не свідчать на нереальність господарських операцій саме між позивачем та ТОВ «СВТ». При цьому, відповідачем не надано, зокрема, доказів того, що вказане вугілля, яке було придбано ТОВ «СВТ» та в подальшому поставлено позивачу, було видобуте ТОВ ГОФ Дарьевская після червня 2014 року.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ВКП Укрпромпостач, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ ВКП Укрпромпостач, в акті перевірки СДПІ зазначала наступне:

- відповідно до інформації наявної в податкових органах у ТОВ ВКП Укрпромпостач не встановлено наявність власних транспортних засобів, але у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних вказано перевізником ТОВ ВКП Укрпромпостач;

- у акті приймання передачі ТМЦ від 08.04.2015 року №874 місто складання якого є м.Нікополь відсутній підпис представника зі сторони постачальника, зі сторони покупця ПАТ НЗФ акт підписала комісія у складі 4 чоловік;

- в ході аналізу податкової звітності ТОВ ВКП Укрпромпостач встановлено, що підприємством сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2015 року, за рахунок взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ Акта компані (код за ЕДРПОУ 39533163), що складає 83,6% від загальної суми податкового кредита;

- згідно інформаційних баз даних ДФС України підприємством ТОВ Акта компані виписано податкові накладні з номенклатурою товару: редуктор Ц2Н-500, редуктор ЦТНД-400, редуктор ЦДН-710, тихохідні вузли до редукторів, швидкохідні вузли до редукторів та інше;

- у звязку із незначною кількістю найманих працівників, відсутності основних засобів та земельних ділянок, ТОВ ВКП Укрпромпостач (ЄДРПОУ 37271018) не є виробником редукторів, крім того, за ланцюгом придбання не встановлено походження цього товару.

З цих підстав, СДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ВКП Укрпромпостач.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах договору поставки, укладеного між ПАТ Нікопольський завод феросплавів та ТОВ ВКП Укрпромпостач від 28.10.2014 року № 1405757 позивачем у ТОВ ВКП Укрпромпостач (Т.2 а.с.137-145) було придбано продукцію промислово-технічного призначення - редуктори, яку було поставлено позивачу у квітні 2015 року.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: товарно-транспортні накладні від 07.04.2015 року № 25 та від 07.04.2015 року № 26, акт приймання ТМЦ, устаткування та основних засобів від 08.04.2015 року № 674, податкові накладні від 07.04.2015 року № 2 та від 07.04.2015 року № 3, платіжне доручення від 02.06.2015 року.

Отже, вказані документи свідчать про транспортування товару від продавця до покупця, його фактичне отримання позивачем, оплату вартості товару, у тому числі сплату ПДВ віднесеного до складу податкового кредиту. При цьому, з вказаних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено сторони господарських операцій, визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Крім цього, судом встановлено, що постачальником товару - ТОВ ВКП Укрпромпостач відображено податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджено наданою СДПІ довідкою.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про отримання позивачем товару саме від ТОВ ВКП Укрпромпостач по взаємовідносинам з яких позивачем і сформовано дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів контролюючого органу про нереальність зазначених господарських операцій.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ БТУ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ БТУ, в акті перевірки СДПІ зазначала наступне:

- ПАТ НЗФ до перевірки не надано підтверджень щодо перебування та прибуття працівників ТОВ Безпечні технології утилізації на території ПАТ НЗФ для підписання наданих актів, зокрема, не надані журнали перепусток на територію ПАТ НЗФ та службових записок щодо оформлення перепусток;

- сторони домовились, що кількісні та вагові показники відходів що передаються Виконавцю, остаточно визначаються в місті передачі, про що складається Акт приймання передачі, який до перевірки не надано;

- до перевірки на надані документи підтверджуючі транспортування та вивезення відпрацьованих конденсаторних банок з території ПАТ НЗФ, фактичне вивезення відходів перевіркою не підтверджено;

- не можливо встановити фактично де здійснювалась, у якому обсязі передача відходів, безпосередньо відповідальних осіб зі сторони покупця та продавця послуг, які приймали участь у даній операції, також яким чином відбувалось перевезення конденсаторних банок у кількості 480 шт. вагою 55 кг. за 1 шт. загальною масою близько 26,5 т. якщо за умовами договору транспортування повинно відбуватись постачальником послуг.

З цих підстав, СДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ БТУ.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах договору про надання послуг, укладеного між ПАТ Нікопольський завод феросплавів та ТОВ БТУ від 30.05.2014 року № 1/1403363 (Т.2 а.с.178-188) ТОВ БТУ були надані послуги збирання, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження відпрацьованих конденсаторних банок типу КСП-0, 66-40 у квітні 2015 року.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: акт надання послуг від 06.04.2015 року № 35, платіжні доручення від 25.06.2015 року та від 25.09.2015 року, податкову накладну від 06.04.2015 року № 2.

Перевезення та транспортування відпрацьованих конденсаторних банок з території ПАТ НЗФ здійснювалось ТОВ БТУ, що вбачається з умов договору та акту виконаних робіт, в якому зазначено, що ціна за наданні послуги визначена з урахуванням витрат на транспортування (т.2 а.с.190).

Крім цього, судом встановлено, що постачальником послуг - ТОВ БТУ відображено податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджено наданою СДПІ довідкою.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ НВК Енергоощадні технології, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ НВК Енергоощадні технології, в акті перевірки СДПІ зазначала наступне.

Згідно специфікації ТОВ НВК Енергоощадні технології є виробником продукції поставленою до ПАТ НЗФ, але в ході перевірки платником не було надано жодного сертифікату до реагентів (ингибитору, флокулянту (поліакриламід), слід зазначити що згідно з номенклатурою товару вказаної у звітності ТОВ НВК Енергоощадні технології у підприємства повинен бути персонал зі спеціальними навичками роботи з хімічними речовинами, основні засобі та земельні ділянки, відповідне обладнання, приміщення.

В ході аналізу податкової звітності кількість працівників ТОВ НВК Енергоощадні технології складає 1 чол., за цівільно-правовими договорами - 0 чол.

ТОВ НВК Енергоощадні технології придбання реагентів (ингибитору, флокулянту (поліакриламід) не встановлено, але 76,6% від загальної суми ПК підприємством сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2015 року, за рахунок взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ "МВК ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 38864259) по придбанню товару з номенклатурою: 2-фосфанобутан 1,2,4- трикарбоксиловая к-та, Puro Tech iChem 1032, Риго Tech -43, Бочки, Риго Tech -53, Риго Tech -100, Риго Tech Polihib МАР, скло натрієве рідке ТОСТ 13078-87, Риго Tech -2708, Риго Tech -125, Риго Tech Mono Propilen Clicol (USP).

У звязку із незначною кількістю найманих працівників, відсутності основних засобів та земельних ділянок, ТОВ НВК Енергоощадні технології не може бути виробником продукції. Крім того, за ланцюгом придбання не встановлено походження цього товару. Постачальник ТОВ НВК Енергоощадні технології не здійснює придбання реагентів (ингибитору, флокулянту (поліакриламід) а придбає хімічні речовини іншої номенклатури. Тобто, номенклатура товару придбаного ТОВ НВК Енергоощадні технології не відповідає товару проданого.

З цих підстав, СДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ НВК Енергоощадні технології.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах договору поставки, укладеного між ПАТ Нікопольський завод феросплавів та ТОВ НВК Енергоощадні технології від 31.12.2014 року № 1500037 (Т.2 а.с. 196-199) позивачем у ТОВ НВК Енергоощадні технології були придбані реагенти, які поставлені позивачу згідно Специфікації від 31.12.2014р. у квітні 2015 року, на суму 115700,00 грн.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: рахунком на оплату товару №9 від 23.04.2015р., в якому визначено назву товарів, їх вартість та кількість, що відповідає товару, який визначено Специфікацією до договору; видатковою накладною №8 від 28.04.2015р., найменування товару, його кількість та вартість в якій аналогічне рахунку на оплату.

Транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджено товарно-транспортну накладну від 28.04.2015 року № 8, в якій визначено вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника, пункту навантаження та розвантаження, відомості про товар, який перевезено, а саме його найменування, кількість, що відповідає відомостям щодо цього товару, які зазначені у видатковій накладній.

Приймання товару здійснено комісією позивача на підставі акту №847 від 28.04.2015р.

Оплату товару здійснювалось у безготівковій формі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Крім цього, судом встановлено, що постачальником товару - ТОВ НВК Енергоощадні технології відображено податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджено наданою СДПІ довідкою.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про отримання позивачем товару саме від ТОВ НВК Енергоощадні технології по взаємовідносинам з яких позивачем і сформовано дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів контролюючого органу про нереальність зазначених господарських операцій.

Щодо господарських операцій позивача з ПП Фарт, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП Фарт, в акті перевірки СДПІ зазначала наступне:

- згідно наданих до перевірки документів товар було доставлено ПАТ НЗФ автомобільним транспортом, службою доставки Нова пошта, що підтверджується експрес накладною від 19.06.2015 року, виробник - Науково-виробнича корпорація Механобртехніка, країна походження Росія

- ПП Фарт відповідно до звіту за формою 1-ДФ за II квартал 2015 року на підприємстві штатна чисельність складає 1 особа, наявність основних засобів відповідно до додатку AM до рядка 06.4.27 додатку IB до рядка 06.4 податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік прийнятої 30.01.2015 року за № НОМЕР_4 - додаток AM не декларувався, баланс на 31 грудня 2014 року на кінець звітного періоду - не надано;

- ПП Фарт у червні 2015 року було придбано віброістирач 75Т-ДРМ у ТОВ НЕККО (38980555), яке зареєстровано в ДПІ у Печерському районі м. Києва та має обліковий стан 9 - направлено повідомлення за ф.18-ОПП, остання декларація з ПДВ надана підприємством до податкового органу за місцем реєстрації за червень 2015 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 23.10.2015 року, згідно звітності 1ДФ кількість працюючих на підприємстві складає 2 особи;

- при подальшому аналізу за допомогою інформаційних баз контролюючих органів не встановлено придбання ТОВ НЕККО (38980555) віброістирач 75Т-ДРМ, від постачальників.

- з огляду на імпортне походження товару, зазначене у податкової накладної якщо товар, який поставляється, ввезений на митну територію України (виробник товару не є резидентом України) постачальник зазначає код УКТ ЗЕД товару, згідно автоматизованих інформаційних систем ДФС інформації щодо ввезення по ТОВ НЕККО та її контрагентами на митну територію України товару відсутня;

З цих підстав, СДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП Фарт.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах договору поставки, укладеного між ПАТ Нікопольський завод феросплавів та ПП Фарт від 20.04.2015 року № 1502085 (Т.2 а.с. 209-213) позивачем у ПП Фарт був придбаний віброістирач 75Т-ДРМ, який поставлений позивачу у червні 2015 року.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: рахунком на оплату товару №150601 від 15.06.2015р., в якому визначено назву товару (Віброістерач 75Т-ДРМ) та його вартість, що відповідає товару, який визначено Специфікацією до договору; видатковою накладною №РН-00039 від 17.06.2015р., найменування товару, його кількість та вартість в якій аналогічне рахунку на оплату.

Транспортування товару від продавця до покупця здійснювалось за допомогою поштової доставки, що підтверджується накладною служби доставки «Нова пошта» від 19.06.2015р.

Приймання товару здійснено комісією позивача на підставі акту №1312 від 22.06.2015р.

Оплату товару здійснювалось у безготівковій формі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Крім цього, судом встановлено, що постачальником товару ПП Фарт відображено податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджено наданою СДПІ довідкою.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про отримання позивачем товару саме від ПП Фарт по взаємовідносинам з яких позивачем і сформовано дані податкового обліку.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Днепр, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Днепр, в акті перевірки СДПІ зазначала наступне:

- відповідно до податкової звітності підприємства встановлено, що у липні 2015 року основним постачальником підприємства ТОВ Днепр є ТОВ Будівельна компанія Форс (код ЄДРПОУ 39234748), яким сформовано 70,1% податкового кредиту ТОВ Днепр з придбання послуг;

- ТОВ Будівельна компанія Форс у липні 2015 виписало на адресу ТОВ Днепр податкові накладні №508 від 23.07.2015 року на суму 71491,25 грн., в т.ч. ПДВ 14298,25 грн., з номенклатурою Роботи з антикорозійного захисту і колірної обробки будівельних конструкцій на об'єкті: Реконструкція газоочисток вентсистем В-21 ,В-22, В-23 з установкою рукавних фільтрів АГЦ ПАТ НЗФ, №509 від 23.07.2015 року на суму 33731,35 грн., в т.ч. ПДВ 6746,27 грн., з номенклатурою "Обстеження та паспортизація будівель та споруд,

- перевіркою встановлено, що роботи/послуги із залучення стороннього трудового ресурсу придбавалися у підприємства ТОВ Будівельна компанія Форс (код ЄДРПОУ 39234748), яке перебуває на обліку 2659.ДНІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві, стан 0 платник податків за основним місцем обліку, зареєстровано в ДПА 02.06.2014, зареєстровано в якості платника ПДВ 01.07.2014, основний вид діяльності - 41.20.будівництво житлових і нежитлових будівель;

- ТОВ Будівельна компанія Форс звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за липень 2015 року не надавався тому встановити кількість працюючих за звітний період не має можливості;

- згідно декларації з податку на прибуток підприємства та фінансового звіту субєкта малого підприємництва ф.І-м Баланс за 2014 рік ТОВ Будівельна компанія Форс не можливо встановити наявність обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспортних засобів та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності;

- наявність будівельної техніки, транспорту та іншого спеціального обладнання є обовязковою враховуючи специфіку діяльності підприємства, проте згідно податкових баз у ТОВ Будівельна компанія Форс відсутні транспортні засоби для здійснення господарської діяльності, до того ж, відсутня інформація щодо придбання послуг з оренди будь-яких основних засобів.

- ПАТ НЗФ до перевірки не надано підтверджень щодо перебування та прибуття працівників ТОВ Днепр на території ПАТ НЗФ для підписання наданих актів, зокрема, не надані журнали перепусток на територію ПАТ НЗФ та службових записок щодо оформлення перепусток.

З цих підстав, СДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Днепр.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах договору підряду, укладеного між ПАТ Нікопольський завод феросплавів та ТОВ Днепр від 27.08.2013 року № 1304571 (Т.2 а.с.222-227) ТОВ Днепр у липні 2015 року були проведені роботи з антикорозійного захисту і колірної обробки будівельних конструкцій на обєкті: Реконструкція газоочисток вентсистем В-21, В-22, В-23 з установкою рукавних фільтрів АГЦ для забезпечення виробничих та господарських потреб

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наступними документами: акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт від 23.07.2015 року № 18/06-01 та від 31.07.2015 року № 20/07-01, податкові накладні від 23.07.2015 року № 2 та від 31.07.2015 року № 4, платіжні доручення від 20.08.2015 року № 181994 та від 05.08.2015 року № 181200.

Також, на підставі договору розробки науково-технічної продукції від 10.02.2015 №1500759 (Т.2 а.с.244-249) ТОВ Днепр були проведені роботи з обстеження та паспортизації будівель та споруд ІДВФ ПАТ НЗФ на суму 42 608,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 101,33 грн.

За результатами отримання послуг сторонами були оформлені акти на обстеження та паспортизацію будівель та споруд Публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів за 23.07.2015 року №№: 14/07-1, 14/07-2, 14/07-3, 14/07-4, 14/07-5, 14/07-6, 14/07-7, 14/07-8, 14/07-9, 14/07-11, 14/07-12, 14/07-13, 14/07-14, 14/07-15, 14/07-16.

На підтвердження реальності отримання послуг за цим договором позивачем надано: податкову накладну від 23.07.2015 року № 1, рахунок фактуру від 23.07.2016 року № 26, акти приймання виконаних робіт, платіжне доручення від 18.09.2015 року.

Крім цього, судом встановлено, що постачальником послуг ТОВ Днепр відображено податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджено наданою СДПІ довідкою.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів контролюючого органу про нереальність зазначених господарських операцій.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено сторони господарських операцій, визначено найменування поставлених товарів та виконаних робіт, їх кількість та вартість. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів податкової служби про нереальність господарських операцій між позивачем та ПП Углесорт, ТОВ Світ вугілля, ТОВ ВКП Укрпромпостач, ТОВ БТУ, ТОВ НВК Енергоощадні технології, ПП Фарт, ТОВ Днепр.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на ті обставини, які зазначені в акті перевірки, натомість, вказаним підставам для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у звязку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року по справі №804/2847/16 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 30.11.2016р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк