Постанова № 63057483, 23.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.11.2016 року справа №913/691/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді За участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: від відповідача-4:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не зявились; не зявились; не зявились; не зявились; не зявились; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ на рішення господарського суду Луганської областівід20 вересня 2016 рокуу справі№ 913/691/16 (суддя Якушенко Р.Є.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ до відповідача-1: до відповідача-2: до відповідача-3: до відповідача-4:Біловодського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиціі у Луганській області, смт. Біловодськ Луганської області Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області, смт. Біловодськ Луганської області Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської областіпростягнення 2794 грн. 63 коп.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" (далі за текстом ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", Позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою (вих. №31-1/05 від 31.05.16р.) до Біловодського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Луганській області (далі за текстом Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, Відповідача) в якій просило:

- стягнути з Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області через Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 489,10 грн. 3 % річних та 2005,53 грн. інфляційних втрат в рахунок відшкодування підтвердженої шкоди (втрат) у звязку із невиконанням рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2012 року у справі № 1/5014/207/2012.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" в обґрунтування позовних вимог посилалось на норми ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 27, 30 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 625, 1143, 1192 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), обґрунтовуючи позовні вимоги бездіяльністю першого відповідача у справі при примусовому виконанні вказаного рішення. Бездіяльність відповідача, на переконання ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" підтверджена ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2016 року. Позивач повідомив, що за боржником обліковується нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №45281504 від 07.10.2015 року, але за рахунок несвоєчасності дій державного виконавчого органу звернути стягнення, зокрема на нерухоме майно, не вдалося можливості.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.06.2016 року у справі №913/691/16 залучено відповідача-2 - Головне територіальне управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом - ГТУЮ у Луганській області, Відповідач-2) та відповідача-3 - Управління Державної казначейської служби України у Біловодському районі Луганської області, смт. Біловодськ Луганської області (далі за текстом - УДКСУ у Біловодському районі, Відповідач-3).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.07.2016 року у справі №913/691/16 залучено відповідача-4 - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом - ГУ ДКСУ у Луганській області, Відповідач-4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі №913/691/16:

- відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до відповідачів: Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, ГТУЮ у Луганській області, ГУ ДКС України у Луганській області про стягнення 2 794,69 грн.;

- стягнуто з ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 378,00 грн.

Позивач - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" не погодився з рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих.№28-1/09 від 28.09.2016р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі №913/691/16 та як наслідок прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Компанія НІКО-ТАЙС" повністю.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі 913/691/16 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано доказів того, що рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2012 року у справі №1/5014/207/2012 могло бути виконано ВДВС Біловодського РУЮ Луганської області в період його перебування на примусовому виконанні.

В апеляційній скарзі ТОВ "Компанія «НІКО-ТАЙС" серед іншого зазначає, що ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2016 року у справі №1/5014/207/2012, скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність ВДВС Біловодського РУЮ Луганської області під час примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012 задоволено та визнано бездіяльність ВДВС Біловодського РУЮ Луганської області під час примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012 незаконною та протиправною.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2016 року визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги та сформовано у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді Будко Н.В., Малашкевич С.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2016 року прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.11.2016 року о 12 год. 40 хв.

25.10.2016 року через канцелярію суду від ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшло клопотання в якому позивач просить долучити до матеріалів справи судову практику господарських судів у аналогічних спорах.

25.10.2016 року через канцелярію суду від ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, призначеному на 02.11.2016 рок, в режимі відеоконференції.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1484 від 01.11.2016 року, у звязку з відпусткою судді члена колегії Будко Н.В., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №913/691/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2016 року визначено нову колегію суддів для розгляду справи №913/691/16 у складі: ОСОБА_1 головуючий (суддя-доповідач), судді Малашкевич С.А., Сгара Е.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року відмовлено ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у звязку з відсутністю технічного оснащення приміщень суду.

02.11.2016 року через канцелярію суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ГТУЮ у Луганської області просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції просить залишити без змін. Крім того, у вказаному відзиві відповідач-2 просив суд розглядати апеляційну скаргу без участі представника ГТУЮ у Луганської за наявними матеріалами справи.

02.11.2016 року через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому Біловодський РВ ДВС просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції просить залишити без змін. Крім того, у вказаному відзиві відповідач-1 просив суд розглядати апеляційну скаргу без участі представника Біловодський РВ ДВС за наявними матеріалами справи.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1564 від 22.11.2016 року, у звязку з відпусткою судді члена колегії Сгара Е.В. та перебуванням у відрядженні судді члена колегії Малашкевича С.А., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №913/691/16.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2016 року визначено нову колегію суддів для розгляду справи №913/691/16 у складі: ОСОБА_1 головуючий (суддя-доповідач), судді М'ясищев А.М., Будко Н.В.

23.11.2016 року через канцелярію суду від відповідача-4 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ГУ ДКСУ у Луганській області просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції просить залишити без змін. Крім того, у вказаному відзиві ГУ ДКСУ у Луганській області пояснило, що його помилково залучено до участі у справі відповідачем-4.

23.11.2016 року в судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не зявились. Відповідно до статті 98 ГПК України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення поштових відправлень долучені до матеріалів справи. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обовязковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2012 року у справі №1/5014/207/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року, позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Агрофірма ЛББ" про стягнення 73 208,50 грн. задоволені частково:

- стягнуто з ТОВ "Агрофірма ЛББ" на користь ФОП ОСОБА_4 пеня в сумі 9511,81 грн., 3% річних в сумі 1189,62 грн., інфляційні нарахування в сумі 3936,10 грн., штраф в сумі 30000,00 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду 15.05.2012 року господарським судом Луганської області видано відповідний наказ від 11.06.2012 №1/5014/207/2012.

Постановою Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 24.07.2012 року відкрито виконавче провадження №335666196 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року № 1/5014/207/2012.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.07.2013 року у справі №1/5014/207/2012 задоволено заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні №335666196 щодо виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року №1/5014/207/2012 , здійснено процесуальне правонаступництво на стадії виконання рішення господарського суду, замінено сторону (стягувача) за виконавчим провадженням №33566196 щодо виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року №1/5014/207/2012 з ФОП ОСОБА_4на правонаступника ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС".

Постановою Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 17.07.2013 року замінено сторону (стягувача) за виконавчим провадженням №33566196 щодо виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року № 1/5014/207/2012 - ФОП ОСОБА_4 на його правонаступника ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"».

Враховуючи викладене, колегією суддів встановлено, що ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" є належним кредитором щодо отримання грошового зобовязання згідно наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року №1/5014/207/2012 та всіх зобовязань, що з нього витікають.

В подальшому, на виконанні у Біловодському РВ ГТУЮ у Луганській області знаходилось зведене виконавче провадження №33/2 від 28.11.2013 року про стягнення з ТОВ "Агрофірма ЛББ" на користь стягувачів, яке налічує в собі 2 виконавчих провадження на загальну суму 331166,56 грн., а саме:

- на користь Старобільської ОДПІ стягнення податкового боргу у сумі 286 636,25 грн. (відповідно до п. 5 ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" перша черга);

- на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" стягнення боргу у сумі 44530,31 грн. (відповідно до п. 6 ст. 44 Закону Уркаїни "Про виконавче провадження" - друга черга).

24.07.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №314/4 від 24.07.2012 року та встановлено строк для добровільного виконання рішення.

31.07.2012 року на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 4453,03 грн.

31.07.2012 року на підставі ст. 41 Закону України"Провиконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

07.08.2012 року з метою встановлення майнового стану боржника, державним виконавцем направлено запити до реєстраційно-облікових установ району, а саме: Держтехнагляд (вих.№3823), ВРЕР (вих.№3822), БТІ (вих.№3821), Держкомзем (вих.№3824), МДПІ (вих.№3820).

Згідно з відповіддю МДПІ №477 від 10.08.2012 року боржником відкрито два рахунки, на які державним виконавцем накладено арешт згідно з постановою про арешт коштів боржника від 15.08.2012 року (вих.№ 5108).

Згідно з відповіддю ВРЕР №12/245 від 15.08.2012 року за ТОВ "Агрофірма ЛББ" транспортні засоби не значуться.

Згідно з відповіддю Держтехналяду №1298 від 17.08.2012 року за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровано 9 одиниць сільгосптехніки. Відповідно до вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2012 року.

Згідно з відповіддю Держкомзему №5-2-01-19/847 від 11.09.2012 року за боржником не має зареєстрованих земельних ділянок на праві власності на території району.

26.10.2012 року державним виконавцем здійснено виїзд за адресою боржника, але у звязку з відсутністю керівника, бухгалтера, працівників, перевірити майновий стан боржника було неможливо, про що складено акт державного виконавця.

27.11.2012 року державним виконавцем направлено запит до МДПІ (вих.№ 6714) щодо відкриття нових рахунків.

03.12.2012 року до відділу надійшла відповідь МДПІ (№918), згідно якої боржником нових рахунків не відкривалось.

18.01.2013 року державним виконавцем направлено запити до реєстраційно- облікових установ району, а саме: Литвинівської сільської Ради (вих.№218), Держкомзему (вих.№217), Держтехнагляд (вих.№216), ВРЕР (вих.№215), Управління ПФУ (вих.№219).

Згідно з відповіддю Литвинівської сільської Ради (№12 від 23.01.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровані договори оренди на земельні ділянки відсутні.

За повідомленням ВРЕР (№12/41 від 23.01.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" транспортні засоби не значиться.

За повідомленням Управління ПФУ (вих.№350/05-09 від 29.01.2013р.) ТОВ "Агрофірма ЛББ" господарську діяльність не веде, нарахування заробітної плати не здійснює та не звітує з 01.07.2012 року.

За повідомленням Держкомзему (вих.№5-2-19/39 від 28.01.2013) земельні ділянки у користуванні (власності) ТОВ "Агрофірма ЛББ" по Біловодському району відсутні.

12.03.2013 року при повторному виїзді державного виконавця за адресою боржника с. Литвинівка, вул. Шевченка, 5 встановлено, що ТОВ "Агрофірма ЛББ" сільськогосподарську діяльність не веде, сільськогосподарська техніка відсутня, бухгалтер відсутній, майно належне боржнику не виявлено.

25.03.2013 року державним виконавцем направлено повторно запит до БТІ (вих.№03/12/698), до Реєстраційної служби Біловодського РУЮ (вих.№ 03/4/697).

За повідомленням Реєстраційної служби Біловодського РУЮ (вих.№589676 від 26.03.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровано - 78/100 частки власності.

За повідомленням Біловодського БТІ (вих.№45 від 27.03.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровано право власності на 78/100 частин будівлі ремонтно-механічної майстерні, яка розташована за адресою: с. Литвинівка, вул. Шевченко, 5.

29.03.2013 року представниками TOB "Слобода" надано копію договору 426 купівлі-продажу частини будівлі від 16.03.2012 року про те, що 78/100 частин будівлі ремонтно-механічної майстерні за адресою: с. Литвинівка, вул. Шевченко, 5, яка належала ТОВ "Агрофірма ЛББ" продано ТОВ "Слобода".

16.07.2013 року до ВДВС Біловодського РУЮ надійшла заява про заміну сторони (стягувана) у виконавчому провадженні.

17.07.2013 року на підставі ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження. Копії постанов направлено сторонам (вих. № 03/12/2723 від 17.07.2013р.).

09.08.2013 року з метою встановлення майнового стану боржника, державним виконавцем повторно направлено запити до реєстраційно-облікових установ району, а саме Держтехнагляд (вих.№03/12/2996), ВРЕР (вих.№03/12/1995), Держземанства (вих.№03/12/2997), Управління ПФУ в Біловодсьому районі (вих.№03/12/2999), Литвинівської сільської Ради (№03/6/2998).

09.09.2013 року до виконавчої служби надійшла копія рішення господарського суду Луганської області про відмову у задоволенні позову ТОВ "Слобода" щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу №426 від 16.03.2012 року на 78/100 частини будівлі ремонтно -механічної майстерні (РММ), що належить ТОВ "Агрофірма ЛББ".

Згідно з відповіддю Литвинівської сільської Ради (№118 від 19.08.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" договорів оренди на земельних ділянок не зареєстровано.

За повідомленням Держтехналяду (вих.№154 від 22.08.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровано 9 одиниць сільгосптехніки.

За повідомленням центру надання послуг повязаних з використання автотранспортних засобів (вих.№12/372 від 16.08.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" транспортні засоби не значаться.

За повідомлення Держземагенства (вих.№01-10-2/166 від 16.08.2013р.) земельні ділянки у користуванні та власності ТОВ "Агрофірма ЛББ" по Біловодському району відсутні.

12.03.2013 року при повторному виїзді державного виконавця за адресою боржника (с. Литвинівка, вул. Шевченко, 5) встановлено, що ТОВ "Агрофірма ЛББ" сільськогоспо-дарську діяльність не веде, сільськогосподарська техніка відсутня.

27.09.2013 року державним виконавцем направлено заяву до Реєстраційної служби Біловодського РУЮ (вих.№03/2/2785) від 27.09.2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 78/100 частини будівлі ремонтно-механічної майстерні (РММ) , що належить ТОВ "Агрофірма ЛББ".

02.10.2013 року до виконавчої служби надійшов витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження 78/100 частини будівлі РММ, яка належить ТОВ "Агрофірма ЛББ".

У звязку з тим, що до виконавчої служби надійшов виконавчий лист про стягнення з ТОВ "Агрофірма ЛББ" податкового боргу у сумі 286636,25 грн. 28.11.2013 року державним виконавцем, на підставі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі провадження обєднано в зведене виконавче провадження де боржником є ТОВ "Агрофірма ЛББ".

13.12.2013 року з метою встановлення майнового стану боржника, державним виконавцем повторно направлено запити до реєстраційно-облікових установ району, а саме Держтехнагляд (вих.№03/12/3195), центру надання послуг повязаних з використання автотранспортних засобів (вих.№03/9/3194), Держземанства (вих.№03/12/3196), ДПІ (вих.№03/12/3197).

Згідно з відповіді Держтехналяду (вих.№270 від 18.12.2013р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровано 9 одиниць сільгосптехніки.

26.12.2013 року здійснено виїзд за адресою боржника для перевірки каси, але у звязку з відсутністю керівника, бухгалтера, працівників, перевірити касу боржника було неможливо. Також стало відомо, що керівник ТОВ "Агрофірма ЛББ" - ОСОБА_5 звільнилася, про що складено акт державного виконавця.

За повідомленням Держземагенства (вих.№01-10-3/597 від 26.12.2013р.) земельні ділянки у власності ТОВ "Агрофірма-ЛББ" по Біловодському району відсутні.

За повідомленням центру надання послуг повязаних з використання автотранспортних засобів (вих.№12/5 від 10.01.2014р.) за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстрованих транспортних засобів не зареєстровано.

14.03.2014 року в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання зведеного виконавчого провадження де боржником є ТОВ "Агрофірма ЛББ" державним виконавцем складено акт опису й арешту 78/100 частини будівлі РММ, яка розташована за адресою: с. Литвинівка, вул. Шевченко, 5, також державним виконавцем встановлено, що сільськогосподарська техніка, яка зареєстрована за TOB "Агрофірма ЛББ" не виявлена, про що складено акт державного виконавця.

11.03.2014 року на адресу позивача надійшов лист за №03/12/1054 від 26.02.2014 року, який фактично був направлений на адресу 07.03.2014 року, про що свідчить штамп поштового звязку, від Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області щодо надання згоди на внесення авансового внеску у виконавчому провадженні №33566196 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012.

Листом від 12.03.2014 року за №12-1/03 позивач повідомив про згоду на авансування витрат на проведення оцінки зазначеного арештованого майна боржника та зобовязався здійснити авансування витрат на проведення оцінки арештованого майна боржника одразу після надходження на адресу позивача оригіналу рахункуфактури із зазначенням всіх необхідних платіжних реквізитів для перерахування необхідного розміру коштів, що підтверджується фіскальних чеком від 12.03.2014 року за №9332.

14.05.2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності-субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні на підставі ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", але у звязку із початком проведенням АТО у Луганській області проведення експертної оцінки арештованого майна боржника ТОВ "Агрофірма ЛББ" було ускладнено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року за №710-р "Про внесення зміни до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 року за №332 "Про проведення експерименту із запровадження нової системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів", чим розширено територію проекту системи електронних торгів арештованим майном із 10 пілотних регіонів на територію усієї України, окрім Луганської та Донецької областей, тому реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів Біловодським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не здійснювалися.

Між тим, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" зверталося зі скаргою до господарського суду Луганської області про визнання бездіяльності ВДВС Біловодського РУЮ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2016 року №1/5014/207/2012 скаргу стягувача задоволено частково.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2016 року у справі №1/5014/207/2012 скаргу стягувача ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" за листом від 13.02.2016 вих. № 13-1/02 (з урахуванням уточнень вимог за нею) на бездіяльність ВДВС Біловодського РУЮ Луганської області задоволено частково. Визнана протиправною бездіяльність ВДВС Біловодського РУЮ Луганської області при здійсненні виконавчого провадження №33566196 по виконанню наказу суду від 11.06.2012 року у господарській справі №1/5014/207/2012, яка полягає у порушенні та недотриманні розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5, в частині виконавчих дій, що передують організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника. Зобовязано ВДВС Біловодського РУЮ Луганської області здійснити виконавчі дії з реалізації арештованого майна боржника у виконавчому провадженні №33566196 щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012. У задоволенні решти вимог за скаргою (п. 2 уточнень до скарги №29-1/02 від 29.02.2016р.) відмовлено.

06.06.2016 року державним виконавцем повторно направлено запити до реєстраційно-облікових установ району, а саме Управління ПФУ (вих.№200), Головного управління статистики у Луганській області (вих.№ 195) територіального сервісного центру №4443 регіонального сервісного центру МВС в Луганській області (вих.№ 197), відділу технічного нагляду (вих..№ 198), Литвинівській сільській раді (вих.№ 199), Держгеокадастру (вих.№ 196), ДПІ (вих.№ 03/12/3197), але відповіді на теперішній час не надійшли.

15.06.2016 року на підставі ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем, направлено пропозиції про внесення авансового внеску на проведення експертної оцінки арештованого майна боржника, для подальшої реалізації шляхом проведення електронних торгів на адресу стягувачів, а саме ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", Станично-Луганській ОДПІ Біловодського відділення.

21.06.2016 року заявник отримав лист за №255 від 15.06.2016 року від Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області щодо надання згоди на внесення авансового внеску у виконавчому провадженні №33566196 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012 без жодних реквізитів та сум необхідних для здійснення такого авансування.

ТОВ "НІКО-ТАЙС" листом від 23.06.2016 року №23-1/06 надав згоду на авансування витрат на проведення оцінки зазначеного арештованого майна боржника та зобовязався здійснити авансування витрат на проведення оцінки арештованого майна боржника одразу після надходження на адресу позивача оригіналу рахункуфактури із зазначенням всіх необхідних платіжних реквізитів для перерахування необхідного розміру коштів, що підтверджується фіскальних чеком від 24.06.2016 року №2364.

Колегією суддів з матеріалів виконавчого провадження, а саме з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек встановлено, що за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровано 78/100 частини будівлі ремонтно-механічної майстерні, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченко, 5, на яке державним виконавцем накладено арешт 14.03.2014 року.

Під час проведення виконавчих дій за вищевказаною адресою державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким описано 78/100 частини будівлі ремонтно-механічної майстерні, але дане майно не було передано на реалізацію у звязку з наступним.

Реалізація арештованого майна, крім майна, зазначеного в частині восьмій ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.03.2015 року №212-р "Деякі питання реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів", запроваджено реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів в цілому по Україні.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" затверджено Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який діє на всій території України та не містить виключень стосовно проведення реалізації арештованого майна у жодній з областей.

Пунктом 1 розділу V даного Порядку визначено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів (далі - Організатор).

Згідно пункту 1 розділу І Порядку організатором електронних торгів є державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 уповноважено державне підприємство "СЕТАМ" на виконання функцій Організатора.

Враховуючи чинні нормативно-правові акти, якими врегульовано процес реалізації арештованого майна, здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, забезпечення збереження майна, проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, обробки інформації про електронні торги та інших функцій передбачених зазначеним Порядком та повязаних з реалізацією майна, покладено виключно на Організатора.

Разом з тим, у Донецькій та Луганській областях до даного часу реалізація арештованого майна не здійснюється, так як відповідні філії державним підприємством "СЕТАМ" не створені.

ГТУЮ у Луганській області звернулось з листом №530/1/02.3 від 25.01.2016 року до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо вирішення питання запровадження Системи електронних торгів арештованого майна у територіальних відділах державної виконавчої служби Луганської області.

16.05.2016 року на адресу ГТУЮ у Луганській області надійшов лист Міністерства юстиції №3811/20/32-16 від 13.05.2016 року, в якому зазначено, що з метою налагодження роботи з реалізації арештованого державними виконавцями майна, Міністерство юстиції України звертається до державного підприємства "СЕТАМ" з проханням щодо забезпечення роботи системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених Порядком, у Донецькій та Луганській областях та вирішення питання щодо створення філій та належних умов для реалізації арештованого майна, визначення контактних осіб, відповідальних за прийняття заявок та внесення інформації до системи електронних торгів у вказаних областях.

З метою здійснення реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів ГТУЮ у Луганській області зверталось зі зверненням до державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України щодо надання інформації про контактні дані організатора електронних торгів по Луганській області.

22.06.2016 року на адресу ГТУЮ у Луганській області надійшла відповідь державного підприємства "СЕТАМ" (вих.№2539/19-18-16 від 15.06.2016р.), в якій зазначено, що наразі відбувається процес погодження створення філії державного підприємства "СЕТАМ" у Луганській області, що потребує деякого часу та про що буде проінформовано додатково. Також зазначено, що наказом державного підприємства "СЕТАМ" від 12.05.2016 року за №40 "Про визначення відповідальних за внесення інформації до Системи електронних торгів" визначено відповідальними за внесення інформації до Системи електронних торгів про лоти/аукціони у Луганській області - адміністраторів електронних торгів Харківської філії державного підприємства "СЕТАМ". У звязку з чим, на підставі ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем, направлено пропозиції про внесення авансового внеску на проведення експертної оцінки арештованого майна боржника, для подальшої реалізації шляхом проведення електронних торгів на адресу стягувачів, а саме ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", Станично-Луганській ОДНІ Біловодського відділення.

11.07.2016 року на адресу Біловодського РВДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов лист-згода від ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вих.№23-1/06 від 23.06.2016р.) щодо внесення авансового внеску у виконавчому провадженні, в якому зазначено, що ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" надає згоду на авансування витрат на проведення оцінки вищезазначеного арештованого майна боржника.

11.07.2016 року Біловодським РВДВС ГТУЮ у Луганській області направлено лист (вих.№319 від 11.07.2016р.) на адресу ОСОБА_6, який є експертом оціночної діяльності, з проханням надати оригінал рахунку-фактури із зазначенням розміру витрат на проведення оцінки вищезазначеного арештованого майна та необхідні платіжні реквізити для перерахування грошових коштів для проведення оцінки.

Таким чином, до 12.05.2016 року (дата видачі наказу №40 державним підприємством "СЕТАМ") у відділів державної виконавчої служби Луганської області не було фактичної можливості передати арештоване майно боржників на реалізацію.

На момент подання позову наказ господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012 не виконаний.

Враховуючи те, що заборгованість згідно наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012 не погашена, за твердженням позивача, у звязку з бездіяльністю відповідача-1, позивачем нараховано до стягнення 3% річних та інфляційні втрати в якості понесених втрат (збитків) та існування шкоди за рахунок неправомірних та протиправних дій відповідача-1 на загальну суму 2794,63 грн., що й стало підставою для звернення до господарського суду першої інстанції.

Як зазначалось раніше, рішенням господарського суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Рішення господарського суду першої інстанції вмотивоване тими обставинами, що докази, які наводить позивач не підтверджують сукупність необхідних складових до притягнення до цивільної відповідальності, а отже не дають правових підстав для задоволення позову. Основним мотивом вищевказаного процесуального документу була відсутність доведеного позивачем причинного звязку цієї шкоди із неправомірними діями заподіювача шкоди.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне погодитись з висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дане правило застосовується і до відшкодування позадоговірної майнової шкоди, визначеної статтею 1166 ЦК України.

Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

За приписами ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Таким чином на відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

За таких обставин необхідною підставою для притягнення органу державної влади (у даному випадку органу державної виконавчої служби) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Причому неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної виконавчої служби та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2016 скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність відділу Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ щодо виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року у справі №1/5014/207/2012 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ВДВС Біловодського РУЮ Луганської області при здійсненні виконавчого провадження №33566196 по виконанню наказу суду від 11.06.2012 року у господарській справі №1/5014/207/2012, яка полягає у порушенні та недотриманні розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5, в частині виконавчих дій, що передують організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про доведеність позивачем протиправності (незаконності) поведінки органу Державної виконавчої служби.

Згідно статті 1173 ЦК України відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, норми статті 1174 ЦК України допускають настання відповідальності за завдану шкоду незалежно від наявності такого елементу складу цивільного правопорушення як вина, однак факт неправомірності (незаконності) дій державного виконавця, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду, або відповідним рішенням вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби). Має бути встановлено також і причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України у розгляді позовів про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", статті 1174 ЦК України, маючи на увазі, що в таких випадках відповідачами можуть бути відповідні органи Державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України, і враховуючи викладене в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 року № 04-5/239), зокрема в пункті 9 цього роз'яснення.

Як зазначено у п. 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 N 04-5/239), у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження обставин протиправної бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження ВП №33566196 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 11.06.2012 року №1/5014/207/2012 ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» надано ухвалу господарського суду Луганської області від 16.04.2016 року, згідно з якою скаргу стягувача ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області в частині виконавчих дій, що передують організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна боржника та зобовязано останнього здійснити виконавчі дії з реалізації арештованого майна боржника у виконавчому провадженні №33566196.

При цьому, на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №33/2 про стягнення боргу з ТОВ "Агрофірма ЛББ" на користь юридичних осіб:

- Старобільської ОДПІ - стягнення податкового боргу в сумі 286636,25 грн. (перша черга відповідно до п. 5 ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження");

- ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" - стягнення боргу в сумі 44530,31 грн. (друга черга відповідно до п. 6 ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження").

Між тим, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек встановлено, що за ТОВ "Агрофірма ЛББ" зареєстровано 78/100 частини будівлі ремонтно-механічної майстерні, яка знаходиться за адресою: Луганська область, Біловодський район, с. Литвинівка, вул. Шевченко, 5, на яке державним виконавцем накладено арешт. Вартість цього майна невідома.

Під час проведення виконавчих дій за вищевказаною адресою державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким описано 78/100 частини будівлі ремонтно-механічної майстерні, але дане майно не було передано на реалізацію через неможливість проведення електронних торгів відповідно до затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, який діє на всій території України та не містить виключень стосовно проведення реалізації арештованого майна у жодній з областей.

Згідно з пунктом 1 розділу V даного Порядку визначено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів.

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 уповноважено державне підприємство "СЕТАМ" на виконання функцій Організатора.

Проте, у Донецькій та Луганській областях відповідні філії державного підприємства "СЕТАМ" не створені.

З метою здійснення реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів ГТУЮ у Луганській області зверталось зі зверненням до державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України щодо надання інформації про контактні дані організатора електронних торгів по Луганській області.

22.06.2016 року на адресу ГТУЮ у Луганській області надійшла відповідь державного підприємства "СЕТАМ" №2539/19-18-16 від 15.06.2016 року, в якій зазначено, що наразі відбувається процес погодження створення філії державного підприємства "СЕТАМ" у Луганській області, що потребує деякого часу та про що буде проінформовано додатково. Також зазначено, що наказом державного підприємства "СЕТАМ" від 12.05.2016 року за №40 "Про визначення відповідальних за внесення інформації до Системи електронних торгів" визначено відповідальними за внесення інформації до Системи електронних торгів про лоти/аукціони у Луганській області - адміністраторів електронних торгів Харківської філії державного підприємства "СЕТАМ". У звязку з чим, на підставі ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем, направлено пропозиції про внесення авансового внеску на проведення експертної оцінки арештованого майна боржника, для подальшої реалізації шляхом проведення електронних торгів на адресу стягувачів, а саме ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", Станично-Луганській ОДНІ Біловодського відділення.

Таким чином, до 12.05.2016 року у першого відповідача не було фактичної можливості передати арештоване майно боржника на реалізацію.

Іншого органу чи особи яке уповноважено здійснювати функції організатора торгів ніж державне підприємство "СЕТАМ" Законом не встановлено.

Статтею 33 ГПК України покладено на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Коллегія суддів апеляційної інстанції на підставі фактично встановлених даних вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження причино-наслідкового звязку між завданими збитками в розмірі суми стягнення та бездіяльністю державного виконавця, тобто позивачем не надано доказів які б свідчили, що судове рішення на підставі якого видано наказ №1/5014/207/2012 від 11.06.2012 року, могло бути реально та об'єктивно виконано якби не зволікання державного виконавця, в момент предявлення його до виконання, що боржник мав на той час майно чи грошові кошти достатні для виконання судового рішення, а саме в порядок та у спосіб визначений Законом (шляхом продажу на електронних торгах).

Крім того, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не надав жодних інших доказів, які свідчили б про наявність на той момент, коли Біловодським РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області мали б вчинятися дії по виявленню майна боржника, або на теперішній час у ТОВ "Агрофірма ЛББ" наявне інше належне йому майно, на яке можливо було б звернути стягнення в межах примусового виконання рішення у справі №1/5014/207/2012.

Оскільки необхідною передумовою для відшкодування шкоди, завданої невиконанням рішення суду, є наявність у боржника майна, присудженого до передачі за рішенням, чи достатнього для звернення стягнення та сплати присудженої суми або при наявності такого майна можливість його реалізування, на момент відкриття чи перебігу виконавчого провадження.

Держава не несе відповідальності за стягнення за виконавчим документом, якщо виконати рішення було обєктивно не можливо через відсутність у боржника майна або неможливість реалізації наявного майна за умов, які не залежать від волі державного виконавця.

Обовязок доведення наявності майна у боржника або можливості реалізації такого майна за умов нормального функціонування єдиного можливого способу реалізації через електронні торги ДП "СЕТАМ" покладається на стягувача.

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" не надано доказів того, що у державного виконавця була інша можливість виконати вказаний вище наказ господарського суду Луганської області без зволікання з причин не залежних від його волі.

Наявність лише ухвал суду про визнання протиправною бездіяльності органу державної виконавчої служби не може бути єдиною підставою для відшкодування шкоди (збитків).

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Біловодського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області, ГТУЮ у Луганській області, УДКС України у Біловодському районі Луганської області, ГУ ДКС України у Луганській області про стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди (збитків) у звязку із невиконанням рішення господарського суду Луганської області у справі №1/5014/207/2012 від 28.02.2012 року.

До того ж, частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в п. 4.1 постанови пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року №14 сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів вважає, що положення ст. 625 ЦК України не застосовується до відносин з відшкодування шкоди органами виконавчої служби, адже відшкодування шкоди в даному випадку є відповідальністю, а не грошовими зобовязаннями, яке виникає із зобовязальних відносин. Обовязок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних не виникає у випадках відшкодування збитків та шкоди.

Таким чином, спірні правовідносини вказаною нормою не регулюються.

При цьому, стягувач не позбавлений процесуальної можливості подати позов на підставі ст. 625 ЦК України і стягнути з боржника 3% річних та інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду, незалежно від діяльності виконавчої служби з цього приводу.

Посилання ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на судову практику в аналогічних спорах Львівського, Київського апеляційних господарських судів та судову практику Вищого господарського суду України не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги з огляду на різницю у встановлених обставинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про не обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а відтак у задоволенні позову правомірно було відмовлено.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у звязку з чим підстави для скасування законного та обгрунтованого рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі №913/691/16 відсутні.

Що стосується розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що в силу п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю зазначених у цій нормі органів та осіб так і не справляються за подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за результатом розгляду справи. Питання стосовно незаконності відповідних рішень, дій чи бездіяльності можуть вирішуватися господарським судом лише за результатами розгляду справи по суті, тому пов'язані з цим обставини не підлягають з'ясуванню під час прийняття судом позовної заяви чи апеляційної скарги, і останні не може бути повернуто судом у зв'язку з несплатою судового збору. Розподіл останнього (та інших сум судових витрат) між сторонами здійснюється в подальшому згідно з судовим рішенням, прийнятим по суті справи, з урахуванням приписів статті 49 ГПК України (п.2.3 п.2 постанови Пленуму ВГС України № 7 від 21.06.2013 (із змінами) "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 49 ГПК України, за подання апеляційної скарги слід стягнути з ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Державного бюджету України в сумі 1515,80 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ, на рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі №913/691/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.09.2016 року у справі №913/691/16 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23, ідентифікаційний код 38039872) на користь Державного бюджету України на рахунок №31217206782002, отримувач: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО: 851011, код класифікації доходів (ККД): 22030101, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 101, код суду: 26020508, судовий збір в сумі 1515 грн. 80 коп.

Господарському суду Луганської області видати наказ Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.23).

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді А.М. М'ясищев

ОСОБА_3