Постанова № 63057470, 24.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2016 рокусправа № 804/871/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Кругового О.О. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 р. за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення вихідної допомоги, грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки у розрахунку при звільненні та моральної шкоди

в с т а н о в и В:

15.02.2016 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, що в подальшому уточнювала, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення вихідної допомоги, грошової компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки у розрахунку при звільненні та моральної шкоди, де, посилаючись на те, що в період з 13.04.2004 р. по 06.11.2015 р. перебувала на публічній службі на посаді інженера програміста сектору інформаційних технологій та інспектора з охорони громадського порядку Томаківського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, наказом № 485/0с від 06.11.2015 р. була звільнена з посади в звязку зі скороченням штатів та з нею не проведений повний розрахунок, тому звернулася до суду та просить стягнути з відповідача на користь позивача суму вихідної допомоги в розмірі 12 741,30 грн, середній заробіток за період затримки у розрахунку по вихідній допомозі в розмірі 9 266,40 грн, грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 7371 грн, середній заробіток за період затримки у розрахунку по грошовій компенсації за невикористану відпустку в розмірі 9266,40 грн, 3% річних в розмірі 571,74 грн та 1644,78 грн в рахунок стягнення індексу інфляції за прострочення грошового зобовязання, моральну шкоду в розмірі 3 000 грн, а всього до стягнення 43 861 грн 62 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 р. позов задоволено частково, стягнуто з ГУ МВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 12 741,30 грн, а в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду ГУ МВС України в Дніпропетровській області подали апеляційну скаргу, де просила скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову, де відмовити в позові.

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу, де просила постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог змінити та задовольнити позов повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка перебувала на службі в органах внутрішніх справ на різних посадах з 13.04.2004 р. Остання її посада відповідно наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 162 о/с від 20.04.2015 р. інспектор з охорони громадського порядку Томаківського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Згідно довідки Томаківського РВ ГУ МВС в Дніпропетровській області старшому лейтенанту міліції Томаківського РВ ГУ МВС ОСОБА_1 нараховано за жовтень 2012 р. 2 316,60 грн та за листопад 2012 р. 2 316,60 грн.

Свідоцтво про народження серії 1-КИ № 405793 від 14.11.2012 р. підтверджує факт народження 30.10.2012 р. ОСОБА_1 - доньки - ОСОБА_2.

Також встановлено, що відповідно витягу з наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 278 о/с дск від 28.12.2012 р. (по особовому складу), відповідно до п.3 ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею віку» 3-х років надано старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1, інженеру програмісту сектору інформаційних технологій Томаківського районного відділу, з 19.12.2012 р. по 30.10.2015 р. (підстави: свідоцтво про народження № 1-КИ № 405793 від 14.11.2012 р.)

Згідно витягну з наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 449 о/с від 13.10.2015 р. (по особовому складу), відповідно до п.3 ст. 25 Закону України «Про відпустки» відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитино до досягнення нею віку: 4-х років надано старшому лейтенанту міліції ОСОБА_1, інженеру програмісту сектору інформаційних технологій Томаківського районного відділу, з 7.10.2015 р. по 07.10.2016 р. (підстави: рапорт ОСОБА_1 від 08.10.2015 р. та довідка про потребу дитини у домашньому догляді від 07.10.2015 р. № 26.

Наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06.11.2015 р. (по особовому складу), згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до пунктів 10 та 11 розділу Х1 Закону України «Про Національну поліцію»: звільнено у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік): за п. 64 «г» (через скорочення штатів): старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора з охорони громадянського порядку Томаківського районного відділу, з 06.11.2015 р.

Згідно висновку службової перевірки за фактом виявлення ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо недостовірних відомостей в наказі ГУ МВС від 06.11.2015 р. № 485 о/с, в частині звільнення колишнього працівника ОВС ОСОБА_1, що перебувала на час звільнення у відпустці для догляду за дитиною, встановлено, що відомості в частині звільнення з ОВС ОСОБА_1, що невикористана частина чергової відпустки за 2015 рік останньої складає 35 діб, такими, що внесені до наказу ГУ МВС від 06.11.2015 р. № 485 о/с помилково, в звязку з чим запропоновано внести зміни до наказу ГУ МВС № 485 о/с від 06.11.2015 р., зазначивши, що невикористана частина чергової відпустки за 2015 рік останньої складає 0 діб.

Згідно наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 6 о/с від 09.04.2016 р. (по особовому складу), п. наказу ГУ МВС від 06.11.2015 р. № 485 о/с в частині звільнення з ОВС у запас Збройних сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, інспектора з охорони громадського порядку Томаківського районного відділу, з 06.11.2015 р. …змінити, вважати її звільненою за тим же пунктом Положення…, з того ж числа, з тією вислугою років, з тим же преміюванням, невикористаною частиною чергової відпустки за 2015 р. 0 діб (підстава: висновок службової перевірки ліквідаційної комісії ГУ МВС від 08.04.2016 р.).

Довідки про грошове забезпечення інженера програміста сектору інформаційних технологій Томаківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 за 2013 рік, 2014 р. свідчать про те, що наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 278 о/с дск ОСОБА_1 в період з 19.12.2012 р. по 30.10.2015 р. надана неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, чергова відпустка у 2013 та 2014 роках не надавалася.

Крім того, згідно довідки про грошове забезпечення інспектора з охорони громадського порядку Томаківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 за 2015 рік, встановлено, що наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 278 о/с дск ОСОБА_1 в період з 19.12.2012 р. по 30.10.2015 р. надана неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 499 о/с від 13.10.2015 р. ОСОБА_1 з 07.10.2015 р. надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку 4-х років, чергова відпустка у 2015 році не надавалася.

Оскільки, в період з 19.12.2012 р. по 30.10.2015 р., а також з 07.10.2015 р. позивачу надавалася неоплачувана відпустка, грошове забезпечення відповідно Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу ОВС, затвердженої наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 р., їй не нараховувалося.

Так, відповідно «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», затвердженої наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» « 3.6.2. Особам рядового і начальницького складу за час перебування у відпустці по догляду за дитиною грошове забезпечення не виплачується. Таким особам призначається державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

3.6.3. Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яким відповідно до законодавства надано додаткові відпустки без збереження грошового забезпечення, за час перебування в цих додаткових відпустках грошове забезпечення не виплачується».

Таким чином, на час звільнення з посади позивача, грошове забезпечення не виплачувалося, в звязку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача вихідної допомоги в розмірі 12 741,30 грн та середнього заробітку за період затримки в розрахунку по вихідній допомозі в розмірі 9 266,40 грн.

Статтею 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що «У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи».

Однак, матеріалами справи підтверджується факт відсутності невикористаної відпустки, в звязку з чим відсутні і підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 7371 грн та середнього заробітку за період затримки в розрахунку по грошовій компенсації за невикористану відпустку в розмірі 9 266,40 грн.

Крім того, згідно статті 625 ЦК України «…2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Статтею 509 ЦК України передбачено, що «1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.»

Відповідно статті 11 даного кодексу « 1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини;…».

Однак, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини, що виникли не на підставі договорів чи інших правочинів, а в звязку з проходженням служби в органах внутрішніх справ та не повязані відносинами, що виникають між боржником та кредитором, передбачених Цивільним кодексом України.

Таким чином суд прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 571,74 грн та 1644,78 грн в рахунок індексу інфляції за прострочення грошового зобовязання та моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 р. скасувати та прийняти нову постанову, де відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:О.О. Круговий

Суддя:О.М. Лукманова