Ухвала суду № 63057461, 24.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2016 року

справа № 804/3110/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року

у справі №804/3110/16

за позовом публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,–

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 січня 2016 року №0000034600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 791561,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 395780,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях представник публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» просить апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, на підставі підпункту 200.10 статті 200, в порядку статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» у декларації за листопад 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт від 06 січня 2016 року №4/28-01-46-05393116.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 193.1 статті 193, статті 194, пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України в частині заниження бази оподаткування податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України (524456,00 грн.).

При відображенні публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» у декларації за листопад 2015 року від’ємного значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню (враховуючи результати акту №141) порушено: абзац «б» пункту 200.1, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у листопаді 2015 року на 791561,00 грн. (за рахунок від’ємного значення за жовтень 2015 року у розмірі 686670,00 грн. та за листопад 2015 року у розмірі 104891,00 грн.).

До таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що позивачем здійснювалися експортні операції товару власного виробництва за ціною нижче собівартості.

На підставі акту перевірки від 06 січня 2016 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2016 року №0000034600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 791561,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 395780,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2016 року залишено без змін.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» є: виробництво чавуну сталі та феросплавів (код КВЕД 24.10); виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (основний) (код КВЕД 24.20); професійно-технічна освіта (код КВЕД 85.32); загальна медична практика (код КВЕД 86.21); стоматологічна практика (код КВЕД 86.23); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12). Позивачем здійснюється експортування власновиготовленої продукції – трубопрокату, що відповідає напрямку його господарської діяльності.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з вивезення товарів за межі митної території України. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з статтею 194 Податкового кодексу України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

При цьому, стаття 195 Податкового кодексу України визначає операції, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

Так, за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України, зокрема, у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

З аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України можна дійти висновку, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою (за умови підтвердження такого вивезення) незалежно від вартості товарів, за якою здійснюється таке вивезення.

З матеріалів справи убачається, що публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» здійснено експорт товару власного виробництва (трубопрокатної продукції) за межі території України, що підтверджується вантажно-митними деклараціями.

Згідно з частинами 1, 2 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Вищенаведена норма Податкового кодексу України не передбачає такої окремої складової бази оподаткування податку на додану вартість, як «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту)». У розглядуваній нормі правило про те, що «база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості», застосовується для розрахунку бази оподаткування усієї операції без її поділу на окремі частини.

У даному випадку база оподаткування податку на додану вартість є вартісною характеристикою усієї операції, яка за статтею 185 Податкового кодексу України визнана об’єктом оподаткування. Наведене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією (зокрема, за операцією з вивезення товарів за межі митної території України).

До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка податку на додану вартість, яка визначається в залежності від виду господарської операції; зокрема, для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (підпункт «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України) незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни його реалізації.

Суд першої інстанції правильного дійшов висновку, що правила складення податкової звітності з податку на додану вартість, наведені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року №957, на які посилається податковий орган, не змінюють наведеного порядку визначення бази оподаткування та застосування ставки податку на додану вартість.

Передбачена пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної вимога щодо складення двох податкових накладних: однієї - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншої - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною - у випадку здійснення контрольованих операцій, в яких ціна придбання / собівартість / балансова (залишкова) вартість/ звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання - не впливає на обсяг податкового обов’язку платника за експортною операцією.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко