Постанова № 63057390, 28.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа№ 910/4393/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю

представників сторін: від ДВС - не з'явились.

від позивача - не з'явились.

від відповідача - не з'явились.

розглянувши

апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний і

проектний інститут містобудування"

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 21.09.2016 року

за скаргою Державного підприємства "Науково-дослідний і

проектний інститут містобудування"

на дії та рішення Відділу державної виконавчої служби

Печерського районного управління юстиції у місті

Києві

у справі № 910/4393/15-г (суддя Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут

ефективних технологій"

до Державного підприємства "Науково-дослідний і

проектний інститут містобудування"

про стягнення 443 728, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2016 року скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" на дії та рішення Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві відхилено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2016 року повністю та прийняти нове рішення, яким скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" на дії та рішення Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 28.11.2016 року

В судове засідання 28.11.2016 року представники Відділу державної виконавчої служби, позивача та відповідача не з'явились.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників Відділу державної виконавчої служби, позивача та відповідача враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (далі - скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії та рішення Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ДВС) у справі № 910/4393/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут ефективних технологій" до Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" про стягнення 443728,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року у задоволенні скарги Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року у справі № 910/4393/15-г залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 серпня 2016 року у справі № 910/4393/15-г касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 року скасовано, справу № 910/4393/15-г передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів даної справи 21.08.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві була винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 48504537) про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4393/15-г від 03.07.2015 року, та надано боржнику строк для самостійного виконання вказаного наказу до 28.08.2015 року.

Скаржник у своїй скарзі зазначав про те, що дану постанову він отримав 07.09.2015 року та 08.09.2015 року направив до Відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у місті Києві заяву № 1096/9/1/7-07 про зупинення виконавчого провадження на підставі того, що скаржником подана касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року. Разом з касаційною скаргою скаржник подав до Вищого господарського суду України клопотання про зупинення виконання рішення суду. Копію ухвали про відкриття касаційного провадження та зупинення виконання рішення суду зобов'язувався надати після її винесення судом касаційної інстанції.

23.09.2015 року скаржником повторно направлено на адресу ВДВС Печерського РУЮ клопотання № 1186/9/1/7-07 про долучення до матеріалів ВП № 48504537 копії ухвали Вищого господарського суду міста Києва від 14.09.2015 року про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року по справі № 910/4393/15-г.

30.09.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кузьмишиним Е.М. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 48504537.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2015 року у задоволені касаційної скарги ДП "НДПІ містобудування" відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року у справі №910/4393/15-г залишено без змін.

09.11.2015 року головним державним виконавцем винесено постанову, якою поновлено виконавче провадження ВП № 48504537, яка отримана скаржником 23.11.2015 року.

09.12.2015 року Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" направлено на адресу Відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ заяву № 1588/9/1/7-07 про закінчення виконавчого провадження № 48504537 до якої долучило копію платіжного доручення від 08.12.2015 року № 575, яке підтверджує оплату боргу на виконання наказу господарського суду міста Києва від 03.07.2015 р. по справі №910/4393/15-г.

13.01.2016 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кузьмишиним Е.М., у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у добровільному порядку у встановлений законом та постановою про відкриття виконавчого провадження строк, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 45260,29 грн. Дану постанову скаржник отримав 04.02.2015 року. Вказана постанова на думку скаржника є неправомірною.

Крім того, скаржник зазначає суду про те, що в порушення вимог чинного законодавства, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції здійснено стягнення витрат в сумі 100,00 грн без винесення відповідної постанови.

З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи той факт, що ДП "НДПІ містобудування" самостійно виконало рішення суду, а державним виконавцем жодних дій по примусовому виконанню рішення не було здійснено, керуючись чинним законодавством України, ДП "НДПІ містобудування" просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у міста Києві щодо винесення постанови ВП № 48504537 від 13.01.2016 року про стягнення з Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" виконавчого збору в розмірі 45260,29 грн, визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у міста Києві ВП № 48504537 від 13.01.2016 року про стягнення з Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" виконавчого збору розмірі 45260,29 грн, визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління у міста Києві щодо стягнення з ДП "НДПІ містобудування" витрат державного виконавця в розмірі 100,00 грн.

Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві проти задоволення скарги Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" заперечує з тих підстав, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій діяв у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 2 та п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

21.08.2015 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №48504537) про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4393/15-г від 03.07.2015 року на підставі заяви стягувача № 27-07/15 від 27.07.2015 року. Вказаною постановою боржнику був наданий строк для самостійного виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/4393/15-г від 03.07.2015 року до 28.08.2015 року.

02.09.2015 року державним виконавцем було направлено на адресу боржника вищезазначену постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2015 року, яку боржник отримав 05.09.2015 року, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, державним виконавцем було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням строків, встановлених ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Боржнику (скаржнику) стало відомо про відкриття виконавчого провадження 05.09.2015 року, з вказаної дати до зупинення виконання рішення суду ухвалою Вищого Господарського суду від 14.09.2015 року пройшло 9 днів та з моменту отримання постанови про відновлення виконавчого провадження, яку боржник отримав 20.11.2015 року до сплати боргу 08.12.2015 року згідно платіжного доручення № 575 від 08.12.2015 року пройшло ще 17 днів.

Скаржник заявляв, що 08.09.2015 року ним було подано до ДВС заяву № 1096/9/7-07 про зупинення виконавчого провадження на підставі того, що скаржником подана касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року, а також у зв'язку з тим, що скаржник подав до Вищого господарського суду України клопотання про зупинення виконання рішення суду.

Відповідно до 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що єдиною підставою для зупинення виконавчого провадження є процесуальний документ суду, який, в даному випадку, є підставою для зупинення державним виконавцем виконавчого провадження, а лише сам факт подання боржником касаційної скарги, а також подання державному виконавцю заяви про зупинення виконавчого провадження без долучення відповідної ухвали суду не є підставою для зупинення виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, державним виконавцем були винесені оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій у відповідності до приписів Закону України "Про виконавче провадження", оскільки з дати отримання скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження (05.09.2015р.) до дати винесення Вищим господарським судом України ухвали про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року до закінчення його перегляду в порядку касації (14.09.2015р.) пройшло 9 днів. Відтак, навіть незважаючи на направлення державним виконавцем боржнику (скаржнику) постанови про відкриття виконавчого провадження із пропуском строку, встановленого законом, у скаржника була об'єктивна можливість протягом семи днів з дати отримання вказаної постанови самостійно виконати рішення суду, чого зроблено не було.

07.10.2015 року касаційна скарга ДП "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" залишена без задоволення, виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року у справі № 910/4393/15-г поновлено.

09.11.2015 року було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, копію якої було вручено боржнику 20.11.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

09.12.2015 року Державним підприємством "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" направлено на адресу ВДВС Печерського РУЮ заяву № 1588/9/1/7-07 про закінчення виконавчого провадження, до якої долучено копію платіжного доручення від 08.12.2015 року, яке підтверджує оплату боргу на виконання наказу господарського суду міста Києва від 03.07.2015 року по справі 910/4393/15-г.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

13.01.2016 року державний виконавець, керуючись ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 45260,29 грн, так як боржником не було самостійно виконано наказ Господарського суду міста Києва від 03.07.2015 року № 910/4393/15-г у встановлений законом строк.

12.02.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням боржником наказу Господарського суду міста Києва № 910/4393/15-г від 03.07.2015 року.

08.02.2016 року державний виконавець, керуючись ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100,00 грн, оскільки відділом понесенні витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Колегія суддів врахувала положення статтей 27, 28, 32, 35 Закону України «Про виконавче провадження» у їх системному зв'язку вважає, що сплив строку наданого для добровільного виконання рішення суду є достатньою підставою з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника за відсутності фактичних дій державного виконавця з примусового виконання рішення до подання заяви боржника про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з добровільним виконанням рішення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2016 року у справі №910/4393/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи №910/4393/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло