Постанова № 63057340, 28.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р.Справа № 915/746/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Жекова В.І.,

суддів: Воронюка О.Л., Мишкіної М.А.,

(Склад колегії суду визначено, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.11.2016 р.),

секретар судового засідання Чеголя Є.О.,

за участю представників сторін:

від ТОВ Пром-Транс Груп- не зявився,

від ТОВ Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс- не зявився,

від ОСОБА_1 відділу ДВС ММУЮ в Миколаївській області не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 22.09.2016 р.

у справі № 915/746/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 відділ ДВС ММУЮ в Миколаївській області,

про розірвання договору купівлі-продажу №16/10/14Ц від 16.10.2014 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2016р. у справі № 915/746/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Богатиря К.В., Аленіна О.Ю. на 02.11.2016 р. о 10:30 (а.с. 97-98).

ОСОБА_2о. керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №818 від 31.10.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у звязку із перебуванням судді-учасника колегії по справі ОСОБА_3 у відпустці (а.с. 110).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2016 р., для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2016 р. у справі № 915/746/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Аленіна О.Ю., Воронюка О.Л. (а.с. 111).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 р. справа була прийнята до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Жекова В.І., суддів Аленіна О.Ю., Воронюка О.Л. (а.с. 112-113).

ОСОБА_2о. керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №824 від 01.11.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у звязку із перебуванням судді-учасника колегії по справі ОСОБА_4 у відпустці у період з 01.11.2016 р. по 02.11.2016 р. (а.с. 114).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.11.2016 р. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2016 р. у справі № 915/746/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів Воронюка О.Л., Мишкіної М.А. (а.с. 115).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 р. справа була прийнята до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Воронюка О.Л., Мишкіної М.А. та призначена до розгляду на 02.11.2016 р. о 10:30 (а.с. 116-118).

Розгляд справи за правилами ст. 77 ГПК України відкладався.

Учасники судового процесу, відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

07.07.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс, в якому просило розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу №16/10/14Ц від 16.10.2014 р., укладений між ТОВ «Пром ОСОБА_5» та ТОВ Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс; судові витрати покласти на відповідача в розмірі 1378,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Пром-Транс Груп посилається на те, що 16.10.2014 р. між ТОВ «Пром-Транс Груп» та ТОВ Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу №16/10/14Ц, відповідно до умов якого продавець зобовязується продати та передати, а покупець зобовязується купити та оплатити напівпричіп Н/HP Цистерна харчова, марка SСНМІТZ, модель SРR24L 13/64 S01 V=43м3, номер шасі WSМ00000003061559.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ Пром-Транс Груп зазначає, що 16.10.2014 р. при укладенні договору ТОВ Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс приховало інформацію про наявність боргу по наказу господарського суду Миколаївської області від 05.08.2014р. по справі №915/716/14, а 27.02.2015р. при передачі транспортного засобу по акту приймання-передачі відповідач приховав від ТОВ Пром-Транс Груп інформацію, що транспортний засіб знаходиться під арештом з 27.11.2014р.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп, ці обставини і стали підставою для звернення до господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом щодо розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 16/10/14Ц від 16.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.07.2016р. по справі №915/746/16 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 відділ ДВС ММУЮ в Миколаївській області (а.с. 33-34).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.09.2016р. по справі №915/746/16 (суддя Олейняш Е.М.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2016р. по справі №915/746/16 та ухвалити нове рішення, яким розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу №16/10/14Ц від 16.10.2014р., укладений між ТОВ «Пром-Транс Груп» та ТОВ Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції не було враховане те, що продавець - ТОВ Наукове-виробниче підприємство Нікспецтранс виконав своє зобовязання за договором неналежним чином приховав від покупця ТОВ «Пром-Транс Груп» факт знаходження майна під арештом та забороною відчуження, чим унеможливив використання ТОВ ПРОМ-ТРАНС ГРУП напівпричепу за призначенням.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 16.10.2014 р. між ТОВ «НВП «Нікспецтранс» та ТОВ «Пром-Транс Груп» було укладено договір №16/10/14-Ц купівлі-продажу транспортного засобу (а.с. 8).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до пункту 1.1. договору визначено, що сторони, керуючись Цивільним кодексом України, прийшли до взаємної згоди про те, що продавець зобовязується продати та передати, а покупець зобовязується купити та оплатити напівпричіп Н/HP Цистерна харчова, марка SСНМІТZ, модель SРR24L 13/64 S01 V=43м3, номер шасі WSМ00000003061559 (надалі-напівпричіп, транспортний засіб).

Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник передає покупцю товар за вартістю, яка визначена в рахунку, що додається до цього договору і є його невідємною частиною, та складає 742 000 грн.

Згідно з положеннями пункту 3.1. договору визначено, що транспортний засіб поставляється покупцю в день надходження 50% від суми договору (371 000 грн.) на розрахунковий рахунок продавця та передається за актом прийому-передачі.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець перевіряє технічний стан та комплектність транспортного засобу в момент його приймання від продавця.

Відповідно до пункту 4.1 договору визначено, що право власності на транспортний засіб, переходить від продавця до покупця після оплати 100% вартості товару.

Положеннями пункту 5.2.3 договору передбачено, що продавець зобовязаний оформити та надати покупцю всі необхідні податкові документи та документи необхідні для реєстрації права власності напівпричепа на покупця після виконання умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 3.1 договору 17.10.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп проведено оплату в розмірі 371 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.10.2014 р. (а.с. 46).

На виконання умов договору купівлі продажу, продавець - передав, а покупець - прийняв напівпричеп Н/ПР Цистерна харчова, марка SСНМІТZ, модель SРR24L 13/62 S01 V-43м3, номер шасі WSМ00000003061559, держномер ВЕ 2188 ХР, про що між сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі від 27.02.2015 р. до договору купівлі продажу транспортного засобу № 16/10/14Ц (а.с. 10).

В подальшому, на виконання п. 2.3 договору, Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Транс Груп проведено оплату в розмірі 102 746,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.2014 р. (а.с. 12-13).

З наявного в матеріалах справи рішення господарського суду Миколаївської області від 13.01.2016 р., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 р., по справі № 915/2050/16 вбачається, що з ТОВ ПРОМ-ТРАНС-ГРУП на користь ТОВ Науково-виробниче підприємство НІКСПЕЦТРАНС стягнуто заборгованість в сумі 421 510,22 грн., з яких: 268 254,00 грн. основний борг; 5 512,07 грн. 3 % річних; 46 998,23 грн. інфляційні збитки; 100 745,92 грн. пеня (а.с. 69-74).

11.03.2016 р. Регіональний сервісний центр МВС України в Миколаївській області листом № 31/14-К-02/аз повідомив, що транспортний засіб SСНМІТZ SРR24L 13.62 S01, номерний знак НОМЕР_1, станом на 10.03.2016 р. перебуває під арештом на підставі постанови ОСОБА_1 відділу ДВС ММУЮ в Миколаївській області (а.с. 14).

15.03.2016 р. ОСОБА_1 ВДВС ММУЮ направив на адресу позивача ТОВ «Пром-Транс Груп» лист № 01.05/7840, в якому повідомив, що у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/716/14 від 05.08.2014 р. про стягнення заборгованості з ТОВ НВП Нікспецтранс на користь ТОВ ТД Енергосталь. В межах здійснення виконавчого провадження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45543939 від 27.11.2014 р., накладено арешт на майно боржника, у тому числі на транспортний засіб SСНМІТZ SРR24L 13.62 S01, номерний знак НОМЕР_1, належний боржнику ТОВ НВП Нікспецтранс (а.с. 15).

13.06.2016 р. ТОВ Пром-Транс Груп направлено на адресу ТОВ НВП Нікспецтранс пропозицію щодо розірвання договору, в якій ТОВ Пром-Транс Груп пропонувало ТОВ НВП Нікспецтранс розірвати договір купівлі продажу транспортного засобу № 16/10/14Ц від 16.10.2014 р., у звязку із знаходженням транспортного засобу під арештом.

Крім того, зі змісту пропозиції вбачається, що ТОВ Пром-Транс Груп пропонувало відповідачу ТОВ НВП Нікспецтранс перерахувати (повернути) на користь ТОВ Пром-Транс Груп грошові кошти, отримані в якості оплати за транспортний засіб в загальній сумі 473 746,00 грн., та прийняти (забрати) транспортний засіб. Факт направлення пропозиції підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком (а.с. 16-17).

З матеріалів справи вбачається, що доказів направлення ТОВ НВП Нікспецтранс ТОВ Пром-Транс Груп відповіді на пропозицію суду не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ч.3 ст. 652 ЦК України, передбачено, що у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними, у зв'язку з виконанням цього договору.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що можливість зміни та розірвання договору, на підставі ст. 652 ЦК України, може мати місце лише за виключних обставин, у разі "істотної зміни обставин".

Частиною 2 ст. 652 ЦК України визначаються правила розірвання договору за рішенням суду, за умови, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання.

У разі розірвання або зміни договору, на підставі ч.2 ст. 652 ЦК України, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити існування одночасно чотирьох умов, які є додатковими критеріями визначення ускладнень у виконанні договору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" у виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося. Істотна зміна обставин, як правило має правове значення для договорів, коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання мають бути довготриваючими у порівнянні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що істотна зміна обставин, які були наявними при укладенні договору, має приводити до фундаментальної зміни рівноваги договору і не лише у правовій площині. За відсутності суттєвості зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або/та за виникнення ускладнень у виконанні, які не призводять до фундаментальної зміни рівноваги договору, договір, відповідно до положень ст. 652 ЦК України, розірванню не підлягає.

У даному випадку має перевагу загальне право, положення якого відображені у ст. 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, твердження апелянта щодо того, що ТОВ НВП «Нікспецтранс» виконав своє зобовязання за договором неналежним чином приховав від покупця факт знаходження майна під арештом та забороною відчуження, чим унеможливив використання ТОВ ПРОМ-ТРАНС ГРУП напівпричепу за призначенням, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 р. по справі № 915/2050/15 було встановлено наступне.

«Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2014 р. (ВП №45543939) державним виконавцем Центрального відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 915/716/14, виданого 05.08.2014 р. господарським судом Миколаївської області, про стягнення з ТОВ НВП НІКСПЕЦТРАНС на користь ТОВ Торговий дім Енергосталь 180000,00 грн. основного боргу, 15931,88 грн. пені, 4476,63 грн. 3% річних, 23765,12 грн. інфляційних втрат та 4483,66 грн. судового збору.

Постановою вищезгаданого держвиконавця від 27.11.2014 р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ТОВ НВП НІКСПЕЦТРАНС у межах суми звернення стягнення: 251623,02 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу за виконавчим документом з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій.»

Зазначена постанова апеляційної інстанції набрала чинності та не була оскаржена до касаційної інстанції.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що виконавче провадження №45543939 було відкрито 20.11.2014 р., а арешт на майно ТОВ НВП НІКСПЕЦТРАНС накладено 27.11.2014 р., тобто після укладення договору №16/10/14Ц купівлі-продажу транспортного засобу від 16.10.2014 р., а отже, посилання апелянта на те, що ТОВ НВП НІКСПЕЦТРАНС було відомо про права третіх осіб на даний транспортний засіб та обтяження на нього ще до укладення договору, не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що, згідно ст. 659 ЦК України, продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Відтак, послання апелянта на те, що ТОВ НВП НІКСПЕЦТРАНС виконав своє зобовязання за договором неналежним чином приховав від ТОВ ПРОМ-ТРАНС ГРУП факт знаходження майна під арештом, що порушило майнові права позивача, не відповідають матеріалам справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи, викладені ТОВ ПРОМ-ТРАНС ГРУП в апеляційній скарзі, також не свідчать про неправильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати не спроможні.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2016р. зі справи № 915/746/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, в порядку ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 30.11.2016 р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Воронюк О. Л.

ОСОБА_6