Постанова № 63057264, 23.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р. Справа№ 910/5411/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

За участі представників:

від позивача: Поліщук Т.А. - представник

від відповідача: Бацуца О.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 року по справі № 910/5411/16 (суддя: Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»

про стягнення 1 503 376,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» 3% річних в сумі 184 187,28 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 319 188,80 грн. та судовий збір в сумі 22 550,64 грн.

Не погоджуючись прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не в повній мірі досліджено усі обставини у справі, зроблено невідповідні, дійсним обставинам справи, висновки, які призвели до прийняття незаконного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача 02.08.2016 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2016, у зв'язку з участю судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у підготовці в Національній школі суддів України, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

23.11.2016 від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем було погашено наявну заборгованість, а отже відсутній предмет спору.

Представники сторін у судове засідання 23.11.2016 з'явились та надали пояснення по суті клопотання та суті спору.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», а саме п. 8, роз'яснено, що згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

Норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.

Апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 частини першої статті 80 ГПК.

Положеннями п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається відповідач, передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається, з поданого відповідачем клопотання, станом на момент розгляду справи та прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення був наявний предмет спору, заборгованість було погашено після прийняття рішення судом першої інстанції, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для припинення провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та повернення апелянту сплаченого судового збору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Аналогічну позицію щодо преюдиціальної дії рішень суду наведено у п.2.6 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 по справі №5020-660/2012, від 06.03.2014 по справі №910/11595/13 та від 09.04.2015 по справі № 910/14874/14.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/8715/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення основного боргу в сумі 35 653 731,59 грн., пені в розмірі 216 455,67 грн., 3% річних в сумі 40 849,55 грн.

Рішенням від 28.07.2014 Господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою від 30.09.2014 Київського апеляційного господарського суду та постановою від 19.11.2014 Вищого господарського суду України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача основний борг в сумі 35 653 731,59 грн., пеню в розмірі 216 455,67 грн. та 3% річних в сумі 40 849,55 грн.

У рішенні від 28.07.2014 по справі №910/8715/14 судом було встановлено, що 02.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (покупець) було укладено договір №3813/80/10 поставки, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах даного договору грошові кошти.

Пунктом 9.2. договору №3813/80/10 від 02.08.2010 визначено, що оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень.

Відповідно до п. 12.1 укладеного між сторонами правочину (з урахуванням додаткової угоди №5 від 16.05.2012) договір вступає в дію з дати його укладення обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Сторони домовилися, що у випадку, якщо за один місяць до зазначеної дати ні одна із сторін не заявить про намір розірвання договору, то договір автоматично (без укладення додаткової угоди) продовжує свою дію на наступний календарний рік.

У наведеному вище судовому акті також було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» прийнято та частково оплачено товар за договором №3813/80/10 від 02.08.2010, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 35 653 731,59 грн.

Враховуючи приписи ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.35 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що рішення від 28.07.2014 Господарського суду міста Києва по справі №910/8715/14, яке залишено без змін постановою від 30.09.2014р. Київського апеляційного господарського суду та постановою від 19.11.2014р. Вищого господарського суду України, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Одночасно, судом встановлено, що Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/7346/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про стягнення 3% річних в сумі 178 858,65 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 597 638,18 грн.

Рішенням від 20.05.2015 Господарського суду міста Києва по справі №910/7346/15-г позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 159 641,95 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 597 526,13 грн.

Постановою від 21.07.2015 Київського апеляційного господарського суду рішення від 20.05.2015 господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою від 09.09.2015 Вищого господарського суду України рішення від 20.05.2015 Господарського суду міста Києва та постанову від 21.07.2015р. Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням від 11.11.2015 Господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою від 16.02.2016р. Київського апеляційного господарського суду, частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н»: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» 3% річних в сумі 156 083,33 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 597 526,13 грн. та судовий збір в сумі 35 072,19 грн.

Враховуючи приписи ст.35 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2015, яке залишено без змін постановою від 16.02.2016р. Київського апеляційного господарського суду по справі №910/7346/15-г також має преюдиціальне значення при розгляді справи №910/5411/16.

У судових рішеннях, що набули законної сили, по справах №910/8715/14 та №910/7346/15-г судами було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» було порушено умови договору №3813/80/10 від 02.08.2010 в частині своєчасної оплати товару, що, як наслідок, мало нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Зокрема, у межах справи №910/7346/15-г судом було розглянуто вимоги про стягнення нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, та були нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» за період з 30.09.2014 по 17.01.2015. Одночасно, період нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі №910/8715/14 фактично обмежувався моментом прийняття рішення у справі.

Посилаючись на порушення відповідачем строків виконання своїх грошових зобов'язань за договором №3813/80/10 від 02.08.2010, заборгованість за яким була встановлена рішенням від 28.07.2014 Господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою від 30.09.2014р. Київського апеляційного господарського суду та постановою від 19.11.2014р. Вищого господарського суду України, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення за період з 29.07.2014р. по 29.09.2014р. 3% річних в сумі грн. 184 187,28 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 319 188,80 грн.

Як правильно вказав у своєму рішенні суд першої інстанції, у позовній заяві у визначенні номеру договору за порушення грошових зобов'язань за яким і стягуються 3% річних та інфляційні втрати, позивачем було допущено технічну помилку.

При цьому, суд зазначає, що період нарахування, який заявлений у межах розглядуваного спору, не співпадає з тими періодами, стягнення нарахувань, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, за якими було предметом розгляду у справах №910/8715/14 та №910/7346/15-г.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказувалось вище, предметом розгляду по справі є стягнення з відповідача 3% річних в сумі грн. 184 187,28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1 319 188,80 грн., що нараховані за період 29.07.2014р. по 29.09.2014р.

Наразі, судом прийнято до уваги, що у рішенні від 11.11.2015р. господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою від 16.02.2016р. Київського апеляційного господарського суду, встановлено, що грошові кошти на виконання рішення суду по справі №910/8715/14 надійшли на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» 24.10.2014р. в сумі 1 827 216,84 грн., 21.11.2014р. в розмірі 31 816 292,47 грн., 10.12.2014р. - 409 532,53 грн. та 17.01.2015р. на рахунок заявника надійшло 3 684 776,64 грн.

Тобто, у період з 29.07.2014 по 29.09.2014 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» існувала заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Центр-Н» з оплати отриманого на підставі договору №3813/80/10 від 02.08.2010р. товару на суму 35 653 731,59 грн.

Вказані обставини свідчать про обґрунтованість визначеного періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які заявлені до стягнення позивачем.

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останній є арифметично вірним.

У свою чергу, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, щодо безпідставності заперечень відповідача проти позову.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про припинення провадження у справі № 910/5411/16 відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 року по справі № 910/5411/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5411/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко