Рішення № 63057042, 23.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2016 р.Справа № 916/2435/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від прокурора: Закернична І.П. /посвідчення/

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №5 від 11.01.2016р.

Від відповідача: не зявився.

Від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю №1300 від 16.12.2015р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом виконуючого обовязків керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до приватного підприємства „Контейнерний термінал Іллічівськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України, про стягнення 135 941,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обовязків керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до приватного підприємства „Контейнерний термінал Іллічівськ (далі по тексту ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ) про стягнення на користь державного бюджету України заборгованості з орендної плати у сумі 110 981,60 грн. та пені у розмірі 24 959,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем зобовязань взятих на себе за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.08.2012р. в частині сплати орендної плати.

Ухвалою від 12.10.2016р. судом відповідно до положень ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Іллічівську філію державного підприємства „Адміністрація морських портів України.

ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ в наданому відзиві на позовну заяву заперечував проти позовних вимог виконуючого обовязків керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, з огляду на їх незаконність та необґрунтованість.

16.11.2016р. Іллічівською філією державного підприємства „Адміністрація морських портів України було надано суду письмові пояснення по суті спору, у відповідності до яких третя особа зазначає, що підтримує позовні вимоги до ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ, посилаючись на їх доведеність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

20.08.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ПП „Контейнерний термінал Іллічіськ (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, у відповідності до розділу 1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення в будівлі камяного складу №11, службові приміщення складу №9, нежитлові приміщення в службовій будівлі 2-ї прохідної порту. Майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень. Стан майна на момент укладання договору, визначається в акті приймання-передавання за узгодженням Балансоутримувача (державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт) та Орендаря.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Положеннями ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року за N 2269-XII (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що цей закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта-приймання-передавання майна.

В силу положень ст.ст. 765, 766 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Умовами п. п. 10.1, 10.4 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. визначено, що цей договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, який діє з моменту його підписання сторонами. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови обовязкової наявності погодження уповноваженого органу управляння, наданих Орендодавцю у встановлений законодавством термін.

Відповідно до п. п. 10.8, 10.9 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання. Обовязок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендодавця.

20.08.2012р. між Орендодавцем за погодженням з Балансоутримувачем та Орендарем було підписано акт приймання-передавання державного нерухомого майна відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. Так, п. 1 вказаного акту приймання-передавання вбачається, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення в будівлі камяного складу №11, службові приміщення складу №9, нежитлові приміщення в службовій будівлі 2-ї прохідної порту.

02.12.2013р. сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. було внесено до вказаного договору зміни шляхом викладення, зокрема, п. 1.1 у новій редакції, з якої вбачається, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлові приміщення в будівлі камяного складу №11 та службові приміщення складу №9, які знаходяться на балансі державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт, нежитлові приміщення в службовій будівлі 2-ї прохідної порту, які знаходяться на балансі Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України.

26.06.2015р. ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ було подано до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області заяву із проханням достроково розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р., яка була отримана останнім 30.06.2015р.

З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2015р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області було надіслано на адресу відповідача примірники акту приймання-передачі (повернення) майна, яке було передано останньому за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р., які після підписання ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ та Балансоутримувачами повинні бути повернуті до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

В подальшому разом із листом від 20.07.2015р. ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ було надіслано на адресу державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт акти приймання-передачі (повернення) майна для їх підписання з боку останнього.

31.07.2015р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ та державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт було підписано акт прийому-передавання майна відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. З вказаного акту вбачається, що Орендар передає, а державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт приймає у подальше господарське відання державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення в будівлі камяного складу №11 та службові приміщення складу №9.

Варто також зазначити, що з листа ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ від 13.08.2015р. до державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт (копія якого була надіслана до Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України) вбачається, що відповідачем було надіслано акти приймання-передачі (повернення) майна лише на адресу державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт, який нібито повинен був надіслати їх до іншого Балансоутримувача Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України. З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що станом на 13.08.2015р. відповідачем акти приймання-передачі (повернення) майна на адресу безпосередньо Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України надіслані не були.

При цьому, в листі від 25.01.2016р., надісланого ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, міститься інформація, що державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт було передано до Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України необхідний акт приймання-передавання майна, проте останнім він підписаний не був.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що з наданих учасниками судового процесу документів не вбачається, що ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ взагалі було надіслано акт приймання-передавання майна до Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України, а посилання відповідача на обовязок державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт надіслати Іллічівській філії акти приймання-передавання є необґрунтованими, оскільки умовами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. передбачено обовязок Орендаря повернути безпосередньо Балансоутримувачу нерухоме майно, тобто Іллічівській філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України.

15.03.2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ та Іллічівською філією державного підприємства „Адміністрація морських портів України було підписано акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна на баланс останньої, а саме: нежитлових приміщень в службовій будівлі 2-ї прохідної порту.

24.03.2016р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулось до ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ із претензією (пропозицією) оплатити борг з орендної плати та нарахованої пені, які станом на 14.03.2015р. становлять 104 793,32 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що в межах даної справи між сторонами по справі існують розбіжності щодо правомірності нарахування орендної плати відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р., у звязку з простроченням повернення ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ нежитлових приміщень в службовій будівлі 2-ї прохідної порту, оскільки, як зазначає відповідач, договір припинив свою дію 20.07.2015р. Окрім того, відповідач зазначає, що прострочення повернення нежитлових приміщень не було повязано з простроченням останнього, а стало наслідком ухилення Іллічівської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України від підписання відповідного акту приймання-повернення майна.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, господарський суд вважає за необхідне першочергово зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В силу положень ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. припинив свою дію, у звязку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто 20.07.2015р. При цьому, судом відхиляються доводи позивача та третьої особи щодо припинення вказаного договору 15.03.2016р. з посиланням на ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, якою визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Правова позиція суду з цього питання полягає у необхідності застосування в даному випадку приписів Закону України „Про оренду державного та комунального майна, який є спеціальним нормативно-правовим актом в частині регулювання організаційних та майнових відносин оренди державного майна, та який не повязує припинення договору оренди державного майна із поверненням такого майна.

З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне встановити правомірність нарахування орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. після припинення його дії.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. За приписами ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями п. 3.11 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. визначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обовязку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. було передбачено обовязок Орендаря сплачувати орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно після припинення дії договору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність стягнення із Орендаря орендної плати за користування нежитловим приміщенням в службовій будівлі 2-ї прохідної порту протягом періоду з 01.08.2015р. по 15.03.2016р. у розмірі 110 981,60 грн., що має наслідком задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 3.6 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 20.08.2012р. передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені на суму заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З посиланням на вищенаведені положення укладеної між сторонами по справі угоди позивачем було нараховано ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ на заборгованість з орендної плати пеню у розмірі 24 959,60 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок пені, господарський суд, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, доходить висновку про правомірність та обґрунтованість стягнення пені у розмірі 12 617,44 грн., що має наслідком часткове задоволення заявлених позовних вимог у вказаній частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених виконуючим обовязків керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області позовних вимог до ПП „Контейнерний термінал Іллічівськ у загальному розмірі 123 599,04 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати у розмірі 110 981,60 грн. та пені у розмірі 12 617,44 грн., відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 549, 617, 629, 762, 759, 763, 765, 766 795 Цивільного кодексу України, ст. ст. 231, 232, 283, 286, 291 Господарського кодекс України, ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, ст. ст. 1, 2, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства „Контейнерний термінал Іллічівськ /68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 10, ідентифікаційний код 33140204/ на користь Державного бюджету України /р/р 31111309270001, ідентифікаційний код 3791404, МФО 828011, одержувач УК у м. Іллічівськ/22080100 / заборгованість з орендної плати у розмірі 110 981 грн. 60 коп. /сто десять тисяч девятсот вісімдесят одна грн. 60 коп./, пеню у розмірі 12 617 грн. 44 коп. /дванадцять тисяч шістсот сімнадцять грн. 44 коп./. Наказ видати.

3.Стягнути з приватного підприємства „Контейнерний термінал Іллічівськ /68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 10, ідентифікаційний код 33140204/ на користь прокуратури Одеської області /65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, ідентифікаційний код 03528552/ судовий збір у розмірі 1 835 грн. 20 коп. /одна тисяча вісімсот тридцять пять грн. 20 коп./. Наказ видати.

4.В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписан 28 листопада 2016 р.

Суддя С.П. Желєзна