Рішення № 63056761, 15.11.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

15 листопада 2016 року Справа № 913/1174/16

Провадження № 24/913/1174/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 73 890 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гудей Н.Ф.

у засіданні брали участь:

від позивача - Білоножко Г.С. - юрисконсульт 2 категорії станції Запоріжжя-Ліве структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", довіреність від 25.10.2016 № 2050;

від відповідача - Зуєв С.В. - юрисконсульт першої категорії юридичного відділу, довіреність від 20.05.2016 № 30.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" 25.10.2016 звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 73 890 грн. 00 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що згідно залізничних накладних № 52457645 та № 52457470 відповідач у березні 2016 року зі станції Краснодон Донецької залізниці здійснив відправлення вагонів № 53528451 та № 58061441 на станцію Сартана Донецької залізниці. При проходженні вагонів через станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що в накладній № 52457645 маса вантажу у вагоні № 53528451 складає 69 000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 63 000 кг, що на 6 000 кг менше, ніж вказано у накладній; в накладній № 52457470 маса вантажу у вагоні № 58061441 маса вантажу складає 70 000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 64 800 кг, що на 5 200 кг менше, ніж вказано у накладній. Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. За вказане порушення позивачем нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення в сумі 73 890 грн. 00 коп.

Відповідач відзивом від 21.10.2016 № 12/113 не заперечує проти факту невідповідності маси вантажу, проте зазначає, що маса вантажу зменшилась, оскільки вантаж відвантажувався у вологому стані, про що зазначено в п. 7 накладних, а контрольне зважування проводилось через більш ніж 10 днів після відвантаження вантажу. Крім того, у відзиві відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у п'ять разів з посиланням на скрутне матеріальне становище підприємства, пов'язане з проведенням антитерористичної операції, неодноразовим зупиненням виробничої діяльності, збитковості господарської діяльності, невиконання контрагентами грошових зобов'язань, наявність в провадженні господарського суду Луганської справи про банкрутство відповідача та сертифікат Торгово-промислової палати України від 01.09.2014 № 2758/05-4 про настання обставин непереборної сили при здійсненні ПАТ "Краснодонвугілля" господарської діяльності на території Луганської області. Крім того, відповідач вказує, що своїми діями збитків і втрат позивачу не завдав. На підтвердження заявленого відповідачем надано копії балансу підприємства на 31.12.2015, звіту про фінансові результати Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" за 6 місяців 2016 року, сертифікат ТПП України від 01.09.2014 № 2758/05-4, а також копію ухвали суду від 24.02.2016 у справі про банкрутство підприємства.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що у березні 2016 року зі станції відправлення Краснодон Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці за залізничними накладними № 52457645 та № 52457470 Приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" відправило вантаж (концентрат вугільний) у вагонах № 53528451 та № 58061441, одержувачем за накладними відповідачем зазначено ПАТ МК "Азовсталь".

12.05.2016 на попутній станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці здійснена контрольна перевірка маси вантажу у вагонах № 53528451 та № 58061441 на 150-тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що у вагоні:

- № 53528451 в накладній № 52457645 вказано маса вантажу 69 000 кг, фактично ж встановлено - 63 000 кг, тобто на 6 000 кг менше, ніж вказано у накладній;

- № 58061441 в накладній № 52457470 вказано маса вантажу 70 000 кг, фактично ж встановлено - 64 800 кг, тобто на 5 200 кг менше, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по станції Запоріжжя-Ліве.

По даному факту складено комерційні акти від 12.05.2016 серії АА № 036984/543 та серії АА № 036983/542, акти загальної форми від 12.05.2016 № 17344, № 17343.

В комерційних актах містяться відомості про те, що завантаження у вагонах на рівні бортів, шапкообразне з природними скосами до торцевих стінок вагона, маркування не порушене, виїмок і поглиблень немає. У технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає.

Належність відповідачеві вантажу у спірних вагонах на момент відправлення відповідачем не оспорюється.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірних вагонів, про що були складені комерційні акти від 12.05.2016 серії АА № 036984/543/551 та серії АА № 036983/542/550 з відповідною відміткою у розділі "Є".

За невірно зазначену в накладних масу вантажу позивач на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахував штраф в сумі 73 890 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил № 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладних № 52457645 та № 52457470 вказано спосіб визначення маси у вагонах № 53528451 та № 58061441 - на електронних вагах; у графі "Відправник" вказано найменування відправника - ПАТ "Краснодонвугілля", тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладних відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних тензометричних вагах (державна повірка яких проведена 01.02.2016 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 53528451, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69 000 кг, фактичній масі вантажу - 63 000 кг, що менше даних, вказаних у накладній; у вагоні № 58061441, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 70 000 кг, фактичній масі вантажу - 64 800 кг, що менше даних, вказаних у накладній.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено комерційними актами від 12.05.2016 серії АА № 036984/543/551 та серії АА № 036983/542/550 та актами загальної форми від 12.05.2016 № 17344, № 17343, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст.ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52457645 за вагон № 53528451 становить 7 389 грн. 00 коп., згідно залізничної накладної № 52457470 за вагон № 58061441 становить 7 389 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничних накладних маси вантажу, що складає 73 890 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником вантажу згідно накладних № 52457645 та № 52457470 є ПАТ "Краснодонвугілля", тобто відповідач у справі.

Правильність внесених відомостей в накладних № 52457645 та № 52457470 підтверджено підписом представника відправника згідно п. 2.3 Правил № 765/19503.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт невірного зазначення відправником у залізничних накладних маси вантажу підтверджений матеріалами справи.

Доводи відповідача стосовно того, що маса вантажу у вагонах № 53528451 та № 58061441 зменшилась, оскільки вантаж відвантажувався у вологому стані є необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 7 Правил № 861/5082 встановлено, що маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Пункт 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 (далі - Правила № 862/5083), не містить імперативного припису щодо перевірки маси вантажу саме таким способом, яким остання визначалась на станції відправлення, а отже залізниця, користуючись правом, визначеним у ст. 24 Статуту, під час перевірки не позбавлена права обирати для цього більш зручний та точний спосіб перевірки вантажу.

Відповідно до п.п. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ч. 1 п. 27 Правил № 862/5083 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Згідно з ч. 2 п. 27 Правил № 862/5083 при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, у випадку якщо, вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Вантаж був заданий до перевезення відповідачем у вологому стані, що підтверджується, зокрема, перевізним документом - накладними № 52457645 та № 52457470.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) знаходиться у межах встановленої законодавством норми недостачі у розмірі 2% (маса нетто в накладній № 52457645 вказана у розмірі 69 000 кг; при контрольному зважуванні масу вантажу встановлено у розмірі 63 000 кг, що на 6 000 кг менше, ніж визначено на станції відправлення (2% від маси, зазначеної в перевізному документі, становить 1 380 кг), маса нетто в накладній № 52457470 вказана у розмірі 70 000 кг; при контрольному зважуванні масу вантажу встановлено у розмірі 64 800 кг, що на 5 200 кг менше, ніж визначено на станції відправлення (2% від маси, зазначеної в перевізному документі, становить 1 400 кг)).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 73 890 грн. 00 коп.

Втім, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, суд задовольняє його частково, зменшуючи заявлений до стягнення штраф на 3 провізні плати з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В ч. 3 ст. 551 ЦК України вказано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України також передбачено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як свідчать обставини справи, позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).

Судом приймається до уваги те, що встановлений факт недовантаження не завдав загрози залізничному руху, а також тяжкий фінансовий стан відповідача, який документально підтверджений, у тому числі ухвалою господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 21/52б про затвердження вимог кредиторів. Судом також враховується, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції ведення господарської діяльності відповідачем і виконання соціальних зобов'язань перед працівниками підприємства є утрудненим.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

02.09.2014 прийнято Закон України № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності з 15.10.2014.

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 цього Закону визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

02.12.2015 Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1275-р затвердив Перелік заселених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно Переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 02.12.2015 № 1275-р, до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, віднесено і м. Краснодон.

Відповідач згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований (перереєстрований) в м. Сєвєродонецьку, вул. Енергетиків, 54, що знаходиться на підконтрольній державній владі території, в той час як структурні підприємства знаходяться в м. Краснодон або Краснодонському районі, що перебувають на непідконтрольній території.

У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково в сумі 29 556 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, в сумі 1 378 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення 73 890 грн. 00 коп. задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 54, ідентифікаційний код 32363486 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237 штраф в сумі 29 556 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 44 334 грн. 00 коп., зменшеного в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України, відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 21.11.2016.

Суддя О.В.Рябцева