Рішення № 63056008, 29.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2016 Справа № 904/8921/16За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 77 172,75 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №90 від 29 лютого 2016 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" заборгованість у розмірі 77 172,75 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 62 325,79 грн.;

- 3 % річних у розмірі 1 269,72грн.;

- неустойка у розмірі 13 577,24грн.;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № КЗГО/248-15Пд від 12 серпня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи з сервісного обслуговування обладнання. Позивач посилається на те, що сторонами підписані акти виконаних робіт №3/12 від 25.12.2015 на суму 82,22грн., №4/12 від 25.12.2015 на суму 57 967,92грн., №5/02 від 29.02.2016 на суму 4 275,65грн. Виконання цих робіт підтверджується податковими накладними №558 від 25.12.2015, №557 від 25.12.2015, №419 від 29.02.2016. Основна сума заборгованості складає 62 325,79грн. На підставі пункту 9.6 договору позивачем нарахована пеня за порушення строків оплати вартості виконаних робіт в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 13 577,24грн. за загальний період з 25.01.2016 по 30.09.2016. За прострочення виконання грошових зобовязань позивач, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нарахував три відсотки річних за період з 25.01.2016 по 04.10.2016 у сумі 1 269,72грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

- відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" та приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" договору підряду № КЗГО/248-15Пд від 12 серпня 2015 року, виконання робіт, прийняття і оплата за товар відбувається на виконання умов договору та у відповідності до специфікацій до нього. Однак, акти виконаних робіт №3/12 від 25.12.2015 на суму 82,22грн., №4/12 від 25.12.2015 на суму 57 967,92грн., №5/02 від 29.02.2016 на суму 4 275,65грн. не містять жодних посилань, на виконання яких специфікацій вони надаються. Відтак, неможливо установити (ідентифікувати), що вказані акти стосуються саме специфікацій №1 від 12.08.2015 та №2 від 26.01.2016 до договору;

- відповідно до п.2.5. договору підряду оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 45 календарних днів від дати підписання сторонами актів виконаних робіт, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних. Первинними документами є акт прийому-передачі наданих послуг та рахунки на оплату наданих послуг, які підтверджують здійснення господарської операції. Оскільки позивачем не доведено виконання умов договору в частині надання рахунків та податкових накладних на оплату послуг (робіт) з сервісного обслуговування, що передбачено умовами договору, відповідач вважає, що у нього відсутній будь-який обовязок по сплаті заборгованості за виконані роботи (позивач, як кредитор, вважається таким, що прострочив);

- відповідач вважає, що розрахунок пені та трьох відсотків річних є завищеним, оскільки позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобовязання;

- у зв'язку з тим, що дія договору припинилася 31.03.2016, є припиненими і інші зобовязання сторін договору, обумовлені ним (в тому числі і щодо нарахування та визначення до стягнення після 31.12.2015 сум штрафних санкцій).

Розгляд справи був відкладений з 31.10.2016 на 16.11.2016. У судовому засіданні 16.11.2016 оголошена перерва на 29.11.2016.

У судовому засіданні 29.11.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" (підрядник) та приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (замовник) укладено договір підряду №КЗГО/248-15Пд, відповідно до умов якого (п.1.1.) підрядник зобовязується на свій ризик, своїми силами, за завданням замовника з матеріалів замовника виконати роботи по поточному і плановому ремонту механічної частини планового обладнання, а замовник зобовязується прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та строки, встановлені цим договором.

Перелік і об'єм робіт зазначається в специфікаціях і Регламентах сервісного обслуговування, підписаних сторонами, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2.).

Сторони підписали наступні Специфікації до договору підряду:

Специфікація №1 від 12.08.2015 на виконання робіт з сервісного обслуговування обладнання механічної частини Класифікатор 1-КСН-24 на суму 42 139,8грн. Найменування обладнання, яке підлягає ремонту класифікатор 1-КСН-24 №41, РОФ-1 (а.с.16);

Специфікація №2 від 26.01.2016 на виконання робіт з сервісного обслуговування обладнання механічної частини Класифікатор 1-КСН-24 на суму 23 639,4грн. Найменування обладнання, яке підлягає ремонту класифікатор 1-КСН-24 №41, РОФ-1 (а.с.17).

Пунктом 3 цих специфікацій узгоджено, що оплата здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Загальна сума договору складається із сум специфікацій, підписаних сторонами за період дії договору, але в будь-якому випадку не може перевищувати 40 млн.грн. з ПДВ (п.2.1. договору).

Згідно п.2.5. договору оплата замовником вартості виконаних робіт проводиться протягом 45 календарних днів від дати підписання сторонами актів виконаних робіт, на підставі наданих підрядником рахунків і податкових накладних, якщо інше не передбачено специфікацією.

Строки виконання робіт обумовлені розділом 3 договору. Так, відповідно до п.3.1. договору підрядник зобовязується приступити до виконання робіт за цим договором протягом одного робочого дня з дати підписання сторонами акта приймання-передачі і наряду - допуску обладнання в ремонт.

Фактичний строк закінчення робіт по окремим обєкта визначається датою підписання замовником акта приймання-передачі виконаних робіт (п.3.3. договору).

За пунктом 7.5. цього договору, приймання-передача виконаних робіт за цим договором здійснюється сторонами з оформленням акту приймання-передачі виконаних робіт з урахуванням вимог п.8.2. договору.

Роботи вважаються виконаними з дати підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт (п.8.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін і діє до 31 березня 2016 року, а в частині невиконаних зобовязань до їх повного виконання (п.10.7 договору).

На виконання умов договору сторони склали та підписали акти виконаних робіт на загальну суму 62 325,79грн. (а.с.18-23):

№3/12 від 25.12.2015 на суму 82,22грн.,

№4/12 від 25.12.2015 на суму 57 967,92грн.,

№5/02 від 29.02.2016 на суму 4 275,65грн.

Наведені вище акти виконаних робіт підписані відповідачем без зауважень.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями і листами про сплату заборгованості.

Так, 01.03.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією №93 (а.с.26), 12.05.2016 з претензією №039юр (а.с.27), 07.07.2016 позивач звернувся до відповідача з листом №061юр (лист отримано 12.07.2016)(а.с. 28), 20.07.2016 з листом №196 (а.с.29).

У лютому 2016 року відповідач звернувся з листом від 26.02.2016 №098-625 до позивача про розірвання договору підряду з 31 березня 2016. Цей лист отримано позивачем 31.03.2016 (а.с.30).

У відповідь на претензію №039юр від 12.05.2016 відповідач листом №1700 від 13.06.2016 запропонував позивачеві узгодити графік погашення заборгованості шляхом укладання додаткової угоди.

Пропозиція щодо реструктуризації заборгованості за виконані роботи була направлена на адресу позивача 29.06.2016 (а.с.32).

Матеріалами справи не підтверджується погашення відповідачем зазначеної вище заборгованості. Також сторонами не надано узгоджений графік погашення заборгованості шляхом укладання додаткової угоди про реструктуризацію.

Відповідач свої зобовязання по оплаті в установлений договором строк не виконав, станом на час розгляду справи заборгованість за надані послуги (роботи) відповідача перед позивачем складає 62 325,79грн.

Невиконання відповідачем зобовязань за договором щодо оплати вартості виконаних робіт є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Обовязок замовника своєчасно оплатити виконані підрядником роботи у порядку і на умовах, визначених договором передбачено пунктами 2,5, 4.2.4., 4.4.4., 1.1. договору та п.3 Специфікацій до договору.

Пунктом 3 цих специфікацій узгоджено, що оплата здійснюється протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Розрахунки за договором здійснюються з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п.3 Специфікацій).

З урахуванням наведеного, виконані роботи згідно актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 62 325,79грн. повинні бути оплачені:

за актом №3/12 від 25.12.2015 на суму 82,22грн. та за актом №4/12 від 25.12.2015 на суму 57 967,92грн. строк оплати настав 25 січня 2016 року (тридцятий день припадає на 24.01.2016, який є вихідним днем), прострочка оплати вартості робіт за цим актом виникає з 26.01.2016;

за актом №5/02 від 29.02.2016 на суму 4 275,65грн. - строк оплати настав 30 березня 2016 року, прострочка оплати вартості робіт за цим актом виникає з 31.03.2016.

З огляду на наведені вище умови договору щодо строку оплати виконаних робіт строк оплати вартості цих робіт є таким, що настав.

Доказів оплати вартості виконаних робіт в сумі 62 325,79грн. відповідач не надав, доводи позивача наведені в обґрунтування позову, не спростував. До виконаної роботи, вказаної в Актах здачі-приймання виконаних робіт, зауважень не надав і прийняв підрядні роботи на загальних підставах.

Отже, вимога позивача про стягнення суми боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Договором підряду № КЗГО/248-15Пд від 12 серпня 2015 року з сервісного обслуговування обладнання передбачена відповідальність замовника за порушення термінів оплати робіт, передбачених п.2.5. договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми (п.9.6. договору).

Позивачем нарахована пеня за порушення строків оплати вартості виконаних робіт в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 13 577,24грн. за загальний період з 25.01.2016 по 30.09.2016.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що позивачем невірно визначено період виникнення прострочки виконання зобовязання, та, відповідно, кількість днів прострочення у заявленому періоді, а також розмір облікової ставки Національного банку України, який у заявленому позивачем періоді неодноразово змінювався в сторону зменшення.

Отже, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 12 153,41грн., виходячи з наступного:

за актом №3/12 від 25.12.2015 на суму 82,22грн. та за актом №4/12 від 25.12.2015 на суму 57 967,92грн. загальна сума боргу за цими актами складає 58 050,14грн. Пеня за цими актами за 181 день прострочки на суму 58 050,14грн. за період з 26.01.2016 по 24.07.2016 складає 11 402,25грн., за актом №5/02 від 29.02.2016 на суму 4 275,65грн. за період з 31.03.2016 по 30.09.2016 пеня за 184 дні прострочки складає 751,16грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошових зобовязань позивач, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нарахував три відсотки річних за загальний період з 25.01.2016 по 04.10.2016 у сумі 1 269,72грн.

При здійсненні розрахунку 3% річних позивачем також невірно визначено період прострочки та кількість днів прострочки у заявленому періоді. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 1269,72грн. виходячи з наступного:

три відсотки річних за 253 дні прострочки на суму 58 050,14грн. за період з 26.01.2016 по 04.10.2016 складають 1203,83грн.;

три відсотки річних за 188 днів прострочки на суму 4 275,65грн. за період з 31.03.2016 по 04.10.2016 складають 65,89грн.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу 62 325,79грн., пеня у сумі 12 153,41грн., три відсотки річних у сумі 1269,72грн., а всього 75 748,92грн.

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано договірних зобовязань щодо умов здійснення платежів, не надано доказів направлення відповідачеві рахунку та податкової накладної; прострочення кредитора (позивача) щодо надіслання на адресу відповідача рахунків дає право останньому відстрочити виконання обовязку по оплаті вартості товару.

З огляду на те, що:

- відповідач не відмовився від отримання товару внаслідок невідповідності його асортименту;

- доказів існування інших специфікацій до договору відповідачем не подано;

- всі необхідні реквізити для перерахування грошових коштів за отриманий товар відповідач мав виходячи з відомостей, вказаних у видатковій накладній та у договорі, суд вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Окрім того, слід зазначити, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обовязку сплатити отриманий товар. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 29.09.2009 у справі №37/405.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 352,58грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська,1, ЄДРПОУ 31550176) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, 14-А, ЄДРПОУ 36608356) основний борг у сумі 62 325,79грн., пеню за порушення строків оплати вартості виконаних робіт у сумі 12 153,41грн., три відсотки річних у сумі 1269,72грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 352,58грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 29.11.2016