Постанова № 63055764, 23.11.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/770/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Мандрик І.А.

сторін:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за адміністративним позовом державного підприємства "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу"

до Новоселицької обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

встановив:

Державне підприємство Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії щодо проведення камеральних перевірок від 08.04.2016 р. № 3/15-21419817 та від 13.05.2016 р. № 7/12-21419817; скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 р. №0002282402, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5104,33 грн. та від 26.05.2016 р. № НОМЕР_1, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9963,00 грн., в т. ч.: за основним платежем 6642,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3321,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що згідно Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи у 2015-2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній рік контролюючим органом здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України. Вказував, що в даному випадку камеральна перевірка Герцаївського державного спеціалізованого лісництва агропромислового комплексу була проведена відповідачем в порушення вимог податкового законодавства, без отримання відповідного дозволу, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі висновків такої перевірки є також протиправними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Новоселицька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі відповідач, Новоселицька ОДПІ) подала до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просила суд у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність платників податків-юридичних осіб суцільним порядком за кожний звітний (податковий) період. Вказувала, що інспекція мала право проводити камеральні перевірки позивача, оскільки камеральна перевірка є особливим видом перевірки, на яку не поширюється дія мораторію, встановлена Законом України № 71-VІІІ

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік у Герцаївському відділенні Новоселицької ОДПІ 05.04.2001 р. під № 585647.

08.04.2016 р. Новоселицькою ОДПІ проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств № 927632911 від 29.02.2016 р. за 2015 р., за результатами якої складено акт № 3/15-21419817 (а.с. 6).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 08.04.2016 р. Новоселицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 10% грошового зобовязання погашеного із затримкою на суму 5104,33 грн. за платежем з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності (а.с. 9).

Вказане податкове повідомлення - рішення направлено позивачу, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 18.04.2016 р. (а.с. 9).

13.05.2016 р. Новоселицькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток підприємств № НОМЕР_3 від 29.03.2016 р. (уточнюючої) за 2015 р., за результатами якої складено акт № 7/12-21419817 (а.с. 7-8).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 26.05.2016 р. Новоселицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9963,00 грн., в т. ч.: за основним платежем 6642,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3321,00 грн. (а.с. 10).

Вказане податкове повідомлення рішення отримане позивачем, про що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні.

Не погоджуючись із оскаржуваним податковими рішеннями та вважаючи дії при проведенні камерних перевірок протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами Україні контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійсню казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Пунктами 76.1, 76.2 ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПК України. Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В той же час, п. 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених п. 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, установи та організації, фізичні особи-підприємці, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Суд звертає увагу на те, що зазначений пункт не є зміною або доповненням до ПК України, це положення створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі без винятків контролюючі органи. Винятки встановлено лише по відношенню до рівня доходу підприємств, установ та організацій. Тобто без дозволу Кабінету Міністрів України можна перевірити лише ті суб'єкти господарювання, у яких дохід за рік, що передував перевірці, перевищив 20 мільйонів гривень або ті які ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а також перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Дослідженням листа ДФС України від 06.05.2015 р. № 16102/7/99-99-15-02-02-17 Щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015-2016 роках встановлено, що згідно п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 р. встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами субєктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходів до 20 млн. грн. за попередній календарний рік, у т.ч. камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток таких субєктів господарювання (а.с. 11).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, державне підприємство "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" у 2015 р. мало дохід менше 20 млн. грн.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач підпадає під перелік суб'єктів, стосовно яких є заборона на здійснення перевірок у 2016 році.

Водночас відповідачем не надано до суду докази, які підтверджують наявність підстав для проведення камеральної перевірки поданих позивачем декларацій, а саме: дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірки позивача, рішення суду або прохання позивача щодо можливого проведення перевірки, а також того, що перевірка здійснена за вимогами КПК України. Крім того, відповідачем не надано докази ввезення позивачем на митну територію України та/або вироблення та/або реалізації підакцизних товарів.

Суд також звертає увагу, що проведена відповідачем перевірка не стосувалася дотримання позивачем норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску чи відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що проведені відповідачем камеральні перевірки з даних задекларованих у податковій звітності від 29.02.2016 р. та 29.03.2016 р. з податку на прибуток підприємств підпадає під законодавчу заборону, яка встановлена в п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ від 28.12.2014 р.

З огляду на викладене, суд вважає, що Новоселицька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області провела камеральні перевірки без належних правових підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З урахуванням наведеного, проводячи камеральну перевірку позивача, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законам України, а тому прийняте за наслідками незаконно проведеної перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд вважає, що позов Державне підприємство Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися субєкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своїх дій та прийняття оскаржуваних рішень, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5512,00 грн., що підтверджується квитанцією № 2487 від 21.09.2016 р. та платіжним дорученням № 162 від 30.09.2016 р.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь державного підприємства "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" судові витрати (судовий збір) у сумі 5512,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Новоселицької обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Новоселицької обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо проведення камеральних перевірок від 08.04.2016 р. № 3/15-21419817 та від 13.05.2016 р. № 7/12-21419817.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоселицької обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області № НОМЕР_2 від 08.04.2016 р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоселицької обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області № НОМЕР_1 від 26.05.2016 р.

5. Присудити на користь державного підприємства "Герцаївське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" судові витрати (судовий збір) у сумі 5512,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Новоселицької обєднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 28.11.2016 р.