Постанова № 63055719, 23.11.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1342/16

23 листопада 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Косюк О.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_4І.) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом Управління Держпраці у Тернопільській області (надалі відповідач, Управління), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.09.2016 року за №ТЕ67/19-01-037/221.

Представник позивача в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на початку липня 2016 року до ФОП ОСОБА_4, яка здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва №826613 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, звернулась ОСОБА_5 з приводу можливого стажування на посаду продавця. В подальшому, вона кілька разів приходила в магазин для погодження умов трудового договору та оплати, проте будь-яких обов'язків продавця на неї не покладалося, із ОСОБА_5 не було узгоджено оплати роботи, графіку роботи та початку виконання робіт. До 16 серпня 2016 року ОСОБА_5 у вільний та у зручний для неї час приходила у магазин, спостерігала за роботою інших продавців, спілкувалася із працівниками з приводу їхніх обов'язків та характеру роботи. Скільки часу вона проводила у магазині позивач не знає, оскільки ОСОБА_5 приходила тоді, коли це їй було потрібно і за наявності вільного часу. В подальшому, 16.08.2016р. із ОСОБА_5 був укладений, цивільно-правовий договір про стажування на посаду продавця у магазині строком до 16.09.2016р. Цього ж дня, Додатковою угодою до даного Договору внесено зміни за взаємною згодою сторін і визначено, що обов'язком ОСОБА_5 є зобов'язання по здобутті навичок з реалізації товарів, а також здійснення продажу товарів в межах магазину «До дому» в строк з 16.08.2016р. по 31.08.2016р. ОСОБА_5 на роботу за конкретною кваліфікацією чи професією не приймалася, права та обв'язки їй не роз'яснювалися, графіку робочого дня не повідомлялося, не було проінформовано про умови праці, під умови внутрішнього розпорядку не підлягає, завдання по здобутті навичок по реалізації товарів отримувала в магазині не систематично, у вільний час, відносини не носили характеру систематичних трудових відносин. За виконану роботу ОСОБА_5 на підставі акту здавання-приймання виконаних робіт отримала лише винагороду в розмірі 635,50 грн. Оскільки ні в ФОП ОСОБА_4, ні в ОСОБА_5 немає юридичної освіти, та останні не користувались послугами адвоката при наданні пояснень відповідачу вказали, що ОСОБА_6 стажується на посаді продавця, розуміючи під цим лише те, що вона приходила час від часу в магазин та спостерігала за роботою інших продавців по реалізації товарів, оскільки попереднього досвіду роботи в якості продавця в неї не було. Відтак, ОСОБА_5 не допускалася позивачем до роботи продавця магазину, не здійснювала стажування на посаді продавця, отже ФОП ОСОБА_4 не використовувала працю працівника, а тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.09.2016 року за №ТЕ67/19-01-037/221 підлягає до скасування. Також, просить суд звернути увагу на те, що єдиною підставою проведення позапланової перевірки у ФОП ОСОБА_4 була Довідка за результатами обстежень дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин та оплати праці, яка у свою чергу не може слугувати належною та достатньою підставою проведення позапланової перевірки.

Представник Управління Держпраці у Тернопільській області щодо задоволення позову заперечив з мотивів викладених у письмових запереченнях. В обґрунтування своєї правової позиції, вказав, що в супереч вимогам ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП), гр. ОСОБА_6 з 05.07 по 12.07.2016 р. та з 16.08. по 31.08.2016 р. перебувала у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_4 без укладення трудового договору і повідомлення Державної фіскальної служби відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, що є частиною оформлення укладання трудового договору, відтак Управління Держпраці у Тернопільській області діяло лише у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця №826613.

16 серпня 2016 року між позивачем та ОСОБА_5 (надалі ОСОБА_6В.) було укладено цивільно-правовий договір про стажування на посаду продавця в магазині «Продукти» за адресою м. Тернопіль, проспект С. Бандери, 11а, строком з 16.08.2016 р. по 16.09.2016 р. Цього ж дня додатковою угодою до даного Договору внесено зміни в частині предмету Договору, і визначено, що обов'язком ОСОБА_5 є зобов'язання по здобутті навичок з реалізації товарів, а також здійснення продажу товарів в межах магазину «До дому» за адресою м. Тернопіль, проспект С. Бандери, Па, в строк з 16.08.2016р. по 31.08.2016р.

На адресу Управління Держпраці у Тернопільській області для розгляду та вжиття необхідних заходів надійшов лист Управління економіки, промисловості та праці Тернопільської міської ради від 22.07.2016 р. № 17.2-653 та Довідка за результатами обстежень дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин та оплати праці, проведених комісією 12.07.2016 р.

З метою розгляду даного листа Управління отримало погодження Державної служби України з питань праці від 08.08.2016 р. № 8264/4/4.2-дп-16 на проведення позапланової перевірки у ФОП ОСОБА_4

Згідно наказу від 30.08.2016 р. № 276 та направлення від 30.08.2016 р. № 199 у період з 31.08 по 05.09.2016 р. було проведено позапланову перевірку стану дотримання законодавства про працю та фактів викладених у довідці результатів обстеження.

За результатами проведення позапланової перевірки 05.09.2016 року було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №19-01-037/221, відповідно до якого виявлені порушення статей 24, 106, 107, 115, 253, 255 КЗпП, вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Поряд з цим, головним державним інспектором Управління Держпраці у Тернопільській області складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.09.2016р. №19-01-037/160 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.З ст.41 КУпАП та передано на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21.11.2016 року у справі №607/10089/16-п провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 я Іванівну до адміністративної відповідальності за ч.З ст.41 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 05.09.2016р. №19-01-037/160 закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Також, на підставі акта перевірки №19-01-037/221 від 05.09.2016 року в.о. начальника Управління Держпраці у Тернопільській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.09.2016 року за №ТЕ 67/19-01-037/221, якою, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України - за порушення вимог трудового законодавства, на ФОП ОСОБА_4, накладено штраф у розмірі 43500 гривень.

При розгляді справи ФОП ОСОБА_4 була присутня особисто, з виявленими порушеннями була не згідна, винесену постанову підписала власноручно та отримала її один примірник.

Згідно п.1 вищезазначеної постанови ФОП ОСОБА_4 з 05.07. по 12.07.2016 року та з 16.08. по 31.08.2016 року використовувала працю громадянки ОСОБА_5, яка працювала продавцем, без укладення трудового договору і повідомлення Державної фіскальної служби, відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, що суперечить вимогам частини 3 статті 24 КЗпП України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 № 929-р «Питання Державної служби з питань праці», на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Управління Держпраці у тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До набрання чинності постановою КМУ про затвердження порядку проведення перевірок за дотримання законодавством про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю діє «Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», затверджений наказом Міністерства соціальної політики України 02 липня 2012 року за № 390 (далі Порядок № 390).

У відповідності до пункту 2 Порядок № 390, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обовязків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності субєкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що прямо передбачено пунктом 3 зазначеного Порядку.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

У відповідності до направлення на проведення перевірки субєкта господарювання від 30.08.2016 року № 4.1/037/199, головному державному інспектору Відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Тернопільській області ОСОБА_2 було доручено провести позапланову перевірку ФОП ОСОБА_4 на предмет додержання законодавства з питань праці.

Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування № 19-01-037/221 під час позапланової перевірки ФОП ОСОБА_4 було встановлено факт порушення ст. 24 КЗпП України - допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Решта порушень, а саме не забезпечений достовірний облік виконуваної працівником роботи та відсутність реєстрації у загальнообовязковому державному соціальному страхуванню, оскільки з нею не були оформленні трудові відносини, є похідними порушеннями та повязані із порушенням ст. 24 КЗпП України.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого

скоєно порушення.

Згідно ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Штрафи, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та одним із завдань є: здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_4, при її проведенні у позивача було встановлено факт порушення частини 3 ст. 24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом, та повідомлення державної фіскальної служби в порядку визначеному КМУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Так, у своїх поясненнях громадянка ОСОБА_5 вказує, що на роботу за конкретною кваліфікацією чи професією у магазин ФОП ОСОБА_4 не приймалась, права й обовязки їй не розяснювались, та її не було поінформовано під розписку про умови праці, завдання по здобутті навичок по реалізації товарів отримувала в магазині не систематично, у вільний час, відносини не носили характеру систематичних трудових відносин, а за виконану роботу на підставі акту здавання-приймання виконаних робіт вона отримала лише винагороду в розмірі 635,50 грн.

Отже, в даному випадку між гр. ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 мали місце виключно цивільно-правові відносини та норми трудового законодавства не поширювались.

Відтак, у ході розгляду справи не було встановлено наявності трудових відносин, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що під час вирішення справи відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів обґрунтованості та правомірності прийнятого рішення. Водночас, матеріали справи свідчать про прийняття його без врахуванням всіх обставин справи, без дотримання критерію об'єктивності та обґрунтованості, тобто без дотримання вимог встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Враховуючи те, що в судовому засіданні встановлено неповноту, необґрунтованість рішення Управління Держпраці у Тернопільській області, суд дійшов висновку про його протиправність та наявність підстав для його скасування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями частини 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити

2.Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.09.2016р. №ТЕ 67/19-01-037/221.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області (вул. Шпитальна,7, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39777822) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 28.11.2016р.

Головуючий суддяХодачкевич Н.І.

копія вірна

СуддяХодачкевич Н.І.