Постанова № 63055621, 22.11.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/234/16

22 листопада 2016 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Білоус І.О

при секретарі судового засідання Риндюк В.Т.

за участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі до Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству «Тернопільводгосп» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству «Тернопільводгосп» (далі відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 15698,31 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_3 на пільгових умовах за списком №2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року в сумі 15698,31 грн. Правомірність проведення УПФУ в Борщівському районі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_4 на пільгових умовах підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили, в адміністративній справі № 819/3271/15.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_3 не підлягає стягненню, оскільки позивачем не враховано вимоги статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де зазначено, що особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці. вік необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Крім того, на думку відповідача, позивачем при проведенні розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій не взято до уваги те, що починаючи з 1992 року у Борщівську міжрайонному управлінні водного господарства не проводилась атестація робочого місця, а саме майстра по будівництву гідротехнічних споруд, протиерозійних і протиповіневих споруд Борщівської госпрозрахункової дільниці, а відтак цей стаж роботи на вказаній посаді після 1 січня 1992 року не міг бути включеним у пільговий стаж, незважаючи на те, що ОСОБА_3 продовжував працювати на цій же посаді. Отже відповідач не зобовязаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які набули необхідний пільговий стаж до 01 січня 1992 року, хоча і продовжували працювати на цих посадах і після 1 січня 1992 року. Щодо правомірності розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсі, представник відповідача зазначив, що обґрунтованість включення органом Пенсійного фонду до розрахунку сум перевіряє суд, що розглядає позов про стягнення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Борщівське міжрайонне управління водного господарства взяте на обліку в УПФУ в Борщівському районі як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування

УПФУ Борщівському районі проведено та направлено позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року.

У вказаних розрахунках зазначені фактичні витрати на виплату пільгових пенсій за віком, призначених згідно з пунктам «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_3.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не відшкодовані, в звязку з чим виникла заборгованість по цих платежах в сумі 15698,31 грн.

До спірних правовідносин суд застосовує такі правові норми.

Пунктами «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах. Зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до положень частини 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями), який передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Частиною 4 статтею 13 цього Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931 -XII Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

На підставі вищенаведеного, випливає, що відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особа, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «б» -«з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3

Згідно довідки завіреної керівником ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_5 Борщівського міжрайонного управління водного господарства, яка підтверджує характер роботи або умови праці необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах вказано, що ОСОБА_3 працював в Борщівському міжрайонному управлінні водного господарства повний робочий день з 04.08.1983 р. по 01.03.1993 р., що у свою чергу, спростовує твердження відповідача про відсутність у нього зобов'язань відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_3

При цьому, правомірність проведення УПФУ в Борщівському районі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_4 на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, в адміністративній справі № 819/3271/15, за позовом Борщівського міжрайонного управління водного господарства до Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі про визнання неправомірними розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а тому не потребує доказування у даній справі.

Судом не приймається до уваги посилання представника відповідача на те, що у рішенні Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 р. міститься посилання про перевірку судом, що розглядає позов про стягнення обгрунтованості включення органгом Пенсійного фонду до розрахунку тих чи інших сум, з огляду на те, що відповідачем, у даному випадку заперечується не сумма, включена позивачем до розрахунку а підстави призначення ОСОБА_4 пенсії на пільгових умовах.

Крім того ч. 1, 2 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Представник відповідача посилається як на підставу для відмови у задоволенні позову на обов"язковість застосування у спірних правовідносинах правової позиції, висловленої у р постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 р. у справі № 21-183а13.

Суд, проаналізувавши зміст вищевказаної правової позиції приходить до висновку, що така позиція не підлягає до застосування у спірному випадку, з огляду на те, що предметом спору у випадку, що переглядався Верховним Судом України є наявність у позивачва права на призначення пільгової пенсії. У даному ж випадку, предметом спору є обгрунтованість пред"явлення до стягнення заборгованості з виплати і доставки пільгових пенсій. У разі, якщо відповідач заперечує законність призначення ОСОБА_4 такої пенсії, належним способом захисту є оскарження Протоколу № 383 від 08.04.2015 р., яким йому таку пенсію призначено.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року в сумі 15698,31 грн. підтверджена належними та допустимими письмовими доказами, позивачем доведено обовязок відповідача проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству "Тернопільводгосп" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в сумі 15 698,31 (пятнадцять тисяч шістсот девяносто вісім грн. 31 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяБілоус І.О.

копія вірна

СуддяБілоус І.О.