Постанова № 63055540, 23.11.2016, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р. Справа №818/1235/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-соф" до Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-соф» (далі – позивач ТОВ «Мега-соф» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області (далі – відповідач, ДПІ у м. Сумах), який його представник уточнив в ході розгляду справи, та просить визнати незаконними дії ДПІ у м. Сумах в частині односторонньої відмови від виконання договору №200720151 від 20.07.2015 про визнання електронних документів, що полягало в неприйнятті податкової звітності в електронному вигляді 20.03.2016 року. Свої вимоги мотивує тим, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Однак, жодних з наведених обставин для розірвання договору в односторонньому порядку не існувало.

Відповідач проти позову заперечив, зазначаючи, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку серед іншого у випадку зміни платником податків місця реєстрації. З метою перевірки місцезнаходження платника співробітниками оперативного управління ДПІ у м. Сумах спільно з працівником управління податків і зборів з юридичних осіб 10.03.2016 здійснено вихід за податковою адресою позивача: м. Суми, вул. СКД, 24, однак, вивіски чи інші позначки, які б вказували на місцезнаходження підприємства ТОВ «Мега-соф» за вказаною адресою були відсутні. У зв’язку з цим згідно затвердженого керівником ДПІ у м. Сумах рішення було виписано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою 18-ОПП №347 від 10.03.2016 та направлено до державного реєстратора. Оскільки контролюючим органом встановлено факт незнаходження позивача за місцем реєстрації, з’явились підстави вважати, що підприємство змінило місце реєстрації без повідомлення податкового органу, що стало підставою для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 20.07.2015 між позивачем та ДПІ у м. Сумах було укладено договір №200720151 про визнання електронних документів (а.с.13-16).

З метою перевірки місцезнаходження платника співробітниками оперативного управління ДПІ у м. Сумах спільно з працівником управління податків і зборів з юридичних осіб 10.03.2016 здійснено вихід за податковою адресою позивача: м. Суми, вул. СКД, 24 та 10.03.2016 складено довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника №103/7/18-19-07-0707, в якій зазначено, що за вказаною адресою ТОВ «Мега-соф» не знаходиться (а.с.52).

10.03.2016 начальником підрозділу реєстрації та обліку платників було прийнято рішення №347 про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.№18-0ПП (а.с.53) та в цей же день виписано повідомлення №347 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.54), яке направлено державному реєстратору, а зазначений вище договір було розірвано в односторонньому порядку контролюючим органом (а.с.66).

20.03.2016 підприємство позивача на підставі договору №200720151 від 20.07.3015 неодноразово намагалось направити податкову звітність в електронному вигляді ДПІ у м. Сумах, однак, вказана звітність не була прийнята з підстав можливого розірвання договору про визнання електронної звітності (а.с.17,18,20-26).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 №233 (далі – Інструкція від 10.04.2008 №233), яка поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Згідно п.1 Розділу ІІ вказаної Інструкції від 10.04.2008 №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією інструкцією та договором.

В свою чергу відповідно до п. 2, 3 розділу 6 договору від 20.07.2005 №200720151 (а.с.14-16), укладеного між сторонами по справі, та які повністю співпадають з відповідними пунктами типового договору, який є додатком 1 до Інструкції від 10.04.2008 №233, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Тобто договір про визнання електронних документів може бути розірвано в односторонньому порядку лише у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, жодних з наведених обставин для розірвання договору на той час не існувало.

Довідка про встановлення фактичного місцезнаходження платника №103/7/18-19-07-0707, в якій зазначено, що відсутність ТОВ «Мега-соф» за своїм місцезнаходженням (а.с.52), як і рішення від 10.03.2016 №347 (а.с.53), прийняте у зв’язку з цим, надані ДПІ у м. Сумах на підтвердження своєї позиції, не є підставою для такого розірвання, оскільки вказане не є доказом саме зміни платником місця реєстрації.

Належним доказом зміни платником місця реєстрації, виходячи з приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV, п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), є саме витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Більш того, згідно п.2.1.4 Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 28.07.2015 №543, на який також посилається відповідач, на кожному етапі відпрацювання за наявності підстав у територіальних органах ДФС підрозділами відповідно до їх функціональних повноважень вживаються заходи серед іншого щодо наявності повідомлення держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням.

Однак, як встановлено судом, жодних повідомлень від держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням станом на час подання податкової звітності, зокрема, 20.03.2016, до податкового органу не надходило, доказів внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну місця реєстрації ТОВ «Мега-соф», станом на 20.03.2016, суду не надано.

Враховуючи встановлені обставини у справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач розриваючи договір в односторонньому порядку, діяв з порушенням норм Інструкції від 10.04.2008 №233, ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим суд, приймаючи до уваги приписи ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та визнати протиправними дії відповідача, що полягають у відмові ТОВ «Мега-соф» у прийнятті податкової звітності в електронному вигляді від 20.03.2016 на підставі договору №200720151 від 20.07.2015 про визнання електронних документів.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1378 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №57 від 29.09.2016 (а.с.3).

Отже, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області має бути відшкодована сума судового збору в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-соф" до Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про визнання дій незаконними –задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області, що полягають у відмові Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега-соф" у прийнятті податкової звітності в електронному вигляді від 20.03.2016 року на підставі договору №200720151 від 20.07.2015 року про визнання електронних документів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-соф" 1378 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 28 листопада 2016 року.