Постанова № 63052565, 29.06.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2130/16-а

Провадження № 2-а/415/62/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.16 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

при секретарі Нескородовій Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

12 травня 2016 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 28 грудня 2015 року він звернувся до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, але отримав відмову, оскільки відсутні дані щодо персоніфікованого обліку за грудень 2015 року. 11.01.2016 року за вих. № 285/Б-7 надана відповідь, згідно з якої йому було відмовлено у призначенні пенсій за вислугу років, оскільки на дату звернення його пільговий стаж склав 24 роки 11 місяців 09 днів (по 30.11.2015 р.). На підставі вищевикладеного, він продовжив роботу у другому воєнізованому гірничорятувальному загоні, яка за підсумками атестації робочого місця є роботою за списком № 1 виробництва, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Відпрацювавши на вищевказаній роботі, він за власними підсумками та підсумками роботодавця, встановив, що у нього є повний стаж роботи 25 років із шкідливими і важкими умовами праці і у нього виникло право на звернення за призначенням пенсії на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення.

28 січня 2016 р. Позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 17 лютого 2016 року за вих. № 2386/08-31 відповідачем було надано відповідь, якою повідомлялось, що 10 лютого 2016 року спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області були проведені перевірки 2-го воєнізованого гірничорятувального загону стосовно Позивача, про що були складені відповідні акти від 10.02.2016р. № 190 перевірки характеру виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, від 10.02.2016 року № 190/1 зустрічної перевірки правильності виданої довідки про заробітну плату. Відповідно до висновків здійснення перевірок, період роботи позивача у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 18.01.1999 року по 31.07.1999 року та у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 року по 28.01.2016 року, який підтверджено довідкою 2 ВГРЗ від 28.01.2006 року № 17, не може бути зарахований до пільгового страхового стажу, у звязку з тим, що на підприємстві відсутні первинні документи, на підставі яких складалася довідка від 28.01.2016 р. № 17. Також, повідомлялось, що 26.02.2016р. відбулось засідання комісії Відповідача з питання прийняття рішення про призначення/відмову пенсії Позивачу, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на якому були розглянуті документи та встановлено, що загальних стаж Позивача складає 25 років 02 місяців 03 днів, в тому числі стаж роботи на підземних роботах 01 років 06 місяців 24 днів, стаж роботи на провідних професіях підземних робіт 01 років 04 місяців 02 днів, та комісією Відповідача було прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу.

18.03.2016 року він звернувся за правовою допомогою для вирішення питання призначення пільгової пенсії, було надіслано запит щодо надання копій актів перевірки характеру виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 10.02.2016р. № 190 та копію акту зустрічної перевірки правильності видної довідки про заробітну плату від 10.02.2016р. № 190/1, а також надання для ознайомлення матеріалів пенсійної справи позивача.

27.04.2016 року отримано відповідь вих. № 2834/09-31 від 08.04.2016 року на вищевказаний запит, згідно з яким повідомлялося з посиланням на нормативно-правові акти, що відповідач не має законних підстав надати копії акту зустрічних перевірок характеру виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 10.02.2016р., акту зустрічної перевірки правильності виданої довідки про заробітну плату від 10.02.2016 року, оскільки перевірки проводяться з метою здійснення контрольних, наглядових функцій органами державної влади.

Позивач вважає, що дії Відповідача про відмову в призначенні йому пенсії на пільгових умовах є протиправними, оскільки не відповідають вимогам, закону, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Вважає, що право на пенсію на пільгових умовах дає праця у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні та у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби вугільній промисловості та інша трудова діяльність повязана з роботами з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року.

Вищевказане підтверджується відповідними записами в трудовій книжці Позивача серії БТ-ІІ № 3864487, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

На підставі викладеного, просив суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську про відмову в призначені пенсії за вислугу років на пільгових умовах неправомірними та стасувати рішення ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Лисичанську про відмову ОСОБА_1, в призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах, а також зобовязати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з дня його звернення до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 28 січня 2016 року і здійснити розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Представником відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Лисичанську до суду надані письмові заперечення на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень позовних вимог відповідач посилався на те, що 10 лютого 2016 року спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області були проведені перевірки 2-го воєнізованого гірничорятувального загону стосовно працівника ОСОБА_1, про що були складені відповідні акти: від 10.02.2016р. № 190 перевірки характеру виконуваної роботи або умов правці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення; від 10.02.2016р. № 190/1 зустрічної перевірки правильності виданої довідки про заробітну плату. В ході перевірки було встановлено, що період роботи Позивача у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 18.01.1999р. по 31.07.199 р. та у 2- му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999р. по 28.01.2016р., який підтверджено довідкою 2 ВГРЗ від 28.01.2016р. № 17, не може бути зарахований до пільгового страхового стажу у звязку з тим, що на підприємстві відсутні первинні документи, на підставі яких складалась довідка від 28.01.2016р. № 17. Засіданням комісії управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 26.02.2016р. відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було встановлено, що загальний стаж ОСОБА_1 складає 25 років, 02 місяці, 03 днів, в тому числі стаж роботи на підземних роботах: 01 років, 04 місяців, 24 днів, стаж роботи на провідних професія підземних робіт 01 років, 04 місяців, 02 дні. ОСОБА_1М було відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу. Вважають позовні вимоги необґрунтованими, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник Позивача ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник Відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Лисичанську в судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надали письмові заперечення, в яких просили розглядати справи за відсутності їхнього представника, відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року зазначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожній людині, яка знаходиться під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(Рим. 4.Х1.1950) (Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини) (далі Конвенція), передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин.

Стаття 1 Першого протоколу (Париж, 20.ІІІ.1952) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономабо загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 18 Конвенції обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскількиКонституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якогозаконучи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідностіКонституціїі в усіх необхідних випадках застосовуватиКонституціюяк акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися наКонституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовуєКонституціюу разі, коли зі змісту нормКонституціїне випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 22 Конституції України,права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з трудовою книжкою серії БТ-ІІ № 3864487, виданої на імя ОСОБА_4 відповідно до запису № 3 від 13.02.1990 р. прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем на підставі наказу № 84-к від 12.02.1990р. Згідно з записом № 4 від 21.11.1990 р. звільнений за ст. 36 п. 3 КЗпП у звязку із призивом до армії, на підставі наказу № 657к від 03.12.1990р. З 26.11.1990р. по 15.10.1992р. служба в армії.

Згідно з записом № 5 від 03.11.1992 прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею на підставі наказу № 650-к від 02.11.1992р. Згідно з записом № 6 від 30.01.1993 року звільнений за ст. 38 КЗпП за власним бажанням на підставі наказу № 44-к від 20.01.1993 р.

Згідно з записом № 7 від 15.02.1993 р. прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем на підставі наказу № 37-к від 15.02.1993р. Згідно з записом № 8 від 02.09.1993 року присвоєно 4 розряд гірнорабочого очисного забою з повним робочим днем під землею на підставі наказу № 199к від 02.09.1993р. Згідно з записом № 9 від 13.07.1994 року звільнений за ст. 38 КЗпП за власним бажанням на підставі наказу № 171-к від 14.07.1994р.

Згідно з записом № 10 від 28.07.1994 року прийнятий підземним гірнорабочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею на підставі наказу № 101к від 30.07.1994р. Згідно з записом № 11 від 19.09.1994 року звільнений за ст. 38 КЗпП за власним бажанням на підставі наказу № 123К від 20.09.1994 року.

Згідно з записом № 12 від 20.02.1997 року прийнятий підземним гірнорабочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею на підставі наказу № 27к від 28.02.1997 р. Згідно з записом № 13 від 17.06.1997 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. на підставі наказу № 77к від 17.06.1997р.

Згідно з записом № 14 від 18.01.1999 року прийнятий на службу 9-го воєнізованого гірнорятувального загону на підставі наказу № 6к від 18.01.1999р. Відповідно до наказу № 84 від 23.10.1995 року атестації робочих місць професія респіраторщика дає право для переходу на пенсію на пільгових умовах по списку № 1. Згідно з записом № 15 від 31.07.1999 року звільнений по переводу у звязку з реорганізацією на підставі наказу № 107к від 29.07.1999р.

Згідно з записом № 16 від 01.08.1999 р. прийнятий респіраторщиком 4 взводу по переводу з 9 ВГРЗ на підставі наказу № 106к від 31.07.1999р. Згідно з записом № 17 від 09.06.2000р. за висновками атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 на підставі наказу № 86 від 09.06.2000р. Згідно з записом № 18 від 01.11.2002р. укладено контракт на підставі наказу № 196к від 29.11.2002р. Згідно з записом №19 від 03.06.2005р. за висновками атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 на підставі наказу № 71 від 03.06.2005 р. Згідно з записом № 20 від 03.06.2010р. за висновками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 на підставі наказу № 122 від 03.06.2010р. Згідно з записом № 21 від 03.06.2015 року за висновками атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах по списку № 1 на підставі наказу № 45 від 03.06.2015р.

Відповідно дост. 48 КЗпП України, відповідно дост. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»та згідно з п. 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, трудова книжка, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

На підставі викладеного, судом встановлено, що позивач працював в 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 18.01.1999 р. по 31.07.1999 р. та у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 року по 28.01.2016 року. Також в трудовій книжці зазначено, що за результатами атестації робочого місця за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 1 (а.с.10-11).

Позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у місті Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 28.12.2015р. (а.с.12).

Згідно з відповіддю ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у місті Лисичанську Луганської області № 285/Б-7 від 11.01.2016 року, відповідач повідомив позивачу, що йому відмовлено у призначенні пенсій за вислугу років, оскільки на дату звернення його пільговий стаж склав 24 роки 11 місяців 09 днів (по 30.11.2015 р.) (а.с.13).

Крім того, Позивач після відпрацьованого місяця звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у місті Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 28.01.2016р., при цьому на час звернення позивач досяг 45 років, що піддержується копією паспорта позивача (а.с.5).

Згідно з відповіддю ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у місті Лисичанську Луганської області від 17 лютого 2016 року за вих. № 2386/08-31, відповідно до висновків здійснення перевірок період роботи позивача у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 18.01.1999 року по 31.07.1999 року та у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 року по 28.01.2016 року, який підтверджено довідкою 2 ВГРЗ від 28.01.2006 року № 17, не може бути зарахований до пільгового страхового стажу, у звязку з тим, що на підприємстві відсутні первинні документи, на підставі яких складалася довідка від 28.01.2016 р. № 17. Загальний стаж складає 25 років 02 місяців 03 днів, в тому числі стаж роботи на підземних роботах 01 років 06 місяців 24 днів, стаж роботи на провідних професіях підземних робіт 01 років 04 місяців 02 днів. Комісією прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу. (а.с.13).

Відповідно до ч. 2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі наявного пільгового стажу за час роботи позивача в 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні та у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні, останній з яких перереєструвався з території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме з м. Стаханова Луганської області, в звязку із загостренням соціально-політичної ситуації у Луганській області та проведенням на цій території антитерористичної операції, що є загальновідомим фактом для сторін по справі, в м. Лисичанськ Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 рокум. Стаханов Луганської області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Розглянувши подані позовні матеріали, судом вбачається, що відповідач своїм рішенням від 17 лютого 2016 року відмовив позивачу у призначення пенсії на пільгових умовах згідноз ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу роботи та зазначивши, що позивач має загальний стаж роботи 25 років 02 місяців 03 днів, в тому числі стаж роботи на підземних роботах 01 років 06 місяців 24 днів, стаж роботи на провідних професіях підземних робіт 01 років 04 місяців 02 днів порушено права позивача (а.с.13).

Разом з тим, враховуючи вищенаведені встановлені судом фактичні обставини по справі та перевіряючи повноту та всебічність прийнятого відповідачем рішення від 17 лютого 2016 р. про відмову позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, судом враховується наступне.

Відповідно до ст.14 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка визначає особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземнихі відкритих гірничих роботах та в металургії - Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України,мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списком № 1, виконання яких проводиться протягом повного робочого дня. При цьому під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу (розяснення Міністерства соціального захисту населення і Міністерства праці від 10.05.1994 р. № 01-3/406-02-2 та № 06-1649).

Відповідно дост. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також,ст. 48 КЗпП Українивстановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, щоу тих випадках, коли в трудовій книжці відсутнівідомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників. У такій довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду;характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включено цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких виданадовідка.

Також суд зазначає, що за нормамист.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах.

Відповідно до Списку 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсіюна пільгових умовах, який затвердженийпостановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36, а саме до розділу І, ч.1 п.1.1адо відповідних професійвіднесені а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в переліку«Підземні роботи в шахтах,рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень».

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди, працював за професією електрослюсар підземний повний робочий день під землею - є запис в його трудові книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідноз ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»

Разом з тим, судом враховується, що позивач на час звернення та в дійсний час не має можливості надати на адресу відповідача уточнюючи довідки, які б підтверджували наявність пільгового стажу за час роботи позивача у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 18.01.1999р. по 31.07.1999р. та у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999р. по 28.01.2016р., оскільки на теперішній час на підприємстві відсутні первинні документи, так як документи підприємства знаходяться на території м. Стаханова Луганської області, а м. Стаханов в дійсний час, відповідно доРозпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, віднесено до переліку населених пунктів, на території який органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що не заперечується і представником відповідача. Тобто, отримати відповідну довідку з вказаного підприємства позивачем в будь-який спосіб неможливо. Але ж, надання такої довідки, на вимогу відповідача по-перше: не є обґрунтованимза тих підстав, що така вимога була б обґрунтованою, в розумінні п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них», що затверджений постановою КМУ України від 12.08.1993р. № 637,тільки у випадках відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, а в даному випадку всі відповідні записи, які дають право позивачу на оформлення пільгової пенсії, в трудовій книжці позивача є.

Аналізуючи наведені положення законодавства, яке дає право позивачу на пільгових умовах незалежно від вікусуд зазначає, що відсутність у позивача уточнюючої довідки про характер роботи та характеристики виконуваної роботи, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні такої пенсії, не спростовує наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах, відповідно дост. 14 ч. 1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Приймаючи такий висновок, суд враховує думку Вищого адміністративного суду України, який при розгляді аналогічних справ за № К/800/40969/13 від 13 березня 2014 року та № К/800/27262/13 від 19 червня 2014 року зазначив, щовідсутність у позивача уточнюючої довідкипро характер роботи та характеристики виконуваної роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки та усіх додаткових документівне спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи,що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах.

Також суд зазначає, що відповідно дост. 8 Конституції Українив Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони і інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

Відповідно до ст..ст. 21,22 Конституції України- усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих праві свобод.

А так, враховуючи наведені нормиКонституції України, суд зазначає, що дії відповідача щодо вимагання від позивача уточнюючої довідки для призначення йому пенсіїє порушенням конституційних прав позивача, тому що це призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача, які закріпленіОсновним Законом України.

При цьому, позивач надав достатньо доказів, згідно з вимогами діючого законодавства, які підтверджують його право на пенсію відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно дост. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції Українита законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Суд вважає, що діями відповідача безпосередньо порушено право позивача на соціальний захист, гарантованест.46 Конституції України, обмеження якого неможливе, враховуючи положення норм вище проаналізованого чинного законодавства.

Оскільки позивач відпрацював в 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 18.01.1999 р. по 31.07.1999 р. та у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 року по 28.01.2016 року, що підтверджується трудовою книжкою, то, він набув право на призначення пільгової пенсії, починаючи з дня звернення до пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області з 28.01.2016 року.

У звязку із зазначеним, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними у судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1,2ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Відповідно до ст .8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Причому забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з 28.01.2016 року слід призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах, призначеної позивачу відповідно до ст. 14Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу за вислугу років на пільгових умовах є протиправною, а вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При таких встановлених судом обставинах та положеннях законодавства, суд вважає, що рішення відповідача від 17 лютого 2016р. про відмову позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, так як судом встановлено, що з урахуванням встановлених судом фактичних обставин по справі позивач має право та достатньо пільгового стажу для призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19,64,124 Конституції України, ст.ст. 2, 11, ст. 183-2, ст. 244-2, ст.ст. 8,71,94, 99, 159-163 КАС України,ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них» № 637, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську про відмову в призначені пенсії за вислугу років на пільгових умовах протиправними.

Скасувати рішення ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Лисичанську про відмову ОСОБА_1, в призначенні пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

Зобовязати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з дня звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, а саме з 28 січня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Лисичанську на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА