Постанова № 63051631, 24.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/768/16 Головуючий у першій інстанції: Кузнецов Р.О.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, -

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Судом першої інстанції було встановлено, що 23 серпня 2016 року о 00:45 годин у м. Кривому Розі по вул. Миколаївське шосе, водій ОСОБА_3 керував автомобілем Mercedes-Benz 108 державний номерний знак НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосування приладу «Драгер» в присутності двох свідків.

Вказаними діями ОСОБА_3 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_3 02 листопада 2016 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що оскаржувана постанова прийнята без урахування всіх фактичних обставин справи, а зібрані та досліджені в ході судового розгляду справи докази не є достатніми для визнання провини у вчинені вказаного правопорушення.

Вбачає, що відповідно до наказу МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», поліцейські проводять огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія здійснюється поліцейськими, які мають спеціальне звання, які використовують спецзасоби, що мають сертифікат відповідності та свідоцтво про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Однак, у зв'язку з ліквідацією ДАІ вказаний документ фактично втратив чинність, у той час застосування спецприладів працівниками патрульної поліції ніякими нормативними документами не передбачено.

Так, апелянт вказує, що під час слухання справи ним було заявлено клопотання про витребування з Управління патрульної служби в місті Кривий Ріг Департаменту патрульної поліції належним чином завірену копію свідоцтва про перевірку приладу Алкотест 3820, прилад № ARHK - 0118, оскільки вважає, що вказаний прилад не проходив належної перевірки (калібрування), а його результати є недійсними.

Крім вказаного стверджує, що судом також не були досліджені у повному обсязі всі письмові пояснення, не враховані доводи правопорушника, не викликані при свідків по справі, які б на його думку могли надати пояснення щодо даного факту.

Акцентує увагу, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення робітниками поліції його було введено в оману, оскільки останні вказали написати йому у графі «пояснення особи, що притягається до відповідальності» відомості, про згоду із вказаним правопорушенням.

В судове засідання у суд апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явився, про час, місце та день розгляду справи був повідомлений належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що в матеріалах справи відсутні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам справи, та ґрунтуються на доказах, які знаходяться в матеріалах справи.

Так відповідно до протоколу про адміністративного правопорушення серії АП 2 № 113213 від 23.08.2016 року, ОСОБА_3 інкриміновано те, що 23.08.2016 року о 00:45 годину в м. Кривому Розі по вул. Миколаївське шосе керував автомобілем «Mercedes - Benz» н/з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Також з протоколу вбачається, що за результатом огляду у водія ОСОБА_3 було встановлено наявність 2,0 % проміле алкоголю в крові. Даний протокол було завірено підписами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, також протокол був підписаний і самим правопорушником ОСОБА_3, в якому він зазначив що свою провину визнає.(а.с.1)

Тобто з протоколу вбачається, що працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, щодо проходження огляду у встановленому законом порядку, та правопорушник свою вину визнав з самого початку, претензій до працівників поліції не мав.

В зв'язку з чим доводи ОСОБА_3, про те, що працівники поліції змусили його зазначити в протоколі, що він визнає вину є голослівними, оскільки спростовані його ж поясненнями та поясненнями свідків. А позицію правопорушника про невизнання вини, суд розцінює як реалізацію його права на захист.

Суд першої інстанції обґрунтовано послався як на доказ вини правопорушника а саме на чек «Драгера», де зафіксовано після проходження огляду водія факт виявлено 2,0 % алкоголю в крові, який останній підписав також без будь-яких зауважень.(а.с.2)

Доказами вини правопорушника є покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили дані обставини, зазначені вище у протоколі про адміністративне правопорушення вище, у письмових поясненнях.(а.с.3-4)

Крім того після того, як працівники поліції встановили, що водій ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, його було відсторонено від керування транспортного засобу, та його автомобіль було передано ОСОБА_7 для доставлення автомобіля до місця стоянки.(а.с.5)

Отже з перегляду матеріалів справи на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_3, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заборонено п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Доводи апеляційної скарги, що прилад «Драгер» був у несправному стані під час огляду, не заслуговують на увагу. Так з матеріалів справи вбачається, що за клопотанням ОСОБА_3, судом першої інстанції було здійснено запит до Департаменту патрульної поліції м. Кривого Рогу, про надання свідоцтва про перевірку приладу Alkotest 6820, прилад № ARHK - 0118, та 18 жовтня 2016 року було отримано відповідь про те, що дане свідоцтво чинне до 25.09.2016 року, тобто спростовано в цій частині твердження правопорушника. Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, що водій ОСОБА_3 з показами приладу «Драгер» погодився, та претензій не мав.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, апеляційним переглядом не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.П. Піскун