Справа № 761/33054/16-а
Провадження № 2-а/761/485/2016
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, головного Управління Національної поліції в Київській області про визнання рішення протиправним та зобов»язання вчинити дії , -
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_1 з 12.03.1997 року прийнятий на службу до органів внутрішніх саправ. 07.11.2015 р. позивач відповідно до наказу № 1о/с був прийнятий на службу до Головного управліня Національної поліції в Київської області і з цього часу на ОСОБА_1 розповсюджуються вимоги Закону України «Про поліцію». В кінці січня 2015 р. позивач звернувся до військово-лікарської комісії зі скаргами на погане самопочуття. За результатами обстеження 04.02.20ё16 р. ОСОБА_1 поставлено діагноз і зроблено висновок про причинний зв»язок захворювання та пораненням, з проходженням служби в ОВС. У зв»язку із погіршенням здоров»я позивач звернувся з рапортом на звільнення Наказом № 52 о/с від 08.02.2016 р. ОСОБА_1 звільнено з зі служби з посади старшого уповноваженого кримінальної поліції в запас за ст. 77 п.п. 1 Закону України «Про національну поліцію». 19.04.2016 р. позивач пройшов медико-соціальну експертизу та йому було встановлено 2 групу інвалідності починаючи з 19.04.2016 р. та зазначено, що захворювання пов»язано із проходженням служби в ОВС. 21.04.2016 р. позивачем отримано довідку. Що ступінь втрати професійної працездатності становить 70%. Після отримання вищезазначених документів ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Національної поліції Київської області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв»язку із інвалідністю. Однак відповідачем було відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_1, у зв»язку із відсутністю у нормативно-правових актах України положень щодо таких виплат. З таким рішенням позивач не погоджується, а тому і звернувся до суду за захистом своїх прав. За таких обставин, відповідно до Закону України «Про національну поліцію», Законом України «Про міліцію» представник позивача просить суд визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв»язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ; зобов»язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 та виплатити призначену одноразову грошову допомогу у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, через Головне управління Національної поліції у Київській області.
В судовому засіданні позивач, його представник підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити.
Представник Головного управління Національної поліції у Київській області зазначив в судовому засіданні, що відсутній спір щодо заявлених вимог. Пояснив, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до ст.ст. 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 р. № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського». Станом на день подачі позову законодавством не було передбачено виплату такої допомоги колишнім поліцейським. В подальшому 12.09.2016 р. МВС України виданий наказ «Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», яким врегульовано питання виплат одноразової грошової допомоги.
Представник МВС України в судове засідання не прибув. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, що відповідно до положень ст. 128 КАС України не є підставою для перенесення розгляду справи.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_1, капітан, старший уповноважений кримінальної поліції, був звільнений у запас (з постановкою на військовий облік) за статтею 77, п. 1 пп.2 (через хворобу), по що свідчить витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 52 о/с від 08.02.2016 року.
Не заперечувалась у судовому засіданні і та обставина, що 21.04.2016 р. ОСОБА_1 отримано довідку МСЕК серії АГ № 0002580 та встановлено/, що ступінь втрати позивачем професійної працездатності становить 70%.
Як свідчить довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 21.04.2016 року, ОСОБА_1, і це визнається представником відповідача, встановлено ІІ групу інвалідності у зв»язку із захворюванням, пов»язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції у Київській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності.
06.06.2016 р. відповідачем надано відповідь про відмову у задоволенні вимоги ОСОБА_1 де зазначено, що така допомога здійснюється відповідно до ст.ст. 97-101 Закону України «Про національну поліцію», Така допомога виплачується в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, повязаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин. Таким чином, як зазначає відповідач законодавством не передбачена виплати одноразової грошової допомоги.
Розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2016 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про національну поліцію».
Відповідно до ст. 23 Закону Укпраїни «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги встановлено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установленні інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.1.0.2015 р.
Згідно з п.7 Порядку №850, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.10.2015 р. працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно до п.9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Виходячи з вищенаведеного, суд критично ставиться до тверджень відповідача, що на день звернення з заявою по виплату допомоги, звернення позивача з позовом, чинним законодавством України не було врегульовано питання такої виплати.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв»язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ
З іншого боку відповідно до п.9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Оскільки ГУНП у Київській області не направило висновок та додані до нього документи до МВС, у зв'язку з чим у останнього не виникло зобов'язання розглянути в визначений Законом термін подані документи, суд вважає, що вимога про зобов»язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути та прийняти питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги через Головне управління Національної поліції у Київській області є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 94 КАС України.
Виходячи з наведеного, керуючись Законом України «Про національну поліцію», ст.ст. 17, 94,158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв»язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ
В решті позовних вимог відмовити.
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суддя:
Судове рішення № 63046231, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 01.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/33054/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: