Постанова № 63045093, 29.11.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-а/711/287/16

Справа № 711/8753/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Степаненка О.М.,

за участю секретаря - Чубенко К.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 23.09.2016,-

в с т а н о в и в:

Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 23.09.2016.

Позовні вимоги мотивує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження № 51441084 з виконання виконавчого листа № 2-а/711/83/15, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, яким зобов'язано управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.09.2014 по 19.12.2015, згідно з вимогами ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік, з урахуванням проведених виплат.

Після одержання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження Департаментом соціальної політики ЧМР було надано копію проведеного перерахунку на суму 16221,86 грн. з урахуванням проведених виплат у сумі 1509,68 грн., а також повідомлено, що у кошторисі видатків Департаменту соціальної політики на 2016 рік за бюджетною програмою КТКВК 090303 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3-х років» відсутні бюджетні призначення на виконання рішень суду.

Постановою державного виконавця від 01.09.2016 по даному виконавчому провадженню на Департамент накладений штраф у розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин. Вищевказана постанова оскаржена до суду.

27.09.2016 Департаментом одержано другу постанову державного виконавця від 23.09.2016 про накладення штрафу в сумі 1360 грн. з тих же підстав.

З вищевказаною постановою Департамент соціальної політики Черкаської міської ради не погоджується та просить її скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Не виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Дана позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 24.03.2015 у справі № 21-66а15 та постанові від 27.10.2015.

Крім того, відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 15.05.2013 та прийнятого на підставі вказаного Закону Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2014 № 440, з метою виконання рішень даної категорії, відповідальна особа передає рішення суду до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Виконавчий документ виданий 13.06.2016 на підставі додаткової ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.05.2016, тобто після набрання чинності ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому порядок виконання має здійснюватися за рахунок бюджетних асигнувань, згідно з Порядком погашення заборгованості за рішенням суду.

На підставі вищевикладеного просить суд скасувати постанову державного виконавця Лисенка М.А. від 23.09.2016, виконавче провадження № 514410084, про накладення штрафу на управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради у розмірі 1360 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при подачі адміністративного позову судовий збір у розмірі 1378 грн.

Представник позивача Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради по довіреності Тараненко К.О. в судове засідання не з'явилася, 23.11.2016 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі у письмовому провадженні.

Представник відповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за довіреністю Топор А.І. в судове засідання не з'явився, 23.11.2016 звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні, позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав зазначених у позові.

Суд ухвалив: в зв'язку з подачею сторонами заяв про розгляд справи без їх участі, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження № 51441084 з виконання виконавчого листа № 2-а/711/83/15, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси, яким зобов'язано управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.09.2014 по 19.12.2015, згідно з вимогами ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 5 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Стаття 75 вказаного вище Закону передбачає, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше, ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно зі ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

У зв'язку з повторним невиконанням рішення суду без поважних причин, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360 грн.

Верховний Суд України у постанові від 24 березня 2015 року № 21-66а15 дійшов до правового висновку про те, що невиконання судового рішення за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч. 2 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

У той же час, ст. 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Європейський суд з прав людини у справі «Yvonne van Duyn v. Home Office» вказав на принцип юридичної визначеності, який передбачає, що «зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії».

Такий висновок пов'язаний з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що «держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань (недофінансування) для уникнення відповідальності». Адже, ухваливши той чи інший акт, держава дала підстави для виникнення обгрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно виконання закону .

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється Іменем України та є обов'язковим для виконання.

Суд приймає до уваги, що обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі суб'єктами, наділеними владними повноваженнями, покладається на них також і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 року, положення якої є обов'язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України. Тобто рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Суд зауважує, що відсутність грошових коштів для їх виплати може бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення на підставі ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», проте жодним чином не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною та прийнята на підставі ЗУ «Про виконавче провадження», з дотримання всіх вимог, встановлених даним нормативно-правовим актом, саме тому суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 122, 158-163, 167, 181, 255, 257 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 23.09.2016 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: О. М. Степаненко