Ухвала суду № 63045051, 29.11.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 711/10241/15-ц

Провадження 2-п/711/97/16

29 листопада 2016 року

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі

головуючий суддя: Дунаєв С.О.

при секретарі: Нарадько Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1, який також діє в інтересах ОСОБА_2, про виселення, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство «Придніпровська СУБ», служба у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2016р. суд, розглядаючи справу в заочному порядку, увалив рішення, яким вирішено виселити ОСОБА_1 та його неповнолітню доньку ОСОБА_2 з квартири за адресою: вул. Гоголя, буд.494/1, кв.15, м. Черкаси, без надання іншого житлового приміщення.

Відповідач ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати заочне рішення суду. В обґрунтування доводів заяви зазначено, що відповідач не був належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, а судом при прийнятті рішення не було враховано той факт, що відповідач вже понад десять років безперервно та відкрито володіє спірною квартирою, що може бути підтверджено поясненнями свідків. Наявність рішення суду про його виселення з займаної квартири позбавляє його можливості реалізувати право користування квартирою, яке походить з права володіння.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідач не був належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, а тому не з'явився з поважних причин. Зауважив, що відповідач дійсно не має правових підстав для заселення в квартиру, але протягом останніх 10 років відкрито володів і користувався цією квартиро, а відтак набув право власності на неї за набувальною давністю, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом про визнання за ним права власності за набувальною давністю. Із зазначеного права походить і право користування квартирою. Тож представник наполягав на необхідності скасування заочного рішення.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на відсутність доказів, які мають значення для справи. Просив відмовити у задоволенні заяви.

ОСОБА_3, яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримала заява відповідача та просила її задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зміст заяви про перегляд скасування заочного рішення, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.232 ЦПК заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК судові виклики фізичним особам, які не мають статусу підприємців, здійснюються за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання. Судові виклики направлялись відповідачеві за його місцем реєстрації та за адресою фактичного перебування /а.с.79, 80/, проте надіслана кореспонденція поверталася до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою та неявкою до відділу поштового звязку за поштовим повідомленням. Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Натомість, фактичне не отримання відповідачем судового виклику свідчить про те, що він не був обізнаний про час і місце розгляду справи, а відтак не міг зявитись до суду з поважних причин.

Проте, з аналізу ч.1 ст.232 ЦПК вбачається, що обовязковою підставою для скасування заочного рішення є наявність доказів, на які посилається відповідач, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. В заяві про скасування заочного рішення відповідач посилається на те, що він протягом тривалого часу відкрито володів квартирою, з якої його виселили, а тому набув право власності на неї за набувальною давністю, з чого виникає право користування. Факт відкритого володіння може бути підтверджено поясненнями свідків. З метою підтвердження набуття права власності за набувальною давністю відповідач звернувся до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, суд зауважує, що підставою для виселення відповідача разом з донькою зі спірної квартири стало набуття відповідачем права користування без належної правової підстави, тож тривалість володіння квартирою не має правового значення для вирішення спору між сторонами. Що ж стосується доводів представника відповідача про наявність у відповідача права власності на квартиру, то суд зауважує, що право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, за набувальною давністю виникає з моменту державної реєстрації цього права (ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України). З огляду на це наміри відповідача звернутись до суду з позовом про визнання за ним права власності за набувальною давністю не є доказом набуття ним на належних правових підставах права користування квартирою.

Інших підстав для перегляду заочного рішення відповідачем не заявлено.

Таким чином, суд не вбачає наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і вважає, що підстав для задоволення заяви відповідача та скасування заочного рішення немає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.208, 231, 232, Цивільно-процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення відмовити.

Розяснити відповідачеві, що у звязку з залишенням заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: ОСОБА_4