Ухвала суду № 63043653, 28.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 876/10617/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник відповідача Конєвич І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 809/3857/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області звернулось в суд з позовом до Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 154 160, 32 грн.

В обгрунтування вимог позову управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області покликається на те, що громадянину ОСОБА_2, який працював у відповідача, призначена пенсія на пільгових умовах. Зазначає, що в результаті проведеної перевірки виявлено, що у зв'язку із неналежним програмним забезпеченням витрати на виплату та доставку пенсії призначеної не відшкодовувалася з 2011 року. Відповідачу у 2015 році надіслано повідомлення та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно яких включена донараховано сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - червень 2014 рік, за 2011-2013 років у розмірі 154160, 30 грн, проте відповідачем не відшкодовано понесені Пенсійним фондом витрати за вказаний період.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необгрунтованою, управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликається на ті ж доводи, що були викладені у позовній заяві. Додатково, позивач просить суд звернути увагу на те, що розпорядженням ОСОБА_3 від 08.06.2015р. № 2272/1/1-15 стосовно вжиття дієвих заходів до погашення заборгованості Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_4 затверджено графік погашення заборгованості з обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України підприємств, які належать до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій. В серпні 2015 року відповідач мав погасити 112,6 тис. грн. Кошти виділені Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, позивач просить апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить її відхилити.

При цьому, поштовою кореспонденцією апелянтом направлено клопотання про заміну сторони у справі. В обгрунтування даного клопотання апелянт покликається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі перейменовано в Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області».

Таким чином суд вважає за необхідне, відповідно до статті 55 КАС України, замінити позивача, управління пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі, на його правонаступника - Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України івано-франківської області.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, та оцінивши усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену постанову слід залишити без змін, виходячи з викладених нижче обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що громадянин ОСОБА_2, який працював в Івано-Франківському спеціальному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні, 26.01.2011 отримав право на пільгову пенсію призначену йому за Списком №1 відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Як зазначає позивач, за наслідками проведення звірки пенсійних справ призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виявлено, що в результаті неналежного програмного забезпечення виявлено, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначеної громадянину ОСОБА_2 не відшкодовувалися.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі на адресу відповідача надсилалися та вручено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується супровідними листами. Зокрема, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2011-2013 року, по справі, ОСОБА_2 донараховано 132405,92 грн, а відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за січень-червень - донараховано 21754,70 грн. Зазначені обставини підтверджуються супровідними листами від 20.05.2015 року за №3972/04, та від 17.04.2015 року за №3173/04.

З долучених до матеріалів справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, довідки розрахунку боргу, витягу з картки особового рахунку судом встановлено, що сума нарахованої заборгованості по відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по громадянину ОСОБА_2 за 2011, 2012, 2013 року, за січень-червень 2014 рік становить - 154160,32 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до пункту 6.4 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.5. Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пункт 6.7. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що можливість донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеному працівнику за попередній період передбачена лише на поточний рік або по новопризначених пенсіях, оскільки пенсійне законодавство не передбачає право пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за попередні періоди.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередній період, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік.

Зазначена правова позиція висловлювалась Вищим адміністративним судом України, зокрема, у справі №К9991/32264/11, справі №К/9991/32264/11 , та Верховним судом України у постанові від 02.06.2015 року (№21-166а15)

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів апелянта стосовно неправомірності оскарженої постанови суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 809/3857/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.