Постанова № 63043629, 28.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа № 922/3019/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.08.2016р.), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 03.10.2016 р.),

відповідача не з'явився,

перша третя особа не зявилася,

друга третя особа - не зявилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства Сбербанк (вх. №3010 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2016 р. у справі № 922/3019/16

за позовом Приватного акціонерного товариства Харківський коксовий завод, м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Приватного акціонерного товариства Термолайф, м. Харків, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Коксотрейд, м. Дніпропетровськ,

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Сбербанк в особі відділення Харківське відділення №5 АТ Сбербанк Росії, м. Харків,

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2016 р. у справі № 922/3019/16 (суддя Байбак О.І.) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх.№ 31775 від 27.09.2016 р.) про передачу справи за підсудністю до господарського суду м. Києва. 2. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх. №35864 від 01.11.2016 р.) про залучення до участі справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 Коксоліт та ОСОБА_4 Слобожанський коксовий завод. 3. Клопотання відповідача (вх. №35864 від 01.11.2016 р.) про витребування доказів задоволено частково. 4. Зобовязано позивача не менше ніж за три дні до початку наступного судового засіданні по даній справі надати суду: - відомості про те, чи відбулося правонаступництво щодо прав та обовязків за договором застави № 2 від 12.09.2012 р., в т.ч. щодо того, до кого перейшли майнові права на майно, що є предметом зазначеного договору; в разі наявності зазначених обставин, надати суду відповідний витяг з розподільчого балансу, затвердженого загальними зборами акціонерів у результаті виділу, витяг з передавальних актів про передачу прав, обовязків та майна що є предметом договору застави № 2 від 12.09.2012 р. новим юридичним особам; установчі документи на юридичні особи, до яких перейшли майнові права та обовязки за зазначеним договором застави. 5. Клопотання відповідача (вх. № 34282 від 18.10.2016 р.), про зупинення провадження у справі задоволено. 6. Зупинено провадження у справі до закінчення розгляду господарським судом Харківської області справи № 922/6554/15 та Дніпропетровським апеляційним господарським судом апеляційної скарги по справі № 904/43/16, та набрання судовими рішеннями по зазначених справах законної сили. 7. Зобов'язано сторони інформувати суд про стан розгляду справ № 922/6554/15 та № 904/43/16. В разі набрання рішенням по цих справах законної сили, повідомити господарський суд Харківської області в пятиденний строк надати суду належним чином засвідчені копії судових рішень у зазначених справах.

Публічне акціонерне товариство Сбербанк з ухвалою суду першої інстанції не погоджується та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2016 р. про відмову у задоволені заяви ПАТ Сбербанк про передачу справи № 922/3019/16 за підсудністю. Передати справу № 922/3019/16 за позовною заявою ОСОБА_4 Харківський коксовий завод до ПАТ Сбербанк про визнання недійсним договору застави до господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В), за місцем знаходження відповідача ПАТ Сбербанк (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46).

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що п. 9.5. оскаржуваного договору застави передбачено, що всі спори, що не врегульовані мирним шляхом, вирішуються відповідним судом за місцезнаходженням відповідача.

До суду надійшло клопотання представника ПАТ «Сбербанк» (вх. № 11909 від 28.11.2016 р.), в якому він просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату, посилаючись на неможливість прийняти участь в призначеному судовому засіданні по цій справі у звязку із участю в іншому судовому засіданні, що повинно відбутися в іншому суді.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з того, що відповідно до вимог статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у звязку з відсутністю його представника (з причин повязаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа своїх працівників, так і осіб, не повязаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, беручи до уваги, що відповідно до вимог статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно з вимогами статті 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3.9.2 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Із заявою про продовження розгляду апеляційної скарги за межами строку, встановленого ст. 102 ГПК України, сторони до суду не зверталися.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Представники позивача заперечили проти заявленого клопотання, та просили суд його не задовольняти, як необґрунтоване.

Відповідач, перша третя особа, друга третя особа своїх представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1 а.с. 234,235,238).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення слухання справи та відмовляє у його задоволенні.

У судовому засідання 28.11.2016 р. представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник ТОВ Коксотрейд надав відзив (вх. №11902 від 28.11.2016 р.), в якому просить припинити апеляційне провадження у справі № 922/3019/16 за апеляційною скаргою ПАТ «Сбербанк» на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2016 р. у справі № 922/3019/16, а справу направити до господарського суду Харківської області.

Колегія суддів розглянувши даний відзив, вирішила відмовити ТОВ Коксотрейд у припиненні апеляційного провадження, у зв'язку із необґрунтованістю правової позиції відповідача, та його вільним тлумаченням положень процесуального законодавства.

За таких обставин колегія суддів відмовляє ТОВ «Коксотрейд» у задоволенні прохання про припинення апеляційного провадження.

Представник позивача надав відзив (вх. №11903 від 01.11.2016 р.), в якому просить залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2016 р. у справі № 922/3019/16 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ПАТ «Сбербанк» надав пояснення (вх. № 11908 від 28.11.2016р.), в якому підтримує апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.11.2016 р. у справі № 922/3019/16.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Сбербанк" в особі відділення "Харківське відділення № 5 "АТ "Сбербанк Росії", м. Харків, в якій просить суд :- визнати недійсним Договір застави № 2 від 12.09.2012, укладений між Приватним акціонерним товариством Харківський коксовий завод (ідентифікаційний код 24481702) та ОСОБА_3 акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії (нове найменування Публічне акціонерне товариство Сбербанк) (ідентифікаційний код 25959784), в частині забезпечення виконання недійсних зобовязань за: - договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р., укладеним між Приватним акціонерним товариством Термолайф та ОСОБА_3 акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії; - договором про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р., укладеним між Приватним акціонерним товариством Харківський коксовий завод та ОСОБА_3 акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії (нове найменування - Публічне акціонерне товариство Сбербанк, - договором про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Коксотрейд та ОСОБА_3 акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії.

Відповідачем через канцелярію суду першої інстанції була надана заява про передачу справи за підсудністю (вх.№ 31775 від 27.09.2016 р.), в якій він просив суд передати дану справу за підсудністю до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача ПАТ Сбербанк, з посиланням на те, що Харківське відділення № 5 ПАТ "Сбербанк" не є юридичною особою та не уповноважено на представництво інтересів ПАТ Сбербанк в судах.

01.11.2016 р. господарським судом Харківської області прийнято ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.

Розглянувши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишенню без змін рішення господарського суду Харківської області, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

В пункті 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними надано розяснення, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 ГПК, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність справи визначається залежно від місцезнаходження цього підрозділу (частина четверта статті 15 ГПК).

Договором застави № 2 від 12.09.2012 р. укладеним між ОСОБА_4 Харківський Коксовий Завод та ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії, що оспорюється в межах даної справи, визначено обовязок позивача, як заставодавця, передати предмет застави у власність відповідачу у випадку звернення стягнення на предмет застави шляхом прийняття його у власність відповідача або у власність будь-якої третьої особи у випадку продажу їй предмету застави за договором застави відповідачем від свого імені (пункт 6.5. договору застави); застрахувати предмет застави за договором застави на користь відповідача (підпункт 4.4.11 пункту 4.4 договору застави); у випадку втрати предмету застави за договором застави передати в заставу інше майно або повністю сплатити всі неоплачені зобовязання за кредитним договором (підпункт 4.4.7 пункту 4.4. договору застави); відшкодувати відповідачу витрати, повязані з внесенням до Державного реєстру запису про обтяження предмету застави (підпункт 4.4.6. пункту 4.4. договору застави) та інші.

Статтею 587 ЦК України встановлено, що особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором: 1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави; 2) утримувати предмет застави належним чином; 3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави. заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором (частина 2). заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, саме позивач у даній справі - ПАТ Харківський Коксовий Завод є зобовязаною стороною за спірним договором застави № 2 від 12.09.2012 р.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, місцем реєстрації останнього є адреса: 61010, м. Харків, набережна Червоношкільна, буд. 24.

Предмет застави за оспорюваним договором застави також знаходиться на даний час у власності (володінні, користуванні та розпорядженні) заставодавця -ПАТ Харківський Коксовий Завод.

Отже, спір у даній справі підсудний господарському суду Харківської області на підставі ч. 1 ст. 15 ГПК України - за місцезнаходженням сторони, зобовязаної за договором застави, про недійсність якого заявлено позов.

Крім того, в пункті 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам, зокрема зазначено, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи.

Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

Як свідчать матеріали справи, договір про відкриття кредитної лінії № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р., № 27-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 р. виконання яких забезпечено спірним договором застави № 2 від 12.09.2012 р., обслуговується Харківським відділенням №5 АТ Сбербанк Росії. Вказане відділення є відокремленим підрозділом ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії, яке має статус відділення відповідно до п. 1.1. глави 1 розділу IV Положення Про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 08.09.2011р. № 306, та здійснює банківську діяльність і знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 167.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про банки і банківську діяльність, банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про відкриття відокремленого підрозділу. Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку. Відокремлений підрозділ банку має право розпочати свою діяльність через 10 днів після повідомлення банком Національного банку України про відкриття такого відокремленого підрозділу.

Пунктом 1.1. глави 1 розділу IV Положення Про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 08.09.2011р. № 306 чітко визначене розмежування видів відокремлених підрозділів банків (філії/відділення та представництва) та критерії такого розмежування. Вказаною нормою встановлено, що банки згідно з вимогами Закону, цього Положення, статутів та внутрішньобанківських положень можуть створювати відокремлені підрозділи, які здійснюватимуть банківську діяльність від імені банку, - філії, відділення тощо (далі - філії/відділення) та відокремлені підрозділи, які не здійснюватимуть банківської діяльності (далі - представництва). Філії/відділення, представництва діють від імені банку на підставі затвердженого уповноваженим органом банку положення і мають керівника, який діє на підставі виданої банком довіреності.

Доводи ПАТ Сбербанк покладені в апеляційну скаргу з приводу того, що Харківське відділення № 5 АТ Сбербанк Росії, нібито, не здійснює банківську діяльність та не діє від імені ПАТ Сбербанк не відповідають дійсності. Статус відділення відповідно до чинного законодавства передбачає як здійснення відділенням банківської діяльності, так і виконання представницьких функцій у відношеннях, що складаються між банком та юридичними і фізичними особами.

Згідно з Довідником банківських установ, розміщеним на офіційній Інтернет-сторінці Національного банку України в мережі Internet у Державному реєстрі банків містяться, окрім інших, відомості про відокремлений підрозділ ПАТ Сбербанк у м. Харків, що має статус відділення, та відповідно здійснює банківську діяльність - Харківське відділення № 5 АТ Сбербанк Росії (дата реєстрації 22.10.2010; дата внесення в довідник 27.10.2010; внутрішньобанківський код 29926804226935200022; адреса: м. Харків проспект Гагаріна, 167). Згідно з вказаними відомостями, Харківське відділення № 5 АТ Сбербанк Росії включене в Систему електронних платежів (СЕП) та має відповідні реквізити (найменування, внутрішньобанківський код). Воно має статус відділення, а не представництва, а отже здійснює банківську діяльність та діє від імені ПАТ Сбербанк. (а.с.)

З огляду на викладене обслуговування, облік розрахунків та контроль стану виконання і забезпечення зобовязань за договорами про відкриття кредитних ліній від 04.09.2012 № 26-В/12/66/ЮО, № 27-В/12/66/ЮО, а відтак і за оспорюваним договором застави № 2 від 12.09.2012 р., яким забезпечено виконання зобовязань за зазначеними кредитними договорами, ведеться у місті Харкові безпосередньо Харківським відділенням № 5 АТ Сбербанк Росії, а тому позов по даній справі предявлено з дотриманням правил територіальної підсудності, визначеною ст. 15 ГПК України.

Крім того, матеріали справи містять Положення про Харківське відділення № 5 ОСОБА_3 акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанк Росії.

Пунктом 2.1. зазначеного положення визначено, що відділення, хоч і не є юридичною особою і діє в якості відокремленого підрозділу, проте операції, передбачені цим Положенням, відділення здійснює через кореспондентський рахунок банку(т.1 а.с.15).

Пунктом 2.5. вказаного Положення визначено, що для здійснення своїх завдань відділення (в особі відповідних працівників) має право, в тому числі:

- укладати від імені банку у порядку, передбаченому статутом банку, договори (угоди, контракти) з питань банківської діяльності та інші господарські договори, що передбачені чинним законодавством України;

- представляти інтереси Банку у взаємовідносинах з місцевими органами державної влади і управління, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами;

- здійснювати інші функції, необхідні для виконання своїх завдань, відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, статуту банку, рішень загальних зборів акціонерів, спостережної ради та правління банку.

Розділом 5 зазначеного Положення визначено права та обовязки керівника відділення.

Зокрема, керівник в межах своїх повноважень:

- підписує документи фінансового, розрахункового характеру, укладає угоди (договори, контракти) в межах встановлених банком лімітів та згідно повноважень, встановлених довіреністю (п. 5.4.9. Положення);

- в межах наданих повноважень, на підставі довіреності, представляє інтереси банку в місцевих органах державної влади і управління, правоохоронних органах, інших підприємствах, установах і організаціях, в судах (п. 5.4.11. Положення).

Також п. 6.3. Положення передбачено, що відділення веде постійний і своєчасний облік операцій та забезпечує контроль за їх виконанням, складає і забезпечує передачу банку засобами електронного звязку інформації з проведення операцій для відображення в щоденному балансі банку.

Крім того, згідно з довіреністю від 04.07.2016 р., виданої на керівника Харківського відділення № 5 АТ Сбербанк Росії ОСОБА_5, остання має повноваження на представництво інтересів ПАТ Сбербанк в господарських судах з правом користуватися від імені Банку всіма правами Банку, як позивача, відповідача, третьої особи (т.1 а.с.199).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що позов по даній справі подано позивачем з додержанням правил територіальної підсудності, в звязку чим, в задоволенні клопотання відповідача про передачу справі за підсудністю до господарського суду м. Києва обґрунтовано відмовлено судом першої інстанції. Апелянт в основу апеляційної скарги поклав заяву щодо підсудності справи, яка детально була розглянута судом першої інстанції та надано належну оцінку всім запереченням з цього питання відповідача.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 01.11.2016 р. у справі № 922/3019/16 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства Сбербанк залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01 листопада 2016 року у справі № 922/3019/16 залишити без змін.

Справу направити до господарського суду Харківської області.

Повний текст постанови складено 29.11.2016 р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.