Справа № 815/5049/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016 року №0000122200, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016 року №0000122200. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 178564,16 грн. та недопущення ним порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки під час виконання зовнішньоекономічних контрактів, укладених між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, виникли форс-мажорні обставини, які призвели до затримки виконання зобов'язань зазначеним постачальником, а саме: на виробничих фабриках постачальника -відбулись шторм і повінь внаслідок яких останній не міг вчасно виконати свої обов'язки стосовно поставки замовлених позивачем комплектуючих, які ПАТ «Гемопласт» використовує у власному виробництві медичних виробів. В підтвердження дії вказаних обставин непереборної сили позивачем надано до відповідача декларацію виробника «CHANGZHOU YAPING MEDIKAL MATERIALS Co., LTD» (Китай) від 10.10.2015 року, декларації постачальника від 10.12.2015 року та від 30.12.2015 року, сертифікат Китайської ради по сприянню міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі №153204ВО/02275 від 10.10.2015 року, які свідчать про наявність обставин дії непереборної сили, проте податковим органом не взято до уваги вказані документи та протиправно нараховано пеню, оскільки перебіг строків розрахунків за наявності форс-мажорних обставин зупиняється, а тому порушення позивачем ст.ст.1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не мало місце. З урахуванням наведеного позивач просить суд задовольнити позов та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якого позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 72-74), відповідно до яких зазначив про не правомірність заявлених позовних вимог, які ґрунтуються на помилкових доводах позивача, оскільки під час перевірки, оформленої Актом від 01.04.2016 року №671/15-05-14-01-18/00480922 встановлено, що в порушення позивачем ст.2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № від 23.09.1994 року №185/94-ВР, позивачем не дотримано 90-денний термін надходження валютної виручки в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку по контрактам укладеним між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, а саме імпортний товар надійшов з порушенням законодавчо встановленого строку на 1, 5, 4 та 3 днів по контракту №70 та на 23, 19, 18, 12, 10, 26 та 18 днів по контракту №104, внаслідок чого відповідачем ПАТ «Гемопласт» нарахована пеня за кожен день прострочки, а твердження позивача про форс-мажорні обставини не прийняті контролюючим органом до уваги з огляду на не відповідність представлених в підтвердження таких фактів документів, зокрема, статтею 6 вказаного Закону встановлено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, проте позивачем в підтвердження надано: декларацію виробника «CHANGZHOU YAPING MEDIKAL MATERIALS Co., LTD» (Китай) від 10.10.2015 року про шторм та повінь, декларації постачальника від 10.12.2015 року та від 30.12.2015 року про шторм та повінь, які не є уповноваженими органами країни виникнення таких обставин та сертифікат Китайської ради по сприянню міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі №153204ВО/02275 від 10.10.2015 року, який не містить відмітки про підтвердження форс-мажорних обставин (відсутній відповідний текст) і даний документ не легалізовано в консульській установі України в Китаї, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справу вирішено розглянути в порядку ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Відповідно до наявних матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" зареєстровано 01.03.1994 року Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням юстиції як юридичну особу та підприємство перебуває на податковому обліку в Білгород-Дністровськиій об'єднаній ДПІ ГУ ДФС в Одеській області.
Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту Боровицькою Г.П., на підставі направлення від 14.03.2016 року №61/22, виданого Білгород-Дністровською об'єднаною податковою інспекцією, згідно листів ПАТ «Марфін Банк» у м. Іллічівську від 08.10.2015 року №468/15-об, від 06.11.2015 року №520/05-об, від 06.01.2016 року №4/05-об про порушення законодавчо вставнолених строків розрахунків по імпортним операціям, відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, п.п.1, 2 Методичних рекомендацій щодо організації податкових органів з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами т анедопущення їх відтоку з України, затверджених наказом ДПА України від 03.10.2007 року №559, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПАТ «Гемопласт» з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно отриманих повідомлень банку.
За наслідками вказаної перевірки складено Акт від 01.04.2016 року №671/15-05-14-01-18/00480922, згідно висновків якого перевіркою встановлено, що позивачем порушено ст.2 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № від 23.09.1994 року №185/94-ВР, з урахуванням п.1 Постанови Правління НБУ від 03.06.2015 року №354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та п.1 Постанови Правління НБУ від 03.09.2015 року №581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», в результаті чого нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», в результаті чого нараховуються штрафні санкції (а.с.8-17).
Так, перевіряючим зроблено висновок про не дотримання позивачем 90-денного терміну надходження валютної виручки в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку по контрактам укладеним між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, а саме згідно додатку №4 до Акту перевірки, імпортний товар надійшов з порушенням законодавчо встановленого строку на 1, 5, 4 та 3 днів по контракту №70 та на 23, 19, 18, 12, 10, 26 та 18 днів по контракту №104, внаслідок чого відповідачем ПАТ «Гемопласт» нарахована пеня за кожен день прострочки по вказаним контрактам, яка в загальній сумі склала 178564,16 грн. та за порушення ст.9 Декрету КМУ нараховано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. (а.с.18-19).
На підставі встановлених порушень та акту перевірки Бідгород-Дністровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2016 року № 0000122200, яким визначено суму грошового зобов'язання по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та штрафним санкціям за порушення валютного законодавства у розмірі 178564,16 грн. (а.с.22).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" звернулось зі скаргами до ГУ ДФС в Одеській області та в подальшому до ДФС України, проте рішенням про результати розгляду первинної скарги від 16.05.2016 року скаргу залишено без задоволення та рішенням від 20.07.2016 року вказане рішення також залишено без змін, а скаргу - без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Суд не погоджується з даною позицією позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Пунктом 1 постанови правління Національного банку України від 03.06.2015 №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова набрала чинності 04.06.2015 та діяла до 03.09.2015.
Пунктом 1 постанови правління Національного банку України від 03.09.2015 №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова набрала чинності 04.09.2015 та діяла до 04.12.2015.
В акті перевірки від 01.04.2016 №317/16-31-14-02-08/00687267, як на обставину, що слугувала підставою для застосування до позивача пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 178564,16 грн., перевіряючий вказує на надходження повідомлення уповноваженого банку «Марфін Банк» у м. Іллічівську від 08.10.2015 року №468/15-об, від 06.11.2015 року №520/05-об, від 06.01.2016 року №4/05-об про порушення законодавчо вставнолених строків розрахунків по імпортним операціям за зовнішньоекономічними контрактами укладеним між позивачем та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, а саме мало місце надходження імпортного товару надійшов з порушенням законодавчо встановленого строку на 1, 5, 4 та 3 днів по контракту №70 та на 23, 19, 18, 12, 10, 26 та 18 днів по контракту №104. В ході проведення позапланової перевірки товариством не надані позовні заяви до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі та рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента, яка виникала при виконанні операцій по зовнішньоекономічним конрактам. Під час перевірки сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору не надавався. В «Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2016 року» вх.№9272617460 від 15.01.2016 року в Розділі ІІ «Фінансові вкладення» по рядку 2.13 Пат «Гемопласт» не відобразило прострочену дебіторську заборгованість в сумі 64245,90 дол. США по контракту №104 від 26.06.2015 року.
З'ясовуючи обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків судом встановлено, що між позивачем (покупець) та фірмою «SHANGHAI BEIPU MEDIKAL Co. LTD» (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічні контракти від 23.01.2015 року №70 та від 26.06.2015 року №104, відповідно до яких продовець зобвязується прийняти і оплатити продукцію (товар) виробництва фірми «Wenzhou Beipu Science & Technology Co. LTD» в порядку і на умовах, визначених контрактами (а.с.120-122, 158-160).
Згідно умов п.4.6 контактів, покупець здійснює 30% передплати за товар не пізніше 15-ти календарних днів до узгодженої сторонами дати відправлення, 70% - на протязі 20-ти календарних днів з дати отримання факсу або email товарно-транспортного документу підтверджуючого відправлення товару.
За приписами статті 6 Закону №185/94-ВР строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не було отримано висновки на продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
Частинами шостою та сьомою статті 6 Закону №185/94-ВР передбачено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Суд зазначає, що за умовами пунктів 8.2 зовнішньоекономічних контрактів, документом, підтверджуючим дію обставин нездоланної сили буде являтися офіційний акт Торгівельно-Промислової Палати країни покупця або країни продавця та кожна сторона повинна негайно інформувати іншу сторону про настання таких обставин (а.с.121з/б, 159).
Відтак, виходячи з того, що форс-мажорні обставини фактично виникли на території нерезидента, а саме, в Китаї а також зважаючи на відсутність погодження сторонами контракту можливості надавати в підтвердження виникнення форс-мажорних обставин не лише довідку Тогово-промислової палати тієї території, на якій діють ці обставини, а й інші докази існування форс-мажорних обставин, судом критично оцінюються посилання позивача на представлення контролюючому органу в процесі адміністративного оскарження рішення податкового органу декларацію виробника «CHANGZHOU YAPING MEDIKAL MATERIALS Co., LTD» (Китай) від 10.10.2015 року про шторм та повінь, декларації постачальника від 10.12.2015 року та від 30.12.2015 року про шторм та повінь, які не є уповноваженими органами країни виникнення таких обставин та сертифікат Китайської ради по сприянню міжнародній торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі №153204ВО/02275 від 10.10.2015 року, який не містить відмітки про підтвердження форс-мажорних обставин з відповідним текстом про такі обставини і даний документ не легалізовано в консульській установі України в Китаї, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо допущення ПАТ «Гемопласт» порушення вимог статті 2 Закону №185/94-ВР.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що положенням статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", встановлено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
За міжнародною практикою питання про кваліфікацію тих чи інших обставин як підстав звільнення від відповідальності вирішується зовнішньоторговельним арбітражем (наприклад, Міжнародним комерційним судом при Торгово-промисловій палаті, Арбітражним судом Міжнародної Торгової Палати та інше).
Разом з тим, офіційні документи, які свідчать про настання форс-мажорних обставин, можуть надаватися різними уповноваженими органами країн відповідно до їх національного законодавства, і статус таких органів також буде визначатися національним законодавством цих країн.
Враховуючи наведене, та відповідно до листа ДПА України від 10.08.2004 №15183/7/23-5317, підставою для зупинення перебігу строків, передбачених статтями 1 і 2 Закону, у разі виникнення форс-мажорних обставин, є оригінал довідки Торгово-промислової палати документа або уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка, тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації.
Крім того, з метою підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин у зазначеному документі необхідно вказувати настання і закінчення дії непереборної сили.
Офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.
Таким чином, лише при дотриманні вищезазначених умов документ про підтвердження дії форс-мажорних обставин є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків на період їх дії.
Статтею 4 Закону №185 передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Також, суд зауважує, що відповідно до п.4.6 контрактів, покупець здійснює, зокрема, залишок 70% оплати за товар на протязі 20-ти календарних днів з дати отримання факсу або email товарно-транспортного документу підтверджуючого відправлення товару, а тому посилання на дію обставин непереборної сили в країні відправлення є недоречними, оскільки оплата товару провадиться вже після його відправлення та отримання покупцем відповідного повідомлення.
Отже, з урахуванням наведеного, судом встановлено правомірність нарахування пені позивачу контролюючим органом у зв'язку з недотриманням наведених приписів законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
Внаслідок встановлених порушень, також є вірним визначення позивачу суми штрафних санкцій за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме не відображення в «Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.01.2016 року» вх.№9272617460 від 15.01.2016 року в Розділі ІІ «Фінансові вкладення» по рядку 2.13 ПАТ «Гемопласт» простроченої дебіторської заборгованості в сумі 64245,90 дол. США по контракту №104 від 26.06.2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані та досліджені під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів «Гемопласт» до Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2016 року №0000122200 - відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя П.П. Марин
Судове рішення № 63043540, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 28.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/5049/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: