Постанова № 63042317, 16.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 листопада 2016 року Справа № 814/1464/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., суддів Т.О. Гордієнко, Є.В. Марича розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 19.06.2016 р. на а/д "Київ-Одеса" км 451+000 транспортних засобів марки ДАФ ВЕ3600ВК з напівпричепом МАЗ 975830-3012 д/н НОМЕР_1, МАН ВЕ0900ВО з напівпричепом GRAAFF WA-18 д/н НОМЕР_10, МАН д/н НОМЕР_2 з напівпричепом GFOLLNNER д/н НОМЕР_3 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунків: від 19.06.2016 р. до Акту №0000290, до Акту №0000291, до Акту №0000329 та скасування приписів від 04.08.2016 р. №000634, №000633, №000635 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт, -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Одеській області про визнання недійсними рузультатів габаритно-вагового контролю на а/д "Київ-Одеса" км 451+000 транспортних засобів марки ДАФ ВЕ3600ВК з напівпричепом МАЗ 975830-3012 д/н НОМЕР_1, МАН ВЕ0900ВО з напівпричепом GRAAFF WA-18 д/н НОМЕР_10, МАН д/н НОМЕР_2 з напівпричепом GFOLLNNER д/н НОМЕР_3.

06 вересня 2016 року позивачем було надано уточнену позовну заяву, у відповідності до якої позивач просив суд визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 19.06.2016 р. на а/д "Київ-Одеса" км 451+000 транспортних засобів марки ДАФ ВЕ3600ВК з напівпричепом МАЗ 975830-3012 д/н НОМЕР_1, МАН ВЕ0900ВО з напівпричепом GRAAFF WA-18 д/н НОМЕР_10, МАН д/н НОМЕР_2 з напівпричепом GFOLLNNER д/н НОМЕР_3 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунків: від 19.06.2016 р. до Акту №0000290, до Акту №0000291, до Акту №0000329 та скасувати приписи від 04.08.2016 р. №000634, №000633, №000635 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, позивачем було подано клопотання про заміну відповідача у справі Управління Укртрансбезпеки у Одеській області належним відповідачем - Державною службою України з безпеки на транспорті.

Ухвалою від 15.09.2016 року суд замінив відповідача у справі Управління Укртрансбезпеки у Одеській області належним відповідачем - Державною службою України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що під час рейдової перевірки транспортні засоби вибули з його фактичного користування, що унеможливлює визначення йому плати за проїзд (як перевізнику) в разі перевищення нормативів вагових параметрів транспортного засобу, що перевозить вантаж.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що рейдова перевірка транспортних засобів, номінальним власником яких є позивач, а також оформлення її результатів та результатів габаритно-вагового контролю, були проведені в межах чинного законодавства України, а позивач повинен відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт як власник транспортних засобів, який вважається перевізником.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, неодноразово подавав клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.06.2016 р. на а/д М-05 «Київ-Одеса» км 450+500 працівниками Управління Укртрансінспекції у Одеській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів марки ДАФ ВЕ3600ВК, МАН ВЕ0990ВО, МАН ВЕ1600ВО, під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів шляхом зважування.

За результатами габаритно-вагового контролю автомобіля НОМЕР_4 з причепом марки Г ФОЛННЕР, моделі АБЛ 3/24, реєстраційний номер НОМЕР_5 працівниками відповідача на підставі чеку зважування №11284 від 18.06.2016р. складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.06.2016р., а також Акт № 0000290 від 18.06.2016р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (надалі - Акт). Окрім того, працівниками Управління Укртрансінспекції у Одеській області до Акта складений Розрахунок б/н від 18.06.2016р., яким позивачу, як зареєстрованому власнику транспортного засобу (якого відповідач вважає перевізником) визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 6442, 35 євро.

За результатами габаритно-вагового контролю автомобіля НОМЕР_6 з причепом марки Г РААФФ, моделі ВА-18, реєстраційний номер НОМЕР_7 працівниками відповідача на підставі чеку зважування №11285 від 18.06.2016р. складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.06.2016р., а також Акт № 0000291 від 19.06.2016р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (надалі - Акт). Окрім того, працівниками Управління Укртрансінспекції у Одеській області до Акта складений Розрахунок б/н від 19.06.2016р., яким позивачу, як зареєстрованому власнику транспортного засобу (якого відповідач вважає перевізником) визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 7567, 75 євро.

За результатами габаритно-вагового контролю автомобіля НОМЕР_8 з причепом марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9 працівниками відповідача на підставі чеку зважування №11281 від 18.06.2016р. складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.06.2016р., а також Акт № 0000328 від 19.06.2016р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (надалі - Акт). Окрім того, працівниками Управління Укртрансінспекції у Одеській області до Акта складений Розрахунок б/н від 19.06.2016р., яким позивачу, як зареєстрованому власнику транспортного засобу (якого відповідач вважає перевізником) визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 16 454, 79 євро.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п.14 зазначеного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з ч.4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Таким чином, з системного аналізу вказаних норм законів, суд прийшов до висновку, що відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього згідно з п.1.10 Розділу 1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому, Додатком 7 до зазначених Правил затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов'язковою для заповнення графою визначено автомобільного перевізника.

Судом встановлено, що згідно товарно-транспортних накладних - серії 12ААЕ №071055 від 17.06.2016р. в графі автомобільний перевізник зазначено ЧП «Гонцовский», серії 12ААЕ №071056 від 17.06.2016р. в графі автомобільний перевізник зазначено ЧП «Гонцовский», серії 12ААЕ №071057 від 17.06.2016р. в графі автомобільний перевізник зазначено ЧП «Вест», якими оформлено перевезення вантажу та які були отримані працівниками відповідача під час перевірки.

Також, під час розгляду справи суд встановив, що відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю "САН", який є вантажовідправником згідно товарно-транспортних накладних серії 12ААЕ №071055 від 17.06.2016р., серії 12ААЕ №071056 від 17.06.2016р., серії 12ААЕ №071057 від 17.06.2016р., договірних відносин з приводу перевезень вантажів у червні 2016 року у товариства з обмеженою відповідальністю "САН" з позивачем немає. В той же час, перевізником вантажів згідно товарно-транспортних накладних серії 12ААЕ №071055 від 17.06.2016р., серії 12ААЕ №071056 від 17.06.2016р., серії 12ААЕ №071057 від 17.06.2016р. на підставі договору перевезення №17/06 від 17.06.2016 року є ТОВ "Сантехжилстрой".

З листа ТОВ "Сантехжилстрой" від 25.10.2016 року вбачається, що саме ця юридична особа використовувала транспортні засоби позивача під час перевезення вантажу 17.06.2016 року згідно товарно-транспортних накладних серії 12ААЕ №071055 від 17.06.2016р., серії 12ААЕ №071056 від 17.06.2016р., серії 12ААЕ №071057 від 17.06.2016р. на підставі усної домовленості з водіями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, при цьому в товарно-транспортних накладних помилково зазначено в якості перевізників ПП "Гонцовський" та ПП "Вест".

Таким чином, з урахуванням зазначеного суд встановив, що під час перевезення вантажу 17.06.2016 року транспортні засоби позивача фактично використовувались іншою особою, в зв'язку із чим позивач не повинен нести відповідальність за результати господарської діяльності цієї особи.

Відповідач визначаючи позивачу плату за проїзд великовагових транспортних засобів керувався припущенням, що власник транспортних засобів одночасно є перевізником, не маючи при цьому на підтвердження зазначеної обставини належних та достовірних доказів.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1, як власник транспортного засобу вважається перевізником, суд вважає невмотивованими, оскільки як вже зазначалося вище згідно спеціального законодавства в сфері здійснення автомобільних вантажних перевезень, відповідальність за порушення правив недотримання вагових параметрів повинен нести саме перевізник, а не номінальний власних транспортного засобу.

В свою чергу, згідно з п. 31 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

Приймаючи до уваги висновки суду з приводу того, що дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю транспортних засобів та визначення суми плати за проїзд ОСОБА_1 є протиправними, то й приписи Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області від 04.08.2016 р. №000634, №000633, №000635 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, прийняті за результатами вказаних дій, належать до скасування.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Адже, згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 19.06.2016 р. на а/д "Київ-Одеса" км 451+000 транспортних засобів марки ДАФ ВЕ3600ВК з напівпричепом МАЗ 975830-3012 д/н НОМЕР_1, МАН ВЕ0900ВО з напівпричепом GRAAFF WA-18 д/н НОМЕР_10, МАН д/н НОМЕР_2 з напівпричепом GFOLLNNER д/н НОМЕР_3 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунків: від 19.06.2016 р. до Акту №0000290, до Акту №0000291, до Акту №0000329, та скасування приписів від 04.08.2016 р. №000634, №000633, №000635 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 19.06.2016 р. на а/д "Київ-Одеса" км 451+000 транспортних засобів марки ДАФ ВЕ3600ВК з напівпричепом МАЗ 975830-3012 д/н НОМЕР_1, МАН ВЕ0900ВО з напівпричепом GRAAFF WA-18 д/н НОМЕР_10, МАН д/н НОМЕР_2 з напівпричепом GFOLLNNER д/н НОМЕР_3 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунків: від 19.06.2016 р. до Акту №0000290, до Акту №0000291, до Акту №0000329 та скасування приписів від 04.08.2016 р. №000634, №000633, №000635 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки у Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 19.06.2016 р. на а/д "Київ-Одеса" км 451+000 транспортних засобів марки ДАФ ВЕ3600ВК з напівпричепом МАЗ 975830-3012 д/н НОМЕР_1, МАН ВЕ0900ВО з напівпричепом GRAAFF WA-18 д/н НОМЕР_10, МАН д/н НОМЕР_2 з напівпричепом GFOLLNNER д/н НОМЕР_3 та визначення ОСОБА_1 суми плати за проїзд, згідно розрахунків: від 19.06.2016 р. до Акту №0000290, до Акту №0000291, до Акту №0000329.

Скасувати приписи Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 04.08.2016 р. №000634, №000633, №000635, винесені відносно ФОП ОСОБА_1, щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 551,21 грн., сплачений за квитанцією № 0.0.592695901.1 від 29.07.2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя Г.В. Лебедєва

судді Т.О. Гордієнко

Є.В. Марич