Постанова № 63038162, 16.11.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2016 Справа №607/12554/16-а

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Крупи О.А,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Легкого В.М.,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Управління освіти і науки Тернопільської міської ради, про призначення та виплату грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у листопаді 2016 року пред'явила до суду адміністративний позов до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа - Управління освіти і науки Тернопільської міської ради, про зобов'язання відповідача призначити та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Обґрунтовує позов тим, що при призначенні пенсії відповідач відмовив їй у виплаті цієї допомоги, безпідставно не зарахувавши до страхового стажу період роботи з протягом 1981 - 1994 років на посаді вчителя початкових класів середньої школи № 11 м. Тернополя. Оскільки, з урахуванням зазначеного періоду, її стаж становить більше 35 років, на день досягнення пенсійного віку вона працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то згідно з вимогами п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона має право на отримання зазначеної грошової допомоги.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з викладених у позовній заяві мотивів та просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав. Пояснив, що період роботи протягом 1981 - 1994 років не зарахований до страхового стажу ОСОБА_1, який дає право на допомогу відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в особових рахунках про нарахування їй заробітної плати за вказаний період її посада зазначена «класовод», яка не дає права на пенсію за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року, а тому підстав для виплати позивачу грошової допомоги в розмірі її десяти місячних пенсій немає.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що відповідач безпідставно відмовляє позивачу у виплаті зазначеної допомоги, оскільки в період 1981 - 1994 років вона працювала на посаді вчителя початкових класів, що підтверджується записами у трудовій книжці і наказами. Ця посада дає право на пенсію за вислугу років і виплату допомоги. А посилання відповідача на особові рахунки про нарахування заробітної плати, в яких посада ОСОБА_1 зазначена «класовод», є безпідставними, оскільки саме трудова книжка є документом, який підтверджує трудовий стаж особи.

Суд, заслухавши пояснення, представників сторін та третьої особи, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини:

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Тернополі, яка призначена їй з 28 липня 2016 року .

Як слідує з трудової книжки позивача, з 20 серпня 1980 року до 15 вересня 1981 року вона працювала на посаді вчителя початкових класів середньої школи № 16 м. Тернополя, з 15 вересня 1981 року по даний час - на посаді вчителя початкових класів середньої школи № 11 м. Тернополя.

Згідно з наказом по Тернопільському міському відділу освіти № 634-к від 15 вересня 1981 року ОСОБА_1 переведено з посади вчителя початкових класів середньої школи № 16 м. Тернополя на таку ж посаду в середню школу № 11 м. Тернополя.

Відповідно до наказу по Тернопільській середній школі № 11 № 155 від 15 вересня 1981 року ОСОБА_1 призначено вчителем початкових класів у зв'язку з переведенням з середньої школи № 16 м. Тернополя.

Згідно з довідкою № 50-д від 07 листопада 2016 року, виданою Управлінням освіти і науки Тернопільської міської ради, ОСОБА_1 працює на посаді вчителя початкових класів Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11.

Звернувшись до відповідача з заявою про призначення пенсії та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, ОСОБА_1 отримала лист № 438/Л-11, 448/Л-11 від 18 жовтня 2016 року про відмову в здійсненні виплати такої грошової допомоги.

Зазначений лист обґрунтований тим, що період роботи протягом 1981 - 1994 років не зарахований до страхового стажу ОСОБА_1, який дає право на допомогу відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в особових рахунках про нарахування їй заробітної плати за вказаний період її посада зазначена «класовод», яка не дає права на пенсію за вислугу років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року.

За приписами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, згідно п. «е», працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який передбачає, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, до таких закладів та установ належать, серед інших, - загальноосвітні навчальні заклади, та до переліку посад входить, у тому числі, й посада вчителя.

З матеріалів справи та пояснень представника відповідача в судовому засіданні слідує, що єдиною підставою відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 допомоги є те, що в особових рахунках про нарахування їй заробітної плати за період 1981 - 1994 років її посада зазначена «класовод», яка не входить до зазначеного переліку.

Однак, як зазначалося, згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що протягом усієї її трудової діяльності з 1980 року і по даний час вона працює на посаді вчителя початкових класів.

Зазначене підтверджується також і іншими зібраними у справі доказами, в тому числі наказами № 634-к та 155 від 15 вересня 1981 року, довідкою № 50-д від 07 листопада 2016 року.

Документом, який підтверджує стаж особи, у тому числі періоди роботи, місце роботи та посаду, є трудова книжка.

Відомості (особові рахунки) про нарахування заробітної плати не є такими документами і від зазначення в них посади ОСОБА_1 як «класовод» не може бути поставлено в залежність право позивача на отримання допомоги, на яку вона, працюючи на посаді вчителя початкових класів з 1980 року по даний час, що підтверджено достатніми належними і допустимими доказами у справі, має право відповідно до вимог закону.

У відповідача не було підстав відмовляти у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 зазначеної допомоги, оскільки нею пред'явлено відповідачу трудову книжку, якою підтверджено необхідний стаж на посаді, яка входить до Переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 64, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади та їх посадовими особами.

Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно приводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Оцінивши обставини справи, проаналізувавши вищевикладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії. Крім цього, слід визнати відмову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у призначенні та виплаті позивачу зазначеної допомоги протиправною, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, про захист яких вона просить, та узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, Постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 71, 159-163, 167, 186, ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати відмову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій - протиправною.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя