Ухвала суду № 63035724, 24.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29.09.2016 у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа: ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.09.2016 скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа: ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представником скаржника подано апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Так, представник ПАТ «Родовід Банк» вказує на те, що про порушення своїх прав ПАТ «Родовід Банк» дізналось після отримання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження 13.05.2016, а тому строк для подання скарги на дії державного виконавця мав відраховуватись саме від дати отримання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Таким чином, враховуючи вищевикладене представник скаржника вважає, що строк ними пропущено не було, у зв'язку з чим просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник ПАТ «Родовід Банк» в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила ухвалу суду скасувати.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Представник Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Справа 756/7944/13-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/14029/2016Головуючий у суді першої інстанції: Камбулов Д.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення заяви без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що представником стягувача 01.04.2016 до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві подано заяву про відкриття виконавчого провадження та прийняття до виконання виконавчого листа № 2/756/3311/13, виданого 20.05.2014 Оболонським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» у сумі 6125, 74 доларів США., та 29671, 58 грн. (а.с. 141).

13.05.2016 уповноваженою особою ПАТ «Родовід Банк» отримано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження № 50730219 від 06.04.2016, оскільки Банком було пропущено строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

23.05.2016 представником ПАТ «Родовід Банк» до Оболонського районного суду м. Києва подано скаргу на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, в якій заявник просив суд визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Гусєвої Я.А. при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 50730219 від 06.04.2016, скасувати оскаржувану постанову, та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва від 20.04.2014 виданого на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.11.2013 у справі № 2/756/3311/13.

Постановляючи ухвалу про залишення скарги на дії державного виконавця без розгляду, суд першої інстанції керуючись положеннями ст. 72 ЦПК України виходив з того, що заявник звернувся із вказаною скаргою до суду першої інстанції після закінчення визначеного процесуального строку, встановленого ч. 4 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» для оскарження дій державного виконавця.

Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з положеннями ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Стаття 72 ЦПК України визначає, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент виникнення вказаних правовідносин, постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Так, при постановлені оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що представник скаржника, 01.04.2016 подав до відділу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, а тому вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Таким чином суд першої інстанції вважав скаржника обізнаним про ймовірність порушення своїх прав з початку квітня 2016 року.

Проте погодитись із вказаними висновком суду першої колегія суддів не вважає за можливе виходячи з наступного.

Твердження суду про те, що скаржник є обізнаним про ймовірність порушення своїх прав саме з початку квітня 2016 року є нічим іншим, як припущенням, на якому не може ґрунтуватися судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що про порушення своїх прав ПАТ «Родовід Банк» дізналося лише після отримання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження 13.05.2016, а тому строки на подачу скарги на дії державного виконавця мають відраховуватись саме з цієї дати, що відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та положенням ст. 385 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-315, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29.09.2016 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: