Ухвала суду № 63035685, 21.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

з участю секретаря Сергути Г.О.

прокурора Мазур О.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Зузака С.О. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави у розмірі 800 мінімальних заробітних плат, що становить 1 102 400, 00 грн., відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Києва, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскілки жодний з більш м'яких запобіжний заходів не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наявним ризикам.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурор про застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на необґрунтованість підозри, оскільки вважає, що матеріали провадження не містять належних доказів, які б давали підстави стверджувати про ймовірну причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому органами досудового розслідування кримінального правопорушення. Також, на думку захисника, прокурором не надано жодних доказів і на підтвердження існування заявлених ризиків та того, що запобігти їм в змозі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Саме клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апелянт вважає таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки на його думку в ньому не зазначено обставини, які безпосередньо вказують на існування ризиків.

Також, апелянт вважає, що слідчий суддя не врахував належним чином і даних про особу підозрюваного, а саме те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений та у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Крім того, не погоджується захисник і з розміром застави, вважаючи, що слідчим суддею при його визначенні було порушено вимоги ст. 182 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, вважаючи увалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судової справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим суддею вказаних вимог закону дотримано та обґрунтовано прийнято рішення про необхідність застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, під час розгляду клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчим суддею встановлено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, яке інкримінується останньому органами досудового розслідування, наявність існування ризиків у його поведінці, що вказує на неможливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.

Також, у відповідності з вимогами чинного законодавства слідчим суддею були враховані і дані про особу підозрюваного, в тому числі і ті на якій в своїй апеляційній скарзі посилається захисник. Крім того, слід зазначити, що вони не зменшують наявних ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни підозрюваному запобіжного заходу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та надані матеріали, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, розмір покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані, про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, соціальні зв'язки, наявність утриманців, місця проживання та спосіб життя взагалі, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку з приводу того, що запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуального поведінку підозрюваного можливо застосувавши відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та з огляду на вимоги ст. 183 КПК України визначив заставу.

Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності обґрунтованої підозри його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Що стосується посилань захисника на те, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження існування заявлених ризиків, а також з приводу того, що зміст клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, то вони є безпідставними, оскільки клопотання слідчого складено у відповідності до вимог ст. 184 КПК України, а саме має короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, правову кваліфікацію діяння, виклад обставин, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28,ч. 4 ст. 190 КК України, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, посилання на ризики з викладенням обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про їх наявність, обґрунтування неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. На обґрунтування доводів клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором надані матеріали, які містять достатньо доказів того, що заявлені ним ризики існують і запобігти їм в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Також, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_2 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3ч. 5 ст. 182 КПК України.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а тому не вбачає підстав для її скасування, а відтак апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 184, 193, 194, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Зузака С.О. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави у розмірі 800 мінімальних заробітних плат, що становить 1102400, 00 грн., відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/3767/2016 Категорія ст. 183 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Васильєва Н.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Присяжнюк О.Б.