Ухвала суду № 63035250, 24.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5256/16 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/6815/16 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Куцик І.Б.

з участю представника позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4, представника ОСОБА_5-ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, АТ "ОТП Банк", ОСОБА_8, ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів іпотеки та витребування квартир,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2016 року в задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовлено.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку через свого представника ОСОБА_4 оскаржив позивач - ОСОБА_3. Вважає ухвалу незаконною, оскільки враховуючи предмет спору, реальною можливістю для захисту своїх прав може бути гарантована лише шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_1 до завершення судового розгляду справи. В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_5.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з тих обставин, що позивач ні до позовної заяви, ні до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 має намір відчужити квартири АДРЕСА_1.

Проте, з таким висновком суду повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ч.3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, які допускаються на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суд з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_4 - представник позивача, зазначив, що предметом спору є квартири АДРЕСА_1, якими незаконним способом розпорядилася її тітка ОСОБА_7 через підставну особу - ОСОБА_8, в зв"язку з чим в подальшому згадані квартири незаконно вибули із власності позивача по справі - ОСОБА_3. Заявник ствердив, що за таких обстави, існує реальна загроза, що до закінчення розгляду даної справи Галицьким районним судом міста Львова та ухвалення рушення по суті, новий власник квартир, відповідач - ОСОБА_5 зможе їх відчужити, чим унеможливиться виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є договора іпотеки на вищезгадані квартири.

Беручи до уваги доводи позовної заяви, заяви про забезпечення позову, а також висновок експертизи №4/23 від 03.02.2016 року, яким встановлено, що рукописний текст та підпис від імені позивача - ОСОБА_3 в графі "підпис" другого примірника довіреності від 27.11.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального Джурик Маріанною Юріївною за реєстровим №3054, виконані відповідачем - ОСОБА_7 та висновок №1786 повторної комісійної криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів по кримінальному провадженню №12913150080003547 від 15 червня 2016 року, з якого слідує, що підпис від імені позивача - ОСОБА_3 розташований в графі "підпис" в другому примірнику довіреності від 27.11.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Джурик М.Ю. за реєстровим №3054, згідно якої ОСОБА_3 доручила ОСОБА_8 бути її представником щодо управління та розпорядження квартирами АДРЕСА_1, виконано відповідачем - ОСОБА_7, беззаперечно встановлено, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Більше того, в той час як законність і обгрунтованість оскаржуваної ухвали перевірялася в суді апеляційної інстанції, відповідач - ОСОБА_5 відчужила вищезгадані квартири 09 листопада 2016 року іншій особі.

Слід зазначити, що на підставі ст. 33 ЦПК України, позивач вправі заявити клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідачів.

Враховуючи викладене, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, до розгляду справи по суті, під час якого суд встановлюватиме наявність чи відсутність обставин, якими позивач обґрунтовує позов та характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартири АДРЕСА_1 є належним заходом, оскільки такий унеможливити відчуження спірних квартир.

Таким чином колегія суддів вважає, що ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2016 року неможна визнати законною та обґрунтованою, внаслідок чого вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву представника позивача - ОСОБА_4 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на квартири АДРЕСА_1.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк