Ухвала суду № 63035238, 25.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/807/16-к Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.

Провадження № 11-кп/783/823/16 Доповідач: Головатий В. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів - Белени А.В., Гончарук Л. Я.,

при секретарі - Щербаю В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Дердзяка П. І. на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2016 року у кримінальному провадженні, внесеного у ЄРДР за № 12015140290001381 від 18.11.2015 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самбора Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 115 КК України,

з участю прокурора Яворського С. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_4,

встановила:

цим вироком обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 115 КК України і призначено йому покарання:

- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк дев'ять років.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_1 залишено попередній - тримання особи під вартою, продовжено строк на шістдесят днів до 31 липня 2016 року включно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 постановлено обчислювати з часу його затримання з 03.02.2016 року та із зарахуванням строку попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що у вечірній час 17.11.2015 року в АДРЕСА_1 у приміщенні власного будинку, де він спільно проживав разом із своєю матір'ю ОСОБА_5, під час конфлікту на сімейно-побутовому ґрунті, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, наніс їй удари по обличчі та руках, спричинивши потерпілій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Окрім цього ОСОБА_1 03.02.2016 року в 04:00 год. в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту на сімейно-побутовому ґрунті, маючи умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, заподіяв останній перелом правого рогу під'язикової кістки, множинні двобічні переломи ребер по різних анатомічних лініях, множинні синці і садна тіла, які ускладнилися механічною асфіксією та гострою дихальною недостатністю, та призвели до швидкого настання смерті, - обвинувачений вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати, мотивуючи це тим, що він не винен у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а органом досудового розслідування та судом першої інстанції не здобуто жодних доказів його вини. Вважає справу сфабрикованою з метою заволодіння його будинком.

Захисник обвинуваченого у своїй апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати, а ОСОБА_1 виправдати у зв'язку з неповнотою судового розгляду. Вказує на те, що жодних очевидців вчинення злочинів ОСОБА_1 не було. Крім того, покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив захиснику у клопотанні про призначення судово-медичної експертизи, а висновки експертиз, на які суд посилається у вироку не доводять вини ОСОБА_1

Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку, яка перебувала у безпорадному стані. Крім того, ОСОБА_1 не визнав вини у вчиненому та не розкаявся.

Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора та потерпілої, які підтримали апеляційну скаргу прокурора та заперечили проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали судового провадження № 452/807/16-к, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності, покликання захисника та обвинуваченого про те, що останній не вчиняв вказаних злочинів, а наявні у справі докази не підтверджують вчинення інкримінованих злочинів, оскільки такі спростовується зібраними та перевіреними у суді першої інстанції доказами, а саме:

-показаннями потерпілої ОСОБА_6, котра під час судового розгляду підтримала обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у нанесенні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я його матері ОСОБА_5 Ствердила, що покійна ОСОБА_5 останній кілька місяців постійно лежала в ліжку та не могла пересуватись. Зі сторонніх осіб до будинку ніхто не приходив, а тому, виявивши 17.11.2015 р. побитою матір, запідозрила у цьому ОСОБА_1, який постійно проживав з нею. Стосовно вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, потерпіла вказала, що 03.02.2016 року, близько 10:00 год. вона приїхала додому по АДРЕСА_1, де виявила кров на міжкімнатних дверях, на стіні. Матір лежала на підлозі. Крісел, якими вона обклала у ніч напередодні ліжко, не було. Лице матері було синім. На голові та тілі матері були синці, котрих напередодні увечері не було, окрім подряпини на обличчі. У свою чергу її брат ОСОБА_1 пояснив, що матір у коридорі впала, хоча самостійно останній місяць ОСОБА_5 не пересувалась, останніх чотири місяці не орієнтувалася в часі та не впізнавала людей;

-показаннями свідка ОСОБА_7, котрий безпосередньо суду дав показання аналогічні показанням потерпілої;

-свідок ОСОБА_8, надав суду показання про те, що покійна скаржилась йому про побиття невідомим мужчиною;

-показаннями свідка ОСОБА_9, котра вказала, що є внучкою покійної та здійснювала догляд за ОСОБА_5 17.11.2015 р. зі слів батька ОСОБА_7 довідалася, що обвинувачений побив бабусю про що написала заяву у поліцію. Із листопада 2015 року ОСОБА_5 практично не ходила самостійно, а з 2016 році її стан здоров'я значно погіршився, і вона постійно лежала у ліжку. Стосовно епізоду обвинувачення про нанесення їй легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, вказала, що ОСОБА_5 розповідала їй, що якісь чоловіки приходили та побили її;

- даними протоколу огляду місця події від 03.02.2016 року; протоколу огляду трупа (а.с. 98-108, 31-32); проколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього (а. с. 172-178);

-даними висновку експерта №316/15 від 19.11.2015 р.у, яким встановлено у ОСОБА_5, 1933 р. н. струс головного мозку, синець на правій половині обличчя від скроневої ділянки до тіла нижньої щелепи, на фоні якого садно, синець в лівій скроневій ділянці, який опускається на щоку до кута рота, синці в лівій і правій орбітальних ділянках, які займають верхні і нижні повіки, синець на передній поверхні грудної клітки в проекції лівого грудинно-ключичного суглобу, синець на тильній поверхні правої кисті, синець в ділянці променево-запясного суглобу, які утворилися від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові та потерпілою і за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (а. с. 220-221);

-з висновку судово-медичної експертизи №14/16 від 03.03.2016 р., вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 виявлено: перелом правого рогу під'язикової кістки, крововиливи в м'язи шиї та корінь язика з ознаками при життєвості, переломи ребер: справа перелом 2,3,4,5 ребер по середньо-ключичній лінії та 5,6,7,8,9 ребер по білягрудинній лінії, зліва 2-10 ребер по середньо-ключичній лінії та 5,6,7 ребер по лопатковій лінії, синець на лобній ділянці, орбітальних, які займають верхні і нижні повіки, крововиливи в білкові оболонки обох очей, біля зовнішнього кута лівої очної щілини садно, масивний синець, який починається в лівій величній ділянці і простягається до підщелепної ділянки, синець в лівій тім'яній ділянці, рвана рана на лівій вушній раковині, синець в правій скроневій ділянці, синець на правій щоці, з переходом на верхню губу, масивний синець на носі, садно на лівій боковій поверхні носа, три садна на верхній губі, синець на підборідді, синець в ділянці правого грудинно-ключичного суглобу, синець в ділянці грудини в верхній частині, синець на боковій поверхні грудної клітки зліва на рівні соска, синець на правій молочній залозі від соска вниз, садно в ділянці реберної дуги справа по середньо-ключичній лінії, синець на правому плечовому суглобі на фоні якого садно, синець на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, синець на передній поверхні правого плеча в середній третині, синець на зовнішній поверхні правого ліктьового суглобу, синець на внутрішній поверхні суглобу, синець на зовнішній поверхні правого передпліччя в верхній третині, синець на нижній третині, синець на тильній поверхні правої кисті, синець на зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, синець на передній поверхні лівого плеча в середній третині, який опускається до верхньої третини передпліччя, два садна на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, на фоні синці, синець на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, синець на лівому передпліччі в середній третині, садно в нижній третині, синець на тильній поверхні лівої кисті, на фоні якого садно, синець в ділянці крила лівого клубової кістки, синець на передній поверхні лівого стегна в середній третині, синець на зовнішній поверхні в середній третині, синець на передній поверхні лівого колінного суглобу, синець на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, синець в ділянці правого кульшового суглобу, синець на передній поверхні правого стегна в середній третині, синець на зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, синець на передній поверхні правого колінного суглобу на фоні якого садно, які утворились від дії тупих предметів, незадовго до настання смерті і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень у живих осіб. Смерть ОСОБА_5 наступила внаслідок тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалась переломом правого великого рогу під'язикової кістки, множинними двобічними переломами ребер по різних анатомічних лініях, множинними синцями і саднами тіла і ускладнилась механічною асфіксією та гострою дихальною недостатністю та призвело до швидкого настання смерті.Враховуючи на характер та локалізацію ушкоджень на тілі потерпілої можна стверджувати, що травмуючий предмет контактував з тілом не менше 46 разів. Враховуючи характер, локалізацію та механізм утворення тілесних ушкоджень на тілі потерпілої, можна стверджувати, що вони не характерні для утворення при падінні з драбини на дерев'яну підлогу та при падінні з дивана на дерев'яну підлогу.(а. с. 111-120);

-показаннями експерта ОСОБА_10, який безпосередньо в суді першої інстанції підтримав обидва судово-медичні висновки як щодо потерпілої ОСОБА_5, так і судово-медичний висновок стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_1 Ствердив, що під'язикова кістка людини від падіння з висоти не може зламатись. Смерть потерпілої наступила через дихальну недостатність внаслідок переломів більше 20 ребер і в даному випадку перелому під'язикової кістки. Стосовно обвинуваченого зазначив, що захворювання рук в останнього не могло вплинути на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій через його власну біль, оскільки через вживання алкоголю він його міг не відчувати.

Колегія суддів вважає, що покликаючись на вказані докази, суд першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов до правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь, а відтак твердження обвинуваченого про те, що він не вчиняв вбивства ОСОБА_5, з метою заволодіння його будинку справу сфабриковано, а тілесні ушкодження на її тілі були спричинені внаслідок падіння з ліжка, є безпідставними .

Крім того, колегія суддів вважає, що твердження прокурора про невідповідність призначеного покарання обвинуваченому ступеню тяжкості та його особі внаслідок м'якості, оскільки суд не врахував вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку, яка перебувала у безпорадному стані, є безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Колегією суддів встановлено, що призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів; особу винного, його характеристику, те, що він на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Самбірської ЦРП не перебуває; є інвалідом третьої групи; за місцем проживання характеризується позитивно, обставини вчинення злочину, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, обставин, що пом'якшують покарання судом першої інстанції не встановлено.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання на підставі ст. 65 КК України у межах встановлених у санкції статті, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому підстави для скасування вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2016 року та призначення обвинуваченому суворішого покарання відсутні.

Істотних порушень вимог КПК, які б давали підстави для скасування чи зміни вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2016 року відносно ОСОБА_1, колегіє суддів не встановлено, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

у задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівської області Дердзяка П. І. відмовити.

Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01.06.2016 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 03 лютого 2016 року до вступу вироку в законну силу, тобто по 25 листопада 2016 р. включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - протягом трьох місяців з моменту отримання копії ухвали.

Судді:

Головатий В. Я. Белена А.В. Гончарук Л. Я.