Рішення № 63035221, 21.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2274/16 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 22-ц/783/5843/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. О.

Категорія: 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Павлишина О.Ф., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представника Українського державного підприємства поштового

звязку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» -

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 серпня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про скасування наказу Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 01 вересня 2015 року № 261 «Про введення в дію структури управління».

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову ОСОБА_2 до Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про скасування наказу відмовлено.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що згідно з наказом Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» №261 від 01.09.2015 року «Про введення в дію структури управління», який оскаржується позивачем, з 01.01.2015 року введено в дію структуру управління Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», затверджену наказом Львівської дирекції від 20.08.2015 року №241 «Про затвердження структури»; з 01.01.2016 року створено на базі юридичного відділу в штатному розписі головної структурної одиниці Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» відділ претензійно-позовної роботи з посадами: начальника відділу з посадовим окладом 4370 грн., провідного юрисконсульта з посадовим окладом 3385 грн., юрисконсульта, дві одиниці з посадовим окладом 1693 грн., наказано попередити працівників юридичного відділу про зміну істотних умов праці в частині зміни назви посад, посадових обовязків та посадових окладів. Наказом №613/К від 22.12.2015 року позивачу змінено істотні умови праці, а саме: змінено назву відділу на відділ претензійно-позовної роботи, назву посади на юрисконсульт та встановлено посадовий оклад 1693,00 грн. Апелянт вважає, що жодних змін в організації виробництва і праці, як у Львівській дирекції, так і в УДППЗ «Укрпошта», в цілому не відбулося, відповідних доказів відповідачем не надано, а відтак у зв»язку із запровадженням нового розміру заробітної плати для позивачки, нібито через зміну істотних умов її праці, відбулася зміна її посади та кваліфікації, а також підрозділу у якому вона працювала, що є неможливим в силу імперативних приписів ст. 32 КЗпП України. Новий розмір заробітної плати позивачки також не відповідає мінімальним гарантіям, запровадженим діючим на підприємстві колективним договором для працівників відповідної кваліфікації. На думку апелянта оскаржуваний наказ порушує трудові права ОСОБА_2, оскільки такий призвів до зміни істотних умов праці, а саме, до зменшення розміру заробітної плати. З вищенаведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника відповідача ОСОБА_4 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених ними вимог. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ видано в межах компетенції директора ЛД УДППЗ "Укрпошта", цим наказом права позивачки не порушуються, він є не кадровим (з особового складу).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

В абз. 3 п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розяснено про те, що згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці. Обовязок доведення наявності змін в організації виробництва і праці покладено на роботодавця.

Саме до такого розуміння цієї норми зводяться правові висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 4 липня 2012 року у справі № 6-59цс12 та від 23 березня 2016 року справі № 6-2748цс15, які відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обовязковими для усіх судів України.

Зміною істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці визнається раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо (абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").

Відповідно до ч. 4 ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно із ст. 103 цього Кодексу про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

При цьому передбачені цими нормами закону право власника або уповноваженого ним органу на введення нових або зміну існуючих умов оплати праці, зокрема, в бік їх погіршення є можливим, як за умови дотримання правил ч. 3 ст. 32 КЗпП України, так і при умові, що вони є не нижчими, за умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Судом встановлено, що позивачка, починаючи з 12 травня 2014 року працює у ЛД УДППЗ "Укрпошта", спочатку на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу.

20 серпня 2015 року винесено наказ № 241 "Про затвердження структури", згідно якого внесено з 01 вересня 2015 року такі зміни до структури управління ЛД УДППЗ "Укрпошта": виведено із структури юридичний відділ та введено відділ претензійно-позовної роботи. Наказано затвердити структуру управління ЛД УДППЗ "Укрпошта" з врахуванням п.1 даного наказу та вирішено подати її на погодження в УДППЗ "Укрпошта".

Як убачається з преамбули цього наказу, його видача обумовлена метою забезпечення ефективної претензійно-позовної роботи, представництва інтересів філіалу в суді, арбітражі, а також в інших державних, громадських організаціях у процесі розгляду правових питань.

01 вересня 2016 року ЛД УДППЗ "Укрпошта" в.о. директора Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_5 видано наказ № 261 "Про введення в дію структури управління", яким наказано ввести з 01 січня 2016 року в дію структуру управління ЛД УДППЗ "Укрпошта", затверджену наказом від 20 серпня 2015 року № 241 "Про затвердження структури" та погоджену генеральним директором УДППЗ "Укрпошта" 28 серпня 2015 року; з 01 січня 2016 року створити на базі юридичного відділу в штатному розписі головної структурної одиниці Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" відділ претензійно-позовної роботи з посадами: начальника відділу з посадовим окладом 4 370 грн., провідного юрисконсульта з посадовим окладом 3 385 грн., юрисконсульта, дві одиниці з посадовим окладом 1 693 грн; наказано попередити працівників юридичного відділу про зміну істотних умов праці в частині зміни назви посад, посадових обов'язків та посадових окладів.

Оскільки ОСОБА_2, на день видачі оспорюваного нею наказу, працювала на посаді юрисконсульта юридичного відділу, висновок суду першої інстанції про те, що наказ № 261 "Про введення в дію структури управління" від 01.09.2015 року безпосередньо трудових прав ОСОБА_2 не стосується, є безпідставним, необґрунтованим та спростовується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог наказу № 261 від 01 вересня 2015 року, 21 жовтня 2015 року позивачці вручено персональне попередження, в якому адміністрація повідомляла їй про зміну істотних умов праці, а саме, про те, що з 01 січня 2016 року їй буде змінено назву відділу на відділ претензійно-позовної роботи, назву посади на юрисконсульт, а посадовий оклад позивачки буде становити 1 693 грн. Позивачці також розяснено, що у разі відмови від продовження роботи в нових умов, трудовий договір з нею буде припинений відповідно до п. 6 ст. 36 КЗпП України.

У звязку із отриманням згоди позивачки на продовження роботи на змінених умовах, 22 грудня 2015 року відповідачем видано наказ № 613/К "По особовому складу".

Відповідно до підпунктів 5.3.6., 5.3.7 та 5.3.9 пункту 5.3. Положення про Львівську дирекцію УДДПЗ "Укрпошта", затвердженого наказом генерального директора УДППЗ "Укрпошта" від 04 грудня 2006 року № 933 (в редакції, яка діяла на час видання оскаржуваного наказу), яке не досліджувалося судом першої інстанції, директор ЛД УДППЗ "Укрпошта"затверджує організаційну структуру апарату управління ЛД УДППЗ "Укрпошта" за погодженням із Підприємством, затверджує штатний розпис, положення про відділи та посадові інструкції працівників апарату управління. Відповідно до Галузевої угоди, Схеми посадових окладів (тарифних ставок), затвердженої Підприємством, Положення про оплату праці, колективного договору та в межах доведеного Підприємством фонду оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок і посадових окладів.

19 червня 2015 року директором ЛД УДППЗ "Укрпошта" було затверджено штатний розпис головної структурної одиниці, який введено в дію з 1 липня 2015 року, з якого убачається, що юридичний відділ є структурним підрозділом ЛД УДППЗ "Укрпошта" з наявністю у ньому чотирьох посад: начальник відділу ( на посаду призначений ОСОБА_6П.), провідний юрисконсульт ( на посаду призначений ОСОБА_4М.), провідний юрисконсульт ( на посаду призначена ОСОБА_7Б.), провідний юрисконсульт ( на посаду призначена ОСОБА_2А.). Передбачено посадовий оклад начальника відділу 4 370,00 грн., а провідного юрисконсульта 3 385,00 грн.

29 грудня 2015 року директором ЛД УДППЗ "Укрпошта" було затверджено штатний розпис головної структурної одиниці, який введено в дію з 1 січня 2016 року, з якого убачається, що в структурі передбачено відділ претензійно-позовної роботи, з наявністю у ньому чотирьох посад: начальник відділу ОСОБА_6, провідний юрисконсульт ОСОБА_4, юрисконсульт ОСОБА_7, юрисконсульт ОСОБА_2 Посадовий оклад начальника відділу 4 370,00 грн., провідного юрисконсульта 3 385,00 грн., а юрисконсульта 1 693,00 грн.

Положення про структурний підрозділ ЛД УДППЗ "Укрпошта" юридичний відділ затверджено керівництвом Львівської дирекції15 грудня 2013 року, а положення про функціональний структурний підрозділ відділ претензійно-позовної роботи ЛД УДППЗ "Укрпошта" затверджено 04 січня 2016 року.

Посадова інструкція юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи, на якій працює позивачка, затверджена 18 серпня 2016 року, а ознайомлена вона з нею 13 вересня 2016 року.

На підприємстві прийнято колективний договорів на 2011-2015 роки, додатком № 2 до якого є Положення про оплату праці працівників. До колективного договору у липні 2015 року внесено зміни, зокрема, в частині схеми посадових окладів, при мінімальному розмірі заробітної плати 1 378,00 грн., розмір посадового окладу юрисконсульта без категорії визначено в межах від 1 915,00 грн. до 2 770,00 грн.

В ході апеляційного розгляду безспірно встановлено, що відповідачем, всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів наявності у відповідача, зокрема, по Львівській дирекції, та в частині, що стосується юридичного відділу, змін в організації виробництва і праці, які надавали йому можливість змінити істотні умови праці працівників юридичного відділу, а саме змінити назву підрозділу, найменування посади та зменшити розмір посадового окладу, нижче від визначеного колективним договором.

На думку колегії суддів, зазначене в наказі від 20 серпня 2015 року № 241 "Про затвердження структури" те, що зміни до структури управління, вносяться з метою забезпечення ефективної претензійно-позовної, представництва інтересів філіалу у судах, державних і громадських організація в процесу розгляду правових питань, а також посилання на цю саму мету зміни структури в оскаржуваному наказі, яка полягала в утворенні на базі юридичного відділу в штатному розписі головної структурної одиниці Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» відділу претензійно позовної роботи, не свідчить про зміни в організації виробництва і праці, адже, як в Положенні про юридичний відділ, так і в Положенні про відділ претензійно-позовної роботи, до основних завдань цих підрозділів віднесено представництво інтересів підприємства в судах, а також в інших підприємства, установах і організаціях різних форм власності у процесі розгляду правових питань, та ведення претензійно-позовної роботи.

У звязку з вищенаведеним, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ був підставою для незаконної зміни позивачці істотних умови праці.

Як до виведення зі складу управління дирекції юридичного відділу, так і після того, як на його базі утворено відділ претензійно-позовної роботи, у структурі цього підрозділ існувало чотири посади, які обіймали одні і ті самі працівники. Наведене свідчить, що оспорюваний наказ напряму стосується трудових прав позивачки. А оскільки суд вирішує індивідуальні трудові спори, а іншими працівниками зміна істотних умов праці щодо них ними під сумнів не ставиться, колегія суддів вважає, що факти незаконності таких змін встановлено лише щодо позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою оспорюється наказ, який введено в дію з 1 січня 2016 року, а позовну заяву здано на пошту 31 березня 2016 року. Відтак, колегія суддів приходить до переконання, що позивачкою не пропущено строк звернення до суду за вирішенням трудового спору.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення:1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, оскаржуване рішення з наведених вище мотивів та на підставі проаналізованих вище норм матеріального закону, підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати наказ виконуючого обов»язки директора Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 01 вересня 2015 року № 261 «Про введення в дію структури управління».

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Павлишин О.Ф.

ОСОБА_8