Ухвала суду № 63035178, 28.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/272/16-к Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 11-кп/783/1070/16 Доповідач: Урдюк Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Урдюк Т.М.,

суддів: Голубицького С.С., Ревера В.В.,

секретаря Бориславського Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стрий, Львівської області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 серпня 2016 року відносно нього,

з участю прокурора Яворського С.,

адвоката Гошовської О.В.,

встановила:

цим вироком ОСОБА_1 визнано винним та призначено покарання за ч. 1 ст. 122 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання згідно вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 січня 2016 року із застосуванням ст. 72 КК України призначено остаточне покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахується з часу його затримання, тобто з 23 січня 2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Вирішено питання з цивільним позовом.

Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним за те, що 21.01.2016 року о 18.00 годині він, знаходячись в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_3 декілька ударів кулаками рук та ніг по голові, правій частині плеча та по тілу, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу довкола правого ока, поверхневої рани спинки носа, садна чола справа, клінічно струс головного мозку, рентгенологічно підтверджений закритий перелом правої ключиці, які відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.

Крім цього, ОСОБА_1 23.01.2016 року приблизно о 03.00 годині, перебуваючи в АДРЕСА_2, реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, шляхом відчинення вхідних дверей господарського сарайного приміщення, які зачинялися на металеву засувку, належного ОСОБА_4 та розташованого за адресою: АДРЕСА_2, проник у вказане приміщення, звідки умисно таємно викрав бичка великої рогатої худоби віком півроку вагою 112 кілограм вартістю 2604 гривні. В подальшому ОСОБА_1 завів бичка на територію домашнього господарства ОСОБА_5 в с. Добряни Стрийського району та здійснив його забій за допомогою ножа, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 2604 гривні.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що останній вважає вирок незаконним в частині призначеного покарання, зокрема вважає його занадто суворим. Просить суд зменшити строк відбування покарання на шість місяців, або ж із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, а також зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не взяв до уваги всі обставини, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття, допомога слідству в розкритті даного кримінального провадження, визнання вини у вчиненні злочинів, те, що він ні разу не змінював показання, а також те, що потерпілі не мають до нього жодних претензій та просили суворо не карати.

І хоч раніше він притягувався до кримінальної відповідальності, однак це, на його думку, не можна вважати рецидивом.

На його переконання, у даному провадженні наявні усі обставини для застосування до нього ст.69 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 та адвоката на підтримання поданої обвинуваченим апеляційної скарги, прокурора, який вважає її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та просить залишити його без змін, прослухавши звукозаписи на технічних носіях, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межахапеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

На переконання колегії суддів зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відповідаютьфактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами, які судом всебічно й повно досліджені, таким надана вірна оцінка, що ніким не оспорюється.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання місцевий суд достатньою мірою врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів, обставини, що пом'якшують покарання - сприяння у розкритті кримінального правопорушення, дані про особу винного, який не працює, не одружений, раніше неодноразово судимий, зокрема: 11.10.2005 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі, 26.04.2012 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст. 185, 71 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі, 05.04.2013 року Стрийським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, 12.03.2013 року Стрийським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185, 395, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, 27.01.2016 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст.125, ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі .

Оскільки покарання як захід примусу має на своїй меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення ним та іншими особами нових злочинів, при визначенні покарання обвинуваченому судом враховуються не лише наявність та кількість обставин, що обтяжують й пом'якшують покарання, а й ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, при цьому значну роль відіграють дані про особу обвинуваченого, його поведінку, наявність судимостей тощо.

Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово судимий, зокрема за злочини проти власності та злочини проти життя й здоров'я людини, характеризується як особа, яка схильна вчиняти кримінальні правопорушення, не зробив для себе відповідних висновків, на шлях виправлення не став, з огляду на це наявність таких обставин як щире каяття, допомога слідству в розкритті даного кримінального провадження, визнання вини у вчиненні злочинів, думка потерпілих, які просять суворо його не карати, - це обставини, які можуть впливати на визначення виду та розміру покарання, однак не є безумовними підставами для його пом'якшення і застосування ст.69 КК України.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дотримався приписів

статей 50, 65, 79, 72 КК, призначив ОСОБА_1 покарання у мінімальних межах санкцій кримінального закону, за якими його визнано винним. Призначене покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим унаслідок суворості у колегії суддів немає.

Твердження обвинуваченого про відсутність у нього рецидиву злочинів є безпідставними, оскільки в силу ст.34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Оскільки відповідно до частини першої статті 88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, то вчинення саме в цей період нового умисного злочину утворює з попереднім умисним злочином їх рецидив. Так, ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів проти власності і судимість за такими не погашена, відтак має місце рецидив злочинів.

Ураховуючи вищенаведене, оскаржений вирок в силу ст.370 КПК України, є законним й обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 серпня 2016 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України - Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23 січня 2016 року по 28 листопада 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Т.М.Урдюк С.С.Голубицький В.В.Ревер