Ухвала суду № 63034698, 09.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 314/2588/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Кофанов А.В.

Провадження № 22-ц/778/4315/16 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року по справі за заявою Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про відмову від примусового виконання судового рішення по справі за позовом прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року прокурор Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2015 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області було задоволено. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2015 року у цій справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 17 614,64 грн.

У квітні 2016 року державний виконавець ВДВС Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області Мороз Я.Я. надав суду заяву Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про відмову стягувача від примусового виконання рішення суду.

Крім того, 06 липня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про зупинення стягнення за виконавчим листом, в якій, посилаючись на те, що оскільки до теперішнього часу заява Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про відмову стягувача від примусового виконання рішення суду не розглянута, просив суд постановити ухвалу про зупинення стягнення за виконавчим листом № 314/2588/15-ц від 01.03.2016р., ВП № 50631204.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року зупинено стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що здійснюється на підставі виконавчого листа № 314/2588/15-ц від 01.03.2016р., до набрання законної сили судовим рішенням у справі за заявою Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про відмову стягувача від примусового виконання рішення суду.

Зупинено виконавче провадження щодо стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що здійснюється на підставі виконавчого листа № 314/2588/15-ц від 01.03.2016р. до набрання законної сили судовим рішенням у справі за заявою Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про відмову стягувача від примусового виконання рішення суду.

Не погоджуючись із ухвалою суду від 06 липня 2016 року, керівник Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 368 ЦПК України, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції виходив із того, що здійснення виконавчих дій у разі задоволення заяви стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду може зробити неможливим або утруднити її реалізацію, та може завдати шкоди охоронюваним законом правам та інтересам боржника.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 14 ЦПК України).

Порядок виконання рішень судів встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, при примусовому виконанні рішень суду державний виконавець має діяти на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Закону України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

При наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого документа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

За положеннями п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право.

За нормами ч. 1 ст. 328 ЦПК України зупинити виконання рішення (ухвали) суду має право суд касаційної інстанції. Суду першої інстанції законом таке право не надано.

Крім іншого, суд не вправі вжити заходів забезпечення заяви шляхом зупинення виконавчого провадження, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вищевказаних положень ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження" не врахував, що призвело до неправильного вирішення питання.

Крім іншого, у поданій заяві ОСОБА_3 просив суд постановити ухвалу про зупинення стягнення за виконавчим листом. Проте, суд першої інстанції, крім розгляду вказаної вимоги, також зупинив ще і виконавче провадження, про що ОСОБА_3 навіть не просив суд у своїй заяві.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм права, які призвели до неправильного вирішення питання про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК України.

Таким чином, питання про розподіл суми судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області на оскаржувану ухвалу, має бути здійснено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311-313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 липня 2016 року по цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: