Рішення № 63034465, 21.11.2016, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/1135/16-ц

Номер провадження 2/333/1165/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

м. Запоріжжя 21 листопада 2016 р.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючий суддя Фунжий О.А., за участю секретаря судового засідання Лященко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особи ОСОБА_3, про витребування майна, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про витребування від відповідача квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги з урахуванням уточнення (а.с. 101-105) мотивовані тим, що 1 грудня 2004 р. власник на той час спірної квартири ОСОБА_4 за договором дарування подарувала квартиру позивачеві. У вересні 2008 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання договору дарування квартири недійсним. Після смерті ОСОБА_4, яка настала 25 червня 2011 р., у справу вступив її спадкоємець ОСОБА_3 Рішенням суду від 17 квітня 2013 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 6 червня 2013 р., вказаний позов задоволено, договір дарування квартири від 1 грудня 2004 р. визнано недійсним.

Рішенням суду від 10 жовтня 2013 р. за позовом ОСОБА_3 за ним визнано право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 Вказане рішення суду першої інстанції скасовано апеляційним судом рішенням від 16 грудня 2015 р., яким також відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3 про визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4

16 грудня 2013 р. ОСОБА_3 уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір міни, за яким спірна квартира стала власністю відповідача.

11 грудня 2013 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення суду першої інстанції від 17 квітня 2013 р., яким договір дарування квартири визнано недійсним, і ухвала суду другої інстанції від 6 червня 2013 р., скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Рішенням суду від 31 жовтня 2014 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 7 квітня 2015 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 р., у задоволені позову про визнання недійсним договору дарування квартири відмовлено.

На підставі зазначених судових рішень спірна квартира не входить до спадкового майна померлої ОСОБА_4, а є власністю позивача. Але на цей час в квартирі мешкає відповідач ОСОБА_5, яка є добросовісним набувачем. З наведених підстав, посилаючись на положення ст. 388 ЦК України, позивач просить суд витребувати від відповідача вказану квартиру, скасувати реєстрацію права власності на квартиру за відповідачем, зареєструвати право власності на квартиру за позивачем, а також стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем.

Позивач та представник позивача в судове засідання не зявились, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, наполягаючи на задоволенні позову.

Відповідач та його представник, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявились без поважних причин, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, в звязку з чим суд у відповідності зі ст. 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого представник позивача не заперечує.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, однак суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 7 грудня 1995 р. ВАТ «Запоріжприлад», та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24 липня 1995 р. Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою, належала ОСОБА_4.(а.с. 7-10)

Нотаріально посвідченим договором дарування від 1 грудня 2004 р. ОСОБА_4 вказану квартиру подарувала ОСОБА_1. (а.с. 60-62)

29 вересня 2008 р. ОСОБА_4 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору дарування квартири недійсним. 25 червня 2011 р. ОСОБА_4 померла, до участі в справи допущено її правонаступника ОСОБА_3. (а.с. 7-10)

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 р. договір дарування вказаної квартири, укладений 1 грудня 2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, визнано недійсним. (а.с. 7-10)

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 6 червня 2013 р. рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 р. залишено без змін. (а.с. 11-12)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 р. рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 р. та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 6 червня 2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд. (а.с. 13-15)

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 р. у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування вказаної квартири, укладеного 1 грудня 2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, відмовлено. (а.с. 16-20)

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 7 квітня 2015 р. рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 р. змінено: з мотивувальної частини виключено обґрунтування мотивів суду щодо відмови у задоволені позову з підстав укладення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дії та не могла керувати ними (ст. 225 ЦК України), з підстав вчинення правочину під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах (ст. 233 ЦК України); в решті рішення суду залишено без змін. (а.с. 21-23)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 р. рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 р. в частині, що не змінена апеляційним судом, та рішення апеляційного суду Запорізької області від 7 квітня 2015 р. залишено без змін. (а.с. 24-25)

Ухвалою Верховного Суду України від 18 березня 2016 р. у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2015 р. відмовлено. (а.с. )

Після смерті ОСОБА_4, яка настала 25 червня 2011 р., ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом. (а.с. 26-28)

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2013 р. позов ОСОБА_3 задоволено, за ним визнано право власності на спірну квартиру в порядку спадкування за заповітом. (а.с. 26-28)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2013 р. стало підставою для реєстрації за ОСОБА_3 права власності на зазначену квартиру 25 жовтня 2013 р. (а.с. 79)

16 грудня 2013 р. нотаріально посвідченим договором міни ОСОБА_3 обміняв з відповідачем ОСОБА_2 спірну квартиру на інше житлове приміщення. (а.с. 69-71)

Згідно інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на цей час право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 60-62)

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 грудня 2015 р. рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2013 р., яким право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за заповітом визнано за ОСОБА_3, скасовано; у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено. (а.с. 29-30)

Враховуючи, що остаточним рішенням суду у задоволені позову про визнання недійсним договору дарування вказаної квартири, укладеного 1 грудня 2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, відмовлено; остаточним рішенням суду ОСОБА_3 відмовлено у визнанні права власності на спірну квартиру; власником вказаного майна залишається позивач.

У відповідності зі ст. 388 ч.1 п. 3 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до переконання, що спірна квартира вибула з володіння позивача на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, тобто поза волею позивача, що є підставою для витребування квартири від відповідача, яка є добросовісним набувачем.

Вказаний висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленої в постанові від 16 квітня 2104 р. у справі № 6-146цс134, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для застосуваннями іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З наведених підстав суд вважає за необхідне витребувати від відповідача на користь позивача квартиру АДРЕСА_1, виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за № 3864691 від 16 грудня 2013 р. про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2

Вимога позивача про зобовязання відділу державної реєстрації речових прав Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради провести реєстрації права власності на спірну квартиру за позивачем задоволенню не підлягає, оскільки такий запис міститься в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. (а.с. 60-62)

У відповідності зі ст. 88 ЦПК з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 1 578 грн. 05 коп.

Керуючись ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особи ОСОБА_3 про витребування майна задовольнити частково.

Витребувати квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за № 3864691 від 16 грудня 2013 р. про реєстрацію за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, витрати на сплату судового збору у сумі 1 578 грн. 05 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку в Апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Фунжий