Рішення № 63033110, 17.11.2016, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.11.2016 227/5793/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2016 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєва В.В.,

при секретарі Заварзіній Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідачів заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 року в розмірі 1258946,89 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між ТОВ «Порше Мобіліті» та Глов»як М.А. було укладено кредитний договір № 50009080 від 27.05.2013 року, відповідно до якого позивач зобов»язався надати відповідачу ОСОБА_3»як М.А. кредит в сумі 290306,96грн., що еквівалентно на дату укладання договору 35546,34 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель СС, кузов № WVWZZZЗCZDE535370, обєм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2013, а відповідач ОСОБА_3»як М.А. зобов'язався прийняти кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути позивачеві кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до договору та згідно із графіком погашення кредиту, що становить невідємну частину договору. Відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем відповідача ОСОБА_3»як М.А. згідно Умов поруки, які є невідємною частиною договору. З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір застави транспортного засобу № 50009080 від 04.06.2013 року, відповідно до якого було передано в заставу транспортний засіб VW, модель СС, кузов № WVWZZZЗCZDE535370, обєм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2013. В порушення умов договору відповідач не здійснив сплату платежів: 2.1.1 - несплата щомісячного платежу за березень 2015 року на суму 10 275,00 грн. відповідно до рахунку № 00161001 від 03.03.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.03.2014; 2.1.2. - несплата щомісячного платежу за квітень 2015 року на суму 11 004,80 грн. відповідно до рахунку № 00169420 від 01.04.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.04.2014; 2.1.3. - несплата щомісячного платежу за травень 2015 року на суму 11 283,29 грн. відповідно до рахунку № 00176500 від 05.05.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.05.2014; 2.1.4. - несплата щомісячного платежу за червень 2015 року на суму 11 484,95 грн. відповідно до рахунку № 00182921 від 03.06.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.06.2014; і таким чином, у відповідача ОСОБА_3»як М.А. виникла заборгованість перед позивачем за несплаченими платежами за Договором на загальну суму 44 048,04 грн. У звязку зі систематичним невиконанням умов договору, позивачем 19.06.2014 року відповідачам було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50009080 від 17.06.2014 р. з вимогою повернути суму Кредиту, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0430600453054, але вимога повернулася на адресу позивача із зазначенням на лицевій стороні конверту «за закінченням терміну зберігання». В п. 3.3. договору погоджено, що термін дострокового повернення кредиту вважатиметься таким, що настав, а Кредит таким що підлягає поверненню, на 5-й (пятий) календарний день з дня направлення позивачем відповідної письмової вимоги відповідачеві. У цей термін (якщо інший термін не буде вказано у письмовій вимозі позивача) відповідач зобовязаний повернути позивачеві в повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, які підлягають застосуванню (сума повернення розраховується позивачем і вказується у повідомлені). Відповідно до п.94. договору будь-які повідомлення та вимоги, передбачені Загальними умовами кредитування, повинні бути надіслані у письмовій формі рекомендованим поштовим повідомленням на адресу Сторони, вказану в кредитному договорі (або іншу адресу, про яку сторона повідомить у письмовій формі); відправлене таким чином повідомлення вважатиметься отриманим стороною на 3-й (третій) робочий лень з дня відправлення. У Вимозі позивачем встановлено строк в 30 (тридцять) календарних днів з моменту одержання вимоги для повернення суми кредиту, плати за користування Кредитом та сплати штрафних санкцій, які підлягають застосуванню за Договором. З огляду на вищевикладене, останнім днем повернення суми Кредиту є «23» липня 2014 року. Станом на момент подання позовної заяви (на «06» жовтня 2015 року) сума кредиту за договором за виключенням заборгованості протягом березня, квітня та травня 2014 року, яка підлягала поверненню становить еквівалент 29 765,68 доларів США, що відповідно до обмінного курсу валют 21,215 грн./дол. США ПАТ «Креді ОСОБА_4» чинного станом на 05.10.2015 р. складає 631 478, 90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦКУ, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Згідно із умовами кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 р. процентна ставка становить 9,90%.Виходячи з того, що сума кредиту яка підлягає сплаті становить 631 478,90 грн., кількість днів прострочення сплати суми кредиту (строк користування кредитом) становить (24.07.2014 - 06.10.2015) 439 днів, розмір процентів за користування кредитними коштами розраховується наступним чином та становить: 631 478,90 *9,9%*439/360 = 76 235,29 грн. Станом на момент подання позовної заяви плата за користування Кредитом за період 24.07.2014 - 06.10.2015 склала 76 235, 29 грн. Отже, загальна сума основного боргу відповідача ОСОБА_3»як М.А. за договором на дату складання позовної заяви складає 751 762, 23 грн.

Позивачем також зазначено, що відповідачу ОСОБА_3»як М.А. для сплати страхових платежів за договором страхування було надано додатковий кредит , зобов»язання за яким Глов»як М.А. також не виконав, не здійснивши взагалі наступні платежі: 2.2.1. несплата щомісячного платежу за липень 2014 року на суму 2 460,56 грн. відповідно до рахунку № 00189861 від 02.07.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.07.2014; 2.2.2. несплата щомісячного платежу за серпень 2014 року на суму 2 568,08 грн. відповідно до рахунку № 00196842 від 04.08.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.08.2014; 2.2.3.несплата щомісячного платежу за вересень 2014 року на суму 2 667,33 грн. відповідно до рахунку № 00204867 від 04.09.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.09.2014; 2.2.4. несплата щомісячного платежу за жовтень 2014 року на суму 2 677,67 грн. відповідно до рахунку № 00215271 від 01.10.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.10.2014; 2.2.5. несплата щомісячного платежу за листопад 2014 року на суму 2 677,67 грн. відповідно до рахунку № 00220598 від 03.11.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.11.2014; 2.2.6. несплата щомісячного платежу за грудень 2014 року на суму 3 155,31 грн. відповідно до рахунку № 00228530 від 03.12.2014, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.12.2014; 2.2.7. несплата щомісячного платежу за січень 2015 року на суму 3 761,15 грн. відповідно до рахунку № 00234463 від 12.01.2015, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.01.2015; 2.2.8. несплата щомісячного платежу за лютий 2015 року на суму 4 176,75 грн. відповідно до рахунку № 00241373 від 02.02.2015, належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15.02.2015; 2.2.9. несплата щомісячного платежу за березень 2015 року на суму 5 169,25 грн. відповідно до рахунку № 00247748 від 06.03.2015, належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15.03.2015; 2.2.10.-несплата щомісячного платежу за квітень 2015 року на суму 4 859,10 грн. відповідно до рахунку № 00254472 від 06.04.2015, належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15.04.2015; 2.2.11.-несплата щомісячного платежу за травень 2015 року на суму 4 359,95 грн. відповідно до рахунку № 00260538 від 06.05.2015, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.05.2015; 2.2.12.-несплата щомісячного платежу за червень 2015 року на суму 4 346,93 грн. відповідно до рахунку № 00266444 від 04.06.2015, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.06.2015; 2.2.13.-несплата щомісячного платежу за липень 2015 року на суму 4 347,34 грн. відповідно до рахунку № 00271521 від 03.07.2015, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.07.2015; 2.2.14.-несплата щомісячного платежу за серпень 2015 року на суму 4 362,23 грн. відповідно до рахунку № 00276942 від 03.08.2015, належного до сплати відповідно до Графіку погашення не пізніше 15.08.2015; 2.2.15.-несплата щомісячного платежу за вересень 2015 року на суму 4 518,96 грн. з відповідно до рахунку № 00281964 від 02.09.2015, належного до сплати відповідно до графіку погашення не пізніше 15.09.2015. Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за несплаченими платежами за Додатковою угодою на загальну суму 56 108,26 грн. Позивачем також зазначено, що на його користь необхідно стягнути неустойку за договором: відповідно до п. 8.3. Договору, за кожен випадок порушення Відповідачем вимог п.п. 5.1,5.2, 5.3, 5.4, 8.2 договору відповідач ОСОБА_3»як М.А. сплачує позивачеві штраф у розмірі: еквівалент 20 доларів США за першу вимогу, еквівалент 25 доларів США за другу вимогу, еквівалент 30 доларів США за третю вимогу (якщо Позивач вирішить надіслати таку вимогу).Позивачем було направлено, окрім інших, наступні вимоги: лист (їй) щодо сплати заборгованості від 07.04.2014р., лист (2й) щодо сплати заборгованості від 17.04.2014р., лист (Зй) щодо сплати заборгованості від 05.05.2014р., лист (Зй) щодо сплати заборгованості від 19.05.2014р., лист (Зй) щодо сплати заборгованості від 05.06.2014р., лист (Зй) щодо сплати заборгованості від 17.06.2014р. Через порушення Відповідачем своїх зобовязань, вказаних в п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 8.2 Договору, Позивачем були застосовані штрафні санкції зокрема: нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00172308 від 07.04.2014р. - сума штрафної санкції 298,75 грн.; нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00173007 від 17.04.2014р. - сума штрафної санкції 323,15 грн.; нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00173983 від 05.05.2014р. - сума штрафної санкції 463,47 грн.; нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00179732 від 19.05.2014р. - сума штрафної санкції 444,32 грн.; нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00185602 від 05.06.2014р. - сума штрафної санкції 525,84 грн., нагадування щодо несплаченого платежу, рахунок № 00186367 від 17.06.2014р. - сума штрафної санкції 467,06 грн. Відповідно до умов п. 8.3. Умов кредитування, за порушення своїх зобовязань відповідач ОСОБА_3»як М.А. зобовязаний сплатити штрафні санкції у розмірі 2 541,74 грн. Також позивач зазначає, що є підстави для стягнення штрафу за порушення умов договору за п. 3.3 договору. Крім того, відповідно п. 8.2. договору, у випадку порушення терміну повернення кредиту, визначеного в п. 3.3. Договору (до 30-го (тридцятого) календарного дня з дня направлення позивачем відповідної письмової вимоги відповідачеві), відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 20% від суми кредиту. Оскільки, станом на момент подання позовної заяви, кредит позивачеві не повернутий, відповідач ОСОБА_3»як М.А. не виконав свої зобовязання, погоджені в п. 3.3. договору. Виходячи з того, що сума кредиту становить 201 825,14 грн. розмір штрафних санкцій розраховується наступним чином та становить: 290 306,96*20% = 58 061,39 грн. Таким чином, штраф за порушення зобовязань, вказаних в п. 3.3. Договору становить 58 061,39 грн. Отже, загальна сума штрафних санкцій за Договором становить 60 603,13 грн.

Позивач також зазначає, що на його користь належить стягнути також пеню за порушення зобовязань за повернення Кредиту та Додаткового кредиту, оскільки відповідно до п. 8.1. договору у разі порушення відповідачем терміну оплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або Додаткового кредиту відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожен прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно. Загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобовязань за кредитним договором складає 1 914,48 грн. Загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобовязань за Додатковим кредитом складає 3 347,18 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення на його користь з відповідачів 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання згідно ст. 625 ЦК України. Загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобовязань за цим Кредитним Договором складає 23 411,39 грн. Загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті Відповідачем через невиконання грошових зобовязань за Додатковим кредитом складає 1 004,14 грн. Позивач також просить стягнути на його користь з відповідачів витрати від інфляційних процесів, розмір яких за кредитним договором складає 338 099,69 грн. та за додатковим кредитом складають 6496,39 грн. Позивач також зазначає, що в звязку із невиконанням відповідачами своїх зобовязань за договором ним було понесено збитки, які відповідно до ст.22 ЦК України належить стягнути з відповідачів на його користь. Збитки в розмірі 16200 гривень були понесені в звязку із зверненням позивача до Юридичної компанії «Тріпл Сі» та ТОВ «Юридичної фірми «Вернер» для супроводження процесу стягнення заборгованості та підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості відповідно до Кредитного договору та представництва інтересів Позивача у суді. Станом на момент звернення до суду заборгованість за кредитним договором № 50009080 від 27.05.2013 року становить 1 258 946,89 грн., яка складається із загальної суми заборгованості за кредитом розміром 751 762,23 грн., штраф у розмірі 60 603,13 грн., пеню у розмірі - 1 914,48 грн., 3% у розмірі - 23 411,39 грн., збитки у розмірі 16 200,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 338 099,69 грн. заборгованість за додатковим кредитом у розмірі - 56 108,26 грн., пеня за додатковим кредитом у розмірі - 3 347,18 грн., 3% річних за додатковим кредитом у розмірі - 1 004,14 грн., інфляційні втрати за додатковим кредитом у розмірі - 6 496,39 грн. Оскільки поручитель згідно ст.533 ЦК України відповідає перед кредитором за порушення виконання зобов»язань і відповідно поручитель ОСОБА_3»як І.В. разом із позичальником ОСОБА_1 повинна нести солідарну відповідальність за кредитним договором № 50009080, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно заборгованість за кредитним договором ,понесені збитки та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що дійсно ним було отримано кредитні кошти від позивача і ним сплачувалися платежі відповідно до встановленого графіка погашення заборгованості, але потім м. Донецьк, де він з жінкою проживав було захоплено представниками незаконних збройних формувань, після чого він вимушений був перенести свій бізнес в м. Добропілля Донецької області, окрім того, почав рости курс долара США, до якого було прив»язано щомісячні платежі за кредитом, оскільки він домовлявся з кредитодавцем і що зазначено в договорі, що платежі будуть розраховуватися з курсу 8,1670 за долар США, а йому виставлялися рахунки за курсом долару США на день виставлення рахунку, який був значно вищий, він не погоджувався сплачувати такі рахунки і тому перестав сплачувати платежі за кредитом. Окрім того, 13.01.2015 року він попав в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було повністю знищено його автомобіль, який було передано в заставу за кредитним договором. Оскільки автомобіль був застрахований, страхова компанія сплатила ТОВ «Порше мобіліті» страхове відшкодування, і за рахунок суми страхового відшкодування повинно було погашено його заборгованість за кредитним договором. Позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 надала суду пояснення, аналогічні поясненням відповідача ОСОБА_1 та просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши зміст позовної заяви, заслухавши відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що 27 травня 2013 року між ОСОБА_1 і представником ТОВ Порше Мобіліті був укладений кредитний договір №50009080. Відповідно до умов якого, ОСОБА_1 наданий кредит на придбання автомобіля у сумі 290306,96 грн., що є еквівалентом - 35546,34 доларів США, на строк 60 місяців, та суми додаткового кредиту 100490,85 грн., що є еквівалентом - 12304,50 доларів США. Курс для обчислення 8.1670 грн./дол. США. Процентна ставка: 9,90% - змінна, відповідно до статті 2.3 Загальних умов кредитування. Усі платежі повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту Суми кредиту в дол. США, визначеному відповідно до ст. 1.3. Загальних умов кредитування. Договір складається із Кредитного договору, Графіку погашення кредиту, а також додаткових угод і документів, що можуть бути укладені або підписані Сторонами та Поручителем у відношенні кредиту (а.с.15-27 том 1).

Відповідно до Загальних умов кредитування: п.1.1. Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі визначеній в Кредитному договорі в українських гривнях. В Кредитному договорі Сторони встановили відповідні еквіваленти суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для Сторін, п.1.3. Сторони погоджуються, що кошти у повернення кредиту Позичальником відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено Сторонами у Кредитному договорі, п.1.3.1. Позичальник сплачує платежі у повернення Кредиту та Додаткового кредиту відповідно до виставлених Відповідачем рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у Кредитному договорі. При підписанні Кредитного договору, позивач був попереджений про валютні ризики. Так, згідно із п. 9.5. Загальних умов кредитування підписанням Загальних умов кредитування Позичальник підтверджує, що Компанія належним чином ознайомила його із інформацією, передбаченоюст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також з правилами надання фінансових послуг (кредитів), затверджених Компанією. Додатково до вказаних положень п. 9.5. Позичальник підтверджує, що йому надано вичерпну інформацію про умови надання послуги фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги, умови надання додаткових фінансових послуг, пов'язаних з фінансовим кредитом, та їх вартість (за умови їх надання) п.9.6. Умов. Таким чином, відповідно до умов Кредитного договору кредит надавався позивачу у гривнях, а не в доларах США. Графіком погашення кредиту передбачені не чіткі розміри платежів у гривні, а еквівалент у доларах США, який при сплаті відповідного щомісячного платежу відповідатиме певній сумі у гривні, даний спосіб розрахунку щомісячного платежу у Графіку погашення кредиту відповідає положенням п. 1.3.1. Загальних умов кредитування, які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Згідно із Умовами повернення кредиту здійснюється у повному обсязі в строки, встановлені Графіком погашення кредиту, особа сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у договорі. Як вбачається із наданих позивачем рахунків-фактур - суми платежів вказані ТОВ Порше Мобіліті у гривні (а.с.34-43 том1).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 суду повідомив, що не погоджується також з позовними вимогами в звязку із тим, що зазначений кредитний договір № 50009080 від 27.05.2013 р. він вважає недійсним, оскільки під час укладання кредитного договору він не був попереджений про можливі валютні ризики, його запевнили, що це кредитний договір у гривні, всі платежі повинні сплачуватися в гривні, і підлягають розрахунку за обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту у дол. США, зазначеному в п. 1.3. Умов в розмірі 8,1670 грн./дол. США., а фактично розраховувалися із курсу долару США на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у Кредитному договорі. Відповідач також суду повідомив, що раніше звертався до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 р. з зазначених підстав, але рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27.07.2015 року йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог (а.с.122 том 2).

В судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 було повідомлено, що укладений договір він вважає недійсним з причини того, що як зазначено в договорі № 50009080 кредит надано 27.05.2013 року, а графік погашення кредиту ним було підписано 28.05.2013 року, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Суд не може погодитися із доводами відповідача ОСОБА_1 про недійсність кредитного договору з цієї підстави, оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3»як М.А. звертався до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 року з зазначеної підстави і рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.09.2016 року йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог (а.с.100 том 4).

В судовому засіданні було зясовано, що 04.06.2013 року між «АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі Страховик) та ОСОБА_1А.( надалі Страхувальник) було укладено договір страхування транспортного засобу - автомобіля VW, модель СС, кузов № WVWZZZЗCZDE535370, обєм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2013, вигодонабувачем за договором є ТОВ «Порше мобіліті» на підставі кредитного договору № 50009080 (а.с.162-171 том1). Відповідно до даного договору сторонами було погоджено дату початку дії та закінчення договору, порядок сплати страхових платежів, які належить сплачувати в гривневому еквіваленті до суми платежу в доларах США на дату страхового платежу.

Судом також встановлено, що для сплати страхових платежів у позивача 27.05.2013 року також було отримано додатковий кредит в розмрірі 100490,85грн., що еквівалентно 12304,50 доларів США, відповідно до якого позичальник ОСОБА_1 доручив позивачу перераховувати до Страхової компанії АТ СК «АХА Страхування» страхові премії на користь страхової компанії рівними місячними платежами (а.с.15 том 1).

Під час судового розгляду також було зясовано, що 13.01.2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль VW, модель СС, кузов № WVWZZZЗCZDE535370, обєм двигуна 1 968 куб. см, рік випуску 2013, було пошкоджено, вказаний випадок було визнано страховим та АТ «СК «АХА Страхування» 23.04.2015 року було виплачено вигодонабувачу ТОВ «Порше мобіліті» 403540,60грн., що підтверджується копією листа АТ «СК «АХА Страхування» № 4711/18цв від 18.05.2015р. (а.с.60 том 4).

Відповідно до листа за вих № 2724/05 від 12.10.2016 р., надісланого АТ «СК «АХА Страхування», Товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» примірник угоди про погодження розміру страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № РМ145413Га/13 скв від 04.06.2013 року не направлявся у звязку з умовами договору, що не передбачають дані вимоги (а.с. 122, том 4).

Згідно ст.ст.1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як встановлено в судовому засіданні ТОВ "Порше мобіліті" направляло вимоги відповідачам про дострокове повернення кредиту (а.с. 44, 47 том 1).

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до довідки-розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 50009080 від 27.05.2013 р. станом на 23.04.2015 р. становить: несплачені протерміновані щомісячні платежі з повернення кредиту за період з березня 2014 р. до червня 2014 р. в розмірі 44048,04 грн., залишок неповернутої суми кредиту становить 29765,68 дол. США, несплачені протерміновані щомісячні платежі в повернення додаткового кредиту (на страхування транспортного засобу) за період з липня 2014 р. до квітня 2015 р. становлять 34172,87грн. (а.с.82 том 4).

Суд вважає, що несплачені протерміновані щомісячні платежі в повернення кредиту за період з березня 2014 р. до червня 2014 р. в розмірі 44048,04 грн. та несплачені протерміновані щомісячні платежі в повернення додаткового кредиту (на страхування транспортного засобу) за період з липня 2014 р. до квітня 2015 р. становлять 34172,87грн. необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача, оскільки в судовому засіданні відповідачі підтвердили, що не проводили оплату зазначених платежів.

Як зазначає позивач отриману суму відшкодування в розмірі 403540,60 грн. ним було зараховано у власний дохід з подальшою сплатою з цієї суми до державного бюджету податку на прибуток в розмірі 18 %, що становить 72637,31 грн., оскільки положеннями кредитного договору та договору добровільного страхування не передбачено можливості зарахування отриманих ТОВ «Порше Мобіліті» як вигодонабувачем коштів від страхової компанії (а.с. 17 том 2). Суд не може погодитися з правомірністю дій позивача в цій частині, оскільки зазначені дії суперечать змісту договору страхування від 04.06.2013 року, укладеного між «АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та Глов»як М.А. та кредитного договору №50009080 від 27.05.2013 року. Згідно п.5.5. кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 р. позичальник зобов»язан забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов»язань позичальника за кредитним договором протягом всього строку дії Кредитного договору в страховій компанії, яка є авторизованною компанією.(а.с.19 том 1). Тобто, чітко визначено в зазначеному пункті кредитного договору про те, що страховий договір укладається сааме з метою забезпечення виконання позичальником своїм умов за кредитним договором. Таким чином, суму страхового відшкодування ТОВ «Порше мобіліті» повинно було спрямувати на погашення заборгованості за кредитним договором, і таким чином зменшити заборгованість відповідача ОСОБА_3»як М.А. по кредитному договору № 50009080 від 27.05.2013 р.

Згідно довідки, яка була отримана судом з сайту «Креді ОСОБА_4» станом на 23.04.2015 року курс долара становить: купівля - 22 грн. за долар, продаж 24грн. за долар США, таким чином до розрахунку судом приймається курс 23 грн. за 1 долар США (а.с.145,146 том 4).

Позивачем станом на 23.04.2015 року (а.с.82 том 4) зазначено заборгованість за основним кредитом (тіло) в розмірі 29765,68 дол США. Із зазначеної суми необхідно відрахувати 403540,60грн., що становить 17545,24 доларів США. Таким чином, після відрахування суми страхового відшкодування заборгованість відповідача ОСОБА_1 по основному кредиту станом на 23.04.2015 р. становить 12220,44 долара США.

Відповідно до довідки позивача станом на час складання позовної заяви 06.10.2015 р. курс долара приймався ним до уваги в розмірі 21,215 грн. за 1 долар США за курсом ПАТ «Креді агріколь банк». Таким чином заборгованість відповідача ОСОБА_1 ( за тілом) основного кредиту кредиту складає 12220,44 долара США х 21,215грн.= 259256,63 грн.

Окрім того, позивач зазначає в довідці-розрахунку сплачених платежів за період з 23.04.2015 р. до 06.10.2015 р. про те, що оскільки ТОВ «Порше Мобіліті» не було повідомлено про розірвання договору страхування між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_1 шляхом укладання угоди від 20.03.2015 р. про погодження розміру страхового страхування за договором добровільного страхування наземного транспорту РМ145413Га/13скв від 04.06.2013р., ТОВ «Порше Мобіліті» продовжувало здійснювати щомісячні страхові платежі відповідно до умов додаткового кредиту до 06.10.2015 р. і таким чином за додатковим кредитом позивачем на користь зазначеної страхової компанії було перераховано з 23.04.2015 р. до 06.10.2015 р. 21935 грн. 41 коп. (а.с.83 том4). Згідно до п.10.9 кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 р. позичальник зобов»язується повідомляти компанію про будь-які зміни, що буде внесено до договору страхування протягом дії кредитного договору. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3»як М.А. суду повідомив, що не може надати підтвердження того, що ним повідомлявся позивач про розірвання договору страхування. Таким чином, суд приймає до уваги ствердження позивача про те, що про розірвання договору страхування йому не було відомо, в зв»язку із чим позивач продовжував виконувати свої обов»язки по додатковому кредиту(а.с.83 том 4). Судом також приймається до уваги лист АТ «СК «АХА Страхування» № 2724/05 від 12.10.2015р., відповідно до якого примірник угоди про погодження розміру страхового відшкодування між Глов»як М.А. та АТ «СК «АХА Страхування» до ТОВ « Порше мобіліті» не направлявся(а.с. 122 том 4). Таким чином, суд, вважає, що зазначену суму заборгованості за додатковим кредитним договором необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача, оскільки ТОВ «Порше Мобіліті» не було належним чином повідомлено відповідачем ОСОБА_3»як М.А. про необхідність припинення дії додаткового кредиту, який отримано на сплату страхових платежів, як того вимагає п. 10.9 Загальних умов кредитування, і позивач правомірно продовжував виконувати свої зобовязання за додатковим кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, позивач просить стягнути з відповідачів штрафні санкції на загальну суму 35245,04 грн., що складається з: 60603,13 грн. штраф за порушення умов договору кредиту; 1914,48 грн. пеня за порушення умов договору кредиту; 3347,18 грн. пеня за порушення умов договору додаткового кредиту.

Згідно із ст. 2 Закони України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Добропілля Донецької області та м. Донецьк віднесено до вказаного переліку.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня Свердлова), 22/45 (а.с. 145, том 1), а відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем зроблений розрахунок пені станом на 06.10.2015 року в розмірі 1914,48 грн. (а.с. 6-7, том 1).

З урахуванням того, що від сплати пені, нарахованої після 14 квітня 2014 року відповідачі на підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» мають бути звільнені, а нарахування пені почалось з 15.03.2015 року, зазначена сума пені не підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не підлягають стягненню з відповідача також штрафи, нараховані станом на момент подання позовної заяви в розмірі 60603,13 грн. за договором кредиту та в розмірі 3347,18 грн. за договором додаткового кредиту.

Відносно позовних вимог щодо стягнення з відповідачів суми індексації, 3% річних та неустойки (штраф та пеня) суд зазначає наступне:

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні. За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Так, як вбачається з графіку погашення кредиту, який є додатком до даного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 повинен був сплачувати позивачу щомісячні платежі в гривні, але зазначені платежі підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США (а.с.24 том1).

Враховуючи, що відповідно до умов кредитного договору усі платежі хоча і повинні бути сплачені в гривні, але підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США відповідно до ст. 1.3. Загальних умов кредитування, суд, із дотриманням принципів розумності та справедливості, вважає, що не має підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляційних процесів у розмірі 338099,69 грн. (за основним кредитним договором) та в розмірі 6496,39 грн. (за додатковим кредитним договором), оскільки всі платежі по кредитному договору самостійно коригувалися позивачем під час виставлення рахунків ОСОБА_1 відповідно до курсу долару США, що в свою чергу унеможливило виникнення втрат у позивача в звязку із знеціненням національної грошової одиниці - гривні.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів у розмірі 338099,69 грн., 6496,39 грн. та 3% річних в розмірі 23411,39 грн, та 1004,14 грн. не підлягають задоволенню.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 16200 грн., суд зазначає наступне:

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків позивач посилався на те, що він поніс витрати у звязку із супроводженням процесу стягнення заборгованості у розмірі 16200 грн. з ПДВ у звязку із необхідністю підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості.

Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Так, ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Виходячи з аналізу ст. 22 ЦК України, суд дійшов висновку, що віднесення позивачем до збитків витрати у звязку із необхідністю підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості та за договором на представництво інтересів в суді у розмірі 16200,00 грн., не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, і не можуть стягуватися як збитки.

Згідно із главою 8 розділу I ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з:судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов'язок нести інші витрати, не передбачені законодавством. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що між ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено договір про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 року та відповідно до акту наданих послуг № 462 від 14.11.2014 р. вартість надання юридично-консультативних послуг по клієнту ОСОБА_1 складає 3500 грн. без ПДВ (а.с.70-79 том 1), між ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери» та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено договір про надання юридичних послуг №24/2010 від 15.10.2010 року та відповідно до акту № 647 від 23.09.2015 р. вартість юридично-консультаційних послуг по клієнту ОСОБА_1 складає 10000 гривень без ПДВ (а.с.81-96 том 1).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначено за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Відповідно до п. 48 Постанови Вищого спеціалізованого суду від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу, граничний розмір яких визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати документально підтверджені.

Згідно ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати у звязку із необхідністю підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості та збитків за договором та представництва інтересів в суді у розмірі 16200 грн. з ПДВ, відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи, та підлягають частковому задоволенню виходячи пропорційно розміру задоволених позовних вимог та граничного розміру визначеного Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» у розмірі 4624,89 грн. за дії повязані з розглядом справи (щодо надання правової допомоги).

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які в свою чергу підлягають задоволенню частково. Суд приходить до висновку, що на користь позивача з відповідачів належить стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 303304, 67 грн., яка складається з: 44048,04 грн. заборгованість за несплаченими щомісячними платежами за Договором; 259256,63 грн. заборгованості за кредитом; та заборгованість за додатковим кредитним договором у розмірі 56108,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5391,27 грн. та витрати на правову допомогув розмірі 4624,89 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,553-559,611,625,979-997,1048,1054,1056-1 Цивільного кодексу України, Закону України " Про страхування", Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII, ст.ст. 1, 8, 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору № 50009080 від 27.05.2013 року задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше мобіліті» заборгованість за кредитним договором № 50009080 від 27.05.2013р. в розмірі 303304,67грн., заборгованість за додатковим кредитним договором в розмірі 56108,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше мобіліті» понесені судові витрати: витрати на правову допомогу в розмірі 2 312,45 грн. та судовий збір в розмірі 2 695,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше мобіліті» понесені судові витрати: витрати на правову допомогув розмірі 2 312,45 грн. та судовий збір в розмірі - 2 695,64 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 17.11.2016 року, повний текст судового рішення виготовлено до 22.11.2016 року .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В. Корнєєва