Ухвала суду № 63031071, 28.11.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9640/16-ц

Провадження № 2/520/4384/16

УХВАЛА

28 листопада 2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Фудмаркет», третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» про визнання договору позики припиненим, визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності та за позовом третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Фудмаркет», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу удаваним, визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності, -

встановив:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

У судовому засіданні 28.11.2016 року представник ТОВ «Горяц-Т» звернувся до суду з заявою про застосування у справі заходів забезпечення вимог третьої особи, шляхом накладення арешту на спірні приміщення 1-го поверху буд. 83 по пр-ту м. Жукова, приміщення 501, заборони відповідачам та іншим особам вчиняти дії по відчуженню таких приміщень, переданню їх у іпотеку чи оренду будь-яким особам, переданню в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб або розпорядженню цим обєктом будь-яким іншим чином; заборони відповідачам перешкоджати господарській діяльності ТОВ «Горяц-Т» що здійснюється у спірних приміщеннях, та передачі вказаних нежилих приміщень на зберігання тов. «Горяц-Т».

В обґрунтування поданої заяви представник третьої особи, що заявляє самостійні вимоги вказав, що вимоги первинного позову включають, зокрема вимогу позивача про визнання за ним права власності на вказані вище приміщення, із якими третя особа, що заявляє самостійні вимоги категорично не згодна, оскільки просить суд про визнання права власності на таку нерухомість за собою, та при цьому в ході розгляду справи відповідач, за яким зареєстроване право власності на теперішній час, може вжити заходів щодо відчуження приналежного йому спірного нерухомого майна, що у наступному істотним чином ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення вимог третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову, вказав, що на його думку раніше вжиті у справі заходи забезпечення позову не перешкоджають розгляду та задоволенню самостійних вимог третьої особи щодо забезпечення заявлених нею вимог.

Представник відповідачів проти задоволення вказаної заяви заперечував з підстав її необґрунтованості, та вказав, що судом, в рамках провадження у цій справі вже вирішено питання про застосування заходів забезпечення позову шляхом обтяження предмета спору нежитлових приміщень, та таким чином повторне обтяження такого майна немає сенсу. Разом з тим вказаний представник наголошував на тому, що заява представника третьої особи є необґрунтованою, та жодних підстав вважати, що відповідач має намір на відчуження спірних приміщень, чи розпорядження ними у інший спосіб, або на ухилення від виконання можливого рішення суду про задоволення вимог третьої особи, - до суду не надано.

Суд, вислухавши пояснення та доводи учасників судового засідання та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим з наданих до суду відомостей цивільної справи №520/9640/16-ц передбачених законом підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не вбачається.

Натомість вбачається, що 12 вересня 2016 року судом було постановлено Ухвалу у справі, якою було задоволено заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову та накладено на спірне майно, приміщення 1-го поверху буд. 83 по пр-ту м. Жукова, приміщення 501, відповідні обтяження у вигляді їх арешту та заборони вчиняти щодо них певні дії.

За наявними у суду відомостями зазначені заходи забезпечення позову на час розгляду вимог третьої особи про застосування заходів забезпечення позову є чинними.

Таким чином суд доходить висновку про те, що з наданих представником третьої особи відомостей та доказів встановити обставини, встановлення яких є обовязковим, згідно зазначених розяснень Верховного Суду України, можливим не вбачається, а тому його заява про застосування заходів забезпечення позову вбачається передчасною та не обґрунтованою, а отже задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 151 153, 208-210 ЦПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні заяви представника третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Горяц-Т» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Прохоров П. А.