Ухвала суду № 63031053, 24.11.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3061/16-ц

Провадження № 2/520/2548/16

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

24 листопада 2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» про стягнення грошових коштів за договором банківського строкового вкладу, -

встановив:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа за позовом про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 1182958,44 грн.

У судовому засіданні 24 листопада 2016 року представник позивача звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кореспондентському рахунку банку в межах заявленої у позові сум, оскільки зволікання у застосуванні такого заходу у наступному може призвести до списання коштів з рахунків банку, зокрема у випадку запровадження процедури ліквідації банку, та до унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову. В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача надала до суду витяг з сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо списку банків, у яких запроваджено процедуру ліквідації

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання з мотивів його безпідставності та необґрунтованості, та зауважував, що жодних підстав вважати ПАТ «АБ «Південний» таким, щодо якого може бути запроваджено процедуру ліквідації, або що відповідач ухилятиметься від виконання можливого рішення суду у справі шляхом списання з своїх рахунків грошових коштів немає, натомість застосування такого заходу істотним чином зашкодить господарській діяльності банку, а тому просив суд відмовити у застосуванні відповідних заходів забезпечення позову.

Суд, вислухавши учасників судового засідання та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим з наданих до суду відомостей цивільної справи №520/3061/16-ц передбачених законом підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не вбачається.

Так, заявляючи клопотання про забезпечення позову представник позивача виходить з того, що відповідач може вжити заходів щодо списання з кореспондентського рахунку коштів, або щодо нього може бути ініційовано процедуру ліквідації, однак вбачається, що жодних доказів щодо таких обставин чи намірів відповідача до суду не надано.

Таким чином суд доходить висновку про те, що з наданих позивачем суду відомостей та доказів встановити обставини, встановлення яких є обовязковим, згідно зазначених розяснень Верховного Суду України, можливим не вбачається, а тому заява представника позивача про застосування заходів забезпечення позову вбачається передчасною та не обґрунтованою, а отже задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 151 153, 208-210 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Прохоров П. А.