Ухвала суду № 63029182, 21.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17200/16-к

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., при секретарі Швидкій Л.В., за участю слідчого Панченко Т.В. розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. про накладення арешту шляхом заборони відчуження майна (кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040015051 від 31.10.2016 року, за ознаками кримінального ч. 4 ст. 190 КК України),

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. звернулась до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О., в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження майна на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1

У клопотанні зазначено, що 09.11.2016 року до Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві надійшла заява ОСОБА_3 про те, що 01.11.2016 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа квартирою АДРЕСА_1.

В ході досудового розслідування потерпіла ОСОБА_3 показала, що її бабуся ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мала отримати об'єкт інвестування, а саме квартиру АДРЕСА_4 після завершення будівництва, за програмою ТОВ «Еверест Плюс». Проте, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а участь у ФФБ (квартири НОМЕР_1) успадкували по 1/2 частині ОСОБА_5 (її син) та ОСОБА_6 (її донька) згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2009 року. В подальшому ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_3, успадкувала повністю її 1/2 частину вкладених коштів (292708,60 гривень) у ФФБ «Уко Капітал», згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2011 року.

28.08.2012 року була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 37/І-Е про участь у ФФБ від 04.09.2006 року, згідно якої ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належать на праві спільної власності майнові права на об'єкт інвестування (квартира НОМЕР_1). 18.09.2014 року була підписана Додаткова угода № 2 до Договору, згідно якої Забудовник повідомляє, що квартира НОМЕР_1 отримала АДРЕСА_1. 18.09.2014 року був підписаний Акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 за Договором № 37/І-Е від 04.09.2006, згідно якого дійсна вартість квартири становить 319 558,60 гривень та Довідка № 37/І-Е від 18.09.2010, згідно якої ці грошові кошти були внесені в повному обсязі тому довірителі мають право на отримання у власність квартири НОМЕР_2.

05.03.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали в реєстраційну службу заяву про державну реєстрацію права власності та необхідний пакет документів, однак реєстраційна служба винесла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

04.11.2016 року до ОСОБА_3 зателефонувала керівник ОСББ та повідомила, що квартира № НОМЕР_2 перебуває у власності ТОВ «Колосс-Інвест», проте жодних документів на відчуження даної квартири ні вона, ні ОСОБА_5, який є інвалідом першої групи по психіатрії, не підписували.

Відповідно до Акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 до Договору № 37/І-Е від 04.06.2006 про участь у Фонді фінансування будівництва, квартиру АДРЕСА_1 передано ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Однак, згідно із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ТОВ «Колосс-Інвест» (ЄДРПОУ 37615626), на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру.

З метою попередження відчуження вказаної квартири, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ТОВ «Колосс-Інвест» (ЄДРПОУ 37615626), та попередження настання тяжких наслідків, необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження майна.

Враховуючи клопотання слідчого про розгляд справи без повідомлення власника майна та на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Вислухавши доводи слідчого, якими вона обґрунтовує клопотання, дослідивши надані копії документів, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4, 11 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна накладається на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Договором № 37/І-Е відступлення майнових прав від 28.08.2012 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «УКО-Капітал» як «Управителем» та ОСОБА_3, ОСОБА_5 як Довірителями, передбачено, що Управитель передає, а Довірителі набувають майнових прав на об'єкт інвестування, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2016 року №72742476, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ТОВ «Колосс-Інвест» (ЄДРПОУ 37615626).

За даними протоколу допиту потерпілого від 10.11.2016 року право власності у встановленому законом порядку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не набували та відповідно відчуження квартири не здійснювали.

Беручи до уваги викладене, з метою запобігання в подальшому незаконного відчуження вказаної квартири, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя