Ухвала суду № 63029076, 21.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17200/16-к

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., при секретарі Швидкій Л.В., за участю слідчого Панченко Т.В. розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. про накладення арешту шляхом заборони відчуження майна (кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040015051 від 31.10.2016 року, за ознаками кримінального ч. 4 ст. 190 КК України),

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. звернулась до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О., в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження майна на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1

У клопотанні зазначено, що 29.10.2016 року до Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві надійшла заява від громадянина ОСОБА_3 про те, що 28.10.2016 року невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа квартирою АДРЕСА_1

В ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_3 показав, що 09.06.2015 року він придбав квартиру АДРЕСА_1, згідно Договору № В209/І-Е про відступлення прав та переведення обов'язків та за Договором № 209/І-Е від 29 листопада 2006 року про участь у ФФБ у ОСОБА_4. Оформити право власності на дану квартиру ОСОБА_3 не вдалося, оскільки при неодноразових зверненнях Державна реєстраційна служба відмовляла в наданні права власності у зв'язку з відсутністю почтової адреси об'єкту нерухомості. 28.10.2016 року ОСОБА_3 зателефонувала голова правління ОСББ «Стародарницький» ОСОБА_5 та повідомила, що при підготовці до загальних зборів виявилось, що власником даної квартири є ТОВ «КОЛОСС-ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ 37615626). ОСОБА_3 запевнив, що жодних документів щодо передачі, переуступки, продажу та інше, не підписував та не передавав нікому. Об'єкт нерухомості-квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до Акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 до Договору № 209/І-Е від 29.11.2006 року про участь у Фонді фінансування будівництва, квартиру АДРЕСА_1 передано ОСОБА_3

Однак, згідно із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ТОВ «Колосс-Інвест» (ЄДРПОУ 37615626), на підставі Договору про розірвання договору купівлі-продажу квартири від 01.11.2016 року зареєстрованого за № 4985.

З метою попередження відчуження вказаної квартири, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві приватної власності ТОВ «Колосс-Інвест» (ЄДРПОУ 37615626), та попередження настання тяжких наслідків, необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження майна.

Враховуючи клопотання слідчого про розгляд справи без повідомлення власника майна та на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Вислухавши доводи слідчого, якими вона обґрунтовує клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4, 11 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна накладається на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Квартира АДРЕСА_1 передана ОСОБА_3, що підтверджується Актом прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 до Договору № 209/І-Е від 29.11.2006 року про участь у Фонді фінансування будівництва від 11.09.2015 року.

Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2016 року №72738691, квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ТОВ «Колосс-Інвест» (ЄДРПОУ 37615626).

За даними протоколу допиту потерпілого від 02.11.2016 року право власності у встановленому законом порядку ОСОБА_3 не набував та відповідно відчуження квартири не здійснював.

Беручи до уваги викладене, з метою запобігання в подальшому незаконного відчуження вказаної квартири, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Панченко Т.В. - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя