Ухвала суду № 63028583, 18.11.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/912/16 Справа № 712/9727/16-к Категорія: ч. 1 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

- потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

- законного представника

потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_9

- представника потерпілого

ОСОБА_8 (адвоката) ОСОБА_10

- обвинуваченого ОСОБА_11

- захисника (адвоката) ОСОБА_12

- законного представника

обвинуваченого ОСОБА_13

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_14 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акта, згідно якого

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючий, неодружений, студент Черкаського політехнічного технікуму, зареєстрований та проживаючий за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме в тому, що він 16 листопада 2015 року близько 16 год. 10 хв. порушуючи вимоги п.п. 2.1. а), 2.13. Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія відповідної категорії і, не маючи на це права у зв'язку із недосягненням вісімнадцятирічного віку, та, рухаючись по вулиці Одеська від вулиці ОСОБА_15 (Котовського) у напрямку вулиці Сумгаїтська у м. Черкаси, неподалік будинку № 1, грубо порушив вимоги п. п. 2.3. б), 18.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, і яких він об'єктивно спроможний був виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка переходила проїзну частину вулиці Одеська справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля по позначеному дорожніми знаками та горизонтальною дорожньою розміткою нерегульованому пішохідному переході.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2329 від 07.12.2015, пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла першого поперекового хребця без пошкодження спинного мозку, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; травми голови зі струсом головного мозку, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Порушення правил дорожнього руху України водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_11, а саме вимог п. 18.1., відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 4/815 від 20.05.2016, знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Згідно оскарженої ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2016 року, суд у підготовчому судовому засіданні на задоволення клопотання представника потерпілого ОСОБА_16 вирішив доцільним повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, а саме п. 5, 7 ч. 2 ст. 291 та ст. 109 КПК України з посиланням на те, що згідно з обвинувальним актом потерпілими у кримінальному провадженні є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проте у формулюванні обвинувачення ОСОБА_11 зазначено, що діями ОСОБА_11 заподіяно тілесні ушкодження лише потерпілій ОСОБА_7

Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутнє, повідомлення потерпілій стороні про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_11 та до обвинувального акту не додані розписки потерпілих, законного представника потерпілих про отримання ними копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Також суд першої інстанції вказав на те, що в порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувального акту зазначено, що майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана, проте до обвинувального акту прокурором додано позовну заяву Черкаської місцевої прокуратури в інтересах Черкаської міської ради на суму 2 117,60 грн., хоча Черкаська міська рада не визнавалася потерпілою стороною, відомості щодо неї в обвинувальному акті відсутні.

В обґрунтування такого рішення судом указано на невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, а саме наявності розбіжності між фактичними обставинами справи та сформульованому обвинуваченню, невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо встановленої завданої майнової шкоди.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у кримінальному провадженні, вважає відсутніми підстави для повернення обвинувального акта прокурору, висновки суду невідповідними фактичним обставинам кримінального провадження, звертаючи увагу, що в обвинувальному акті зазначені його складові відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Вказує, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_11 викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, наявні відомості про його правову кваліфікацію та достатньо повно сформульовано обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку з цим висновок Соснівського районного суду м. Черкаси про неконкретність сформульованого стосовно ОСОБА_11 обвинувачення вважає необґрунтованим, а тому просить скасувати ухвалу суду з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, призначити новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, пояснення потерплих та їх представників, які заперечують такі доводи прокурора, а також пояснення обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, якою передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, або може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, і має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження, який відповідно підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чинний КПК України не передбачає.

Дослідивши зміст обвинувального акту у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано повернув прокурору обвинувальний акт, оскільки його зміст відповідає положенням ст. 291 КПК України.

В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме зазначено, що 16.11.2015 близько 16 год. 10 хв. ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6 порушуючи вимоги п.п. 2.1. а), 2.13. Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія відповідної категорії і, не маючи на це права у зв'язку із недосягненням вісімнадцятирічного віку, а також в порушення вимог п. п. 2.3. б), 18.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, і яких він об'єктивно спроможний був виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка переходила проїзну частину. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2329 від 07.12.2015, пішохід ОСОБА_7, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В цій частині обвинувального акта зазначено і те, що внаслідок ДТП також отримав тілесні ушкодження пішохід ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно висновку судово-медичної експертизи комісії Кіровоградського обласного бюро СМЕ № 38 від 03.08.2016 : у вигляді черепно-мозкової травми: струс головного мозку, садно підборіддя, перлом кісток носа відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; пошкодження у вигляді набряку м'яких тканин лівої гомілки відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Далі зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність ч. 1 ст. 286 КК України та сформульоване обвинувачення стосовно ОСОБА_11 за з урахуванням диспозиції указаної норми матеріального права та указаних в ній необхідних умов кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, яке відповідає нормам матеріального і процесуального права з урахуванням встановлених досудовим розслідуванням обставин вчинення кримінального правопорушення щодо всіх потерпілих, у тому числі і потерпілого ОСОБА_8 (при викладені фактичних обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими).

Висновки суду, як і посилання у клопотанні сторони потерпілого ОСОБА_8, про те, що органи досудового розслідування і прокурор допустили істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме не повідомили потерпілого про зміну підозри, в якій як і у формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті немає даних про потерпілого ОСОБА_8, не узгоджуються з положеннями як ст. 291 КПК України та ст. 286 КК України, якою передбачається кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, лише у разі спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, а за даними, які прокурор вважає встановленими, потерпілому ОСОБА_8 було спричинено легкі тілесні ушкодження.

Тому в апеляційній скарзі прокурором обґрунтовано зазначається, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_11 достатньо повно викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, наявні відомості про його правову кваліфікацію та сформульовано обвинувачення із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення

Згідно протоколу про надання доступу до матеріалів кримінального провадження стороні потерпілого надавалась можливість ознайомилась з матеріалами провадження. Оскільки обвинувальний акт направлено до суду, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, вирішення питання про поновлення прав потерпілого на ознайомлення з матеріалами провадження відповідно до ст. 314 КПК України не є підставою для повернення обвинувального ату прокурору і не є перешкодою для призначення судового розгляду кримінального провадження за таким обвинувальним актом.

Посилання в ухвалі суду як на підставу повернення обвинувального ата прокурору на невідповідність вимогам ст. 109 КПК України реєстру матеріалів досудового розслідування, зокрема на відсутність в реєстрі повідомлення потерпілій стороні про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_17 та розписки потерпілих і законного представника потерпілих про отримання ними копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, не передбачено ч. 4 ст. 291 КПК України у переліку додатків до обвинувального акту, також не передбачено як підстава для повернення обвинувального акта прокурору.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, за своєю правовою природою не є прямими збитками, які заподіяні кримінальним правопорушенням, у звязку чим судом безпідставно указано про недотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 291 КПК України в частині невідповідності зазначеним в обвинувальному акті даним про відсутність завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди за наявності позову Черкаської місцевої прокуратури про стягнення з ОСОБА_13 на користь Черкаської міської ради, яка є розпорядником коштів КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 2117 грн. 60 коп.

Інших підстав для повернення прокурору обвинувального акта (порушень вимог ст. 291 КПК України), зокрема тих, на які посилається у своїх запереченнях сторона потерпілого, які б давали безумовні підстави для повернення обвинувального акта прокурору і вказували на неможливість призначення судового розгляду кримінального провадження на його підставі, в оскарженій ухвалі судом не зазначено, а колегія суддів не вбачає.

Таким чином колегія суддів знайшла, що висновки суду про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України не відповідають фактичним обставинам провадження, що відповідно до ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

Керуючись вимогами ст.404, 407, 409, 411, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_14 задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акта про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :