Постанова № 63027809, 24.11.2016, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1802/16-а

№ 2-а/559/89/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ходак С.К.,

при секретарі судового засідання Климюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальойону Управління патрульної поліції Державної патрульної поліції м.Житомир Білоус Миколи Олександровича про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.08.2016 року, керуючи автомобілем БМВ Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по правій смузі автодорогою Київ-Чоп. В салоні автомобіля був пасажир Одемчук С І. На 175 кілометрі дороги попереду нього рухався спецавтомобіль патрульної поліції з ввімкненими маяками синього кольору з швидкістю 45-50 км/год. При наближенні до нього, водій спецавтомобіля став пригальмовувати, змусивши теж пригальмувати. Ввімкнув показник лівого повороту, виїхав на ліву смугу, здійснив обгін автомобіля патрульної поліції, ввімкнув показник правого повороту, перелаштувався в правий ряд і продовжував рух, проте, автомобіль патрульної поліції став наздоганяти, ввімкнувши сирену. Інспектор патрульної поліції заявив, що здійснюючи обгін автомобіля патрульної поліції, не увімкнув показчик лівого повороту при його обгоні, а потім показчик правого повороту при переміщенні свого автомобіля в правий крайній ряд. Проте, в який спосіб інспектор виявив і зафіксував ці порушення невідомо, особливо при початку обгону патрульного автомобіля. Його заперечення не вплинули на інспектора і той виніс постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДР № 071813 від 17.08.2016 року. В зазначеній постанові інспектор неправомірно зазначив, що начебто порушив п.п.9.2 б ПДР та наклав штраф у розмірі 425 гривень.

Виходячи зі змісту зазначеної постанови про накладання адміністративно стягнення інспектором не роз»яснені права та обвов»язки передбачені ст. 268 КУпАП при притягненні до адміністративної відповідальності, чим порушене законне право на захист, справедливий та не упереджений розгляд справи.

Про те, що він оспорював допущенні правопорушення, обґрунтовано доводив свою невинуватість і незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності інспектор поліції знав, проте протоколу про скоєння адміністративного правопорушення не склав і позбавив його права внести в протокол свої доводи та заперечення хоча за вимогами ч.4 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експертизи, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають фото -і кінозйомки, відеозапису чи фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В обставинах, що склалися висновок інспектора про вчинення адмінправопорушення не базується на жодному з доказів, передбачених у ст. 251 КУпАП. Доказів, які спростовували б моє пояснення та заперечення, інспектор не навів. Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на суб»екта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи з принципу покладення обов'язку доказування на орган владних повноважень, напрошується переконливий висновку про недоведеність інспектором порушень ним правил дорожнього руху, отже, правомірності винесеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Пизивач в зал судового засідання не з»явився, подав суду заяву згідно якої просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в зал судового засідання не з»явився, подав письмові заперечення та клопотання. згідно якого просить справу розглядати у його відсутність, в задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови інспектора роти №3 батальону УПП у м.Житомирі ДПП лейтенанта поліці Білоуса П.О. серії ДР №071813 від 17 серпня 2016 на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 (чотириста двадцять п»ять) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.4).

В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України наявність порушення ОСОБА_1 "Правил дорожнього руху" та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено з огляду на таке.

В матеріалах справи відсутній протокол про вчинення позивачем правопорушення.

В позовній заяві позивач посилається на те, що такий протокол не складався.

Тому, аналіз матеріалів справи свідчить, що оскаржувана постанова винесена на місці вчинення правопорушення, без складання протоколу.

За загальним правилом відповідно до статті 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, відповідно до частини першої цієї статті протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185 3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (частина друга статті 258 КУпАП).

Відповідно до частини третьої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналіз положень частин першої та другої статті 258 КУпАП дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється:

1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті;

2) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (передбачені законом незначні правопорушення - самовільне сінокосіння, засмічення лісів, безквитковий проїзд тощо).

Статтею122 КУпАП передбачено адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, за які накладаються адміністративні стягнення.

Частина перша статті 258 КУпАП не містить посилання на статтю 122 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 статті 122 КУпАП, обов'язково складається протокол про адміністративне правопорушення.

Тому, дії відповідача щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, є неправомірними.

Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Відповідно до розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі". "Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 вказаного розділу передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, уповноваженими на те особами без складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП.

Такі правові позиції узгоджуються з Узагальненим Науково-Консультативним Висновком Вищого адміністративного суду України "Застосування положень ст. 258 КУпАП під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП" від 01.07.2015 року.

З огляду на викладене, а сааме на порушення відповідачем приписів щодо фіксації адмінправопорушення, дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови з урахуванням вищенаведеного є протиправними, а постанова ДР № 071813 від 17 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 71, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальойону Управління патрульної поліції Державної патрульної поліції м.Житомир Білоус Миколи Олександровича про скасування постанови - задоволити.

Визнати дії інспектора патрульної поліції роти №3 батальойону Управління патрульної поліції Державної патрульної поліції м.Житомир Білоус Миколи Олександровича неправомірними.

Скасувати постанову серії ДР №071813 по справі про адміністративне правопорушення від 17 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубенський місьрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: