Ухвала суду № 63027091, 22.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/5458/15-ц Головуючий у І інстанції Войнаренко Л. Ф.Провадження № 22-ц/780/5169/16 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 58 22.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого : судді Лівінського С.В.

суддів: Журби С.О.,

Мельник Я.С.

за участю секретаря судового засідання Спеней І.С.

розглянувши справу за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Лазарів сад», Громадської організації «Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ПАТ «Київобленерго» про усунення перешкод у користуванні та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Громадської організації «Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» про визнання права власності за апеляційною скаргою Громадської організації «Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» на рішення Вишгородського районного суду Київської області 26 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з наведеним позовом та з врахуванням уточнень і зміни предмету позову просив визнати комплектну підстанцію КТП-1К-400/10/0,4-У1 кВа, розташовану по АДРЕСА_1 спільною частковою власністю його, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та усунути перешкоди у користуванні нею.

У березні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом до Громадської організації «Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» про визнання спірної комплектної підстанції їхньою і ОСОБА_3 спільною частковою власністю.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області 26 липня 2016 року, обидва позови задоволено. Визнано спірну комплектну підстанцію об'єктом спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в рівних частинах (по 1/6 частці кожного з них).

Заборонено ГО «Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» користуватись, розпоряджатись та втручатись в роботу спірної підстанції без дозволу співвласників.

ГО «Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» з рішенням суду не погодилося і подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовів.

Інші сторони і третя особа ПАТ «Київобленерго» рішення суду не оскаржили та подали свої заперечення на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення, перелік яких передбачений ст. 16 ЦК України.

На підставі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи таке.

14 листопада 2004 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на зборах інвесторів домовилися за власні кошти придбати у спільну власність трансформаторну підстанцію потужністю 400 кВа та за її придбання та приєднання до мереж внесли по 24 тис. грн.

10 лютого 2005 року вони уклали з Об'єднанням забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» договір доручення № ЯИК 918188, відповідно до якого доручили об'єднанню подати до ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» заяву та необхідні документи на отримання технічних умов на заміну трансформаторної підстанції ТП10/0,4 кВ №900 та приєднання до електромережі нової трансформаторної підстанції підвищеної потужності, оплатити та виконати технічні умови, підписати із ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» договір про приєднання її до електричних мереж, придбати трансформаторну підстанцію, провести монтажно-налагоджувальні роботи та приймально-здавальні випробування нової трансформаторної підстанції, отримати акт-допуск на її підключення до електричної мережі ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», укласти договір про постачання електричної енергії через нову приєднану трансформаторну підстанцію, підключити її до електричної мережі та здійснити передачу довірителям електроенергії як субспоживачам.

На виконання договору доручення № ЯИК 918188 від 10 лютого 2005 року за вказані кошти голова правління Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» ОСОБА_8 отримав та оплатив у ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» технічні умови №КОЕ - 3548 від 28 березня 2005 року на встановлення нової трансформаторної підстанції, а також 24 травня 2005 року придбав комплектну трансформаторну підстанцію КТП-400/10/0,4 кВа вартістю 33185 грн.

Придбана трансформаторна підстанція була встановлена по АДРЕСА_1 та підключена до повітряної лінії 10 кВ.

Задовольняючи позови суд першої інстанції виходив з того, що позови є обґрунтованими.

Колегія суддів погодилась з цим висновком районного суду.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 57, 212 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відео записів, висновків експертів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Не зважаючи на доводи апеляційної скарги, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, в тому числі й тим на які посилається апелянт, та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює, а також дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задовольнити позови.

В порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, апелянтом, не зважаючи на його позицію в апеляційній скарзі, не доведено належними та допустимими доказами фактів на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позовів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставою для скасування або зміни правильного по суті та справедливого судового рішення.

Тому, керуючись ч. 3 ст. 209, ст. ст. 218, 303, 304, п. 1) ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Об'єднання забудовників житлового масиву ГАЕС «Межигір'я» відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області 26 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: С.В. Лівінський

судді: С.О. Журба

Я.С. Мельник